Справа№ 583/1181/25
2-а/583/39/25
14 травня 2025 року м.Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :
головуючого судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
10.03.2025 представник позивача звернувся до суду зі зазначеною позовною заявою, відповідно до якої просить скасувати постанову №575/2025, якою притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладення штрафу у розмірі 17 000,00 грн. у зв'язку з неякою по повістці; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Вимоги мотивовані тим, що 11.03.2025 року о 19:00 год встановлено факт неявки ОСОБА_1 за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену дату 19.01.2025 року 20.03.2025 2 на 09:00 год згідно сформованої повістки №1796359 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка надіслана через відділення Укрпошти.
На противагу вище викладеному, Позивач стверджує, що не знав, що на його ім'я була надіслана повістка, адже в поштовій скриньці жодного листа не було, повідомлення з пошти про наявність кореспонденції на ім'я Позивача також не надходило. Окрім цього, ОСОБА_1 зареєстрований в додатку “Резерв +», вчасно оновив всі дані та пройшов ВЛК. Дані ОСОБА_1 були оновленні ще раніше, а саме 17.11.2024 року, про свідчить відмітка в “Резерв +» “дані оновлені вчасно». також Позивач є учасником бойових дій, мав відстрочку до листопада 2025 року, тому не було потреби взагалі направляти повістку. Протоколу не було складено. Пояснень від позивача не відібрано. Причини із яких його викликали не відомо, тобто не відома підстава для виклику до відповідача. Підтвердженням того, що дана постанова є неправомірною є примітка до ст. 210 КУпАП, відповідно до положення ст. 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у випадку можливості отримання облікових даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами, держателем яких є державні органи. Також хочу звернути увагу суду на те, що в оскаржуваній постанові не вказано, які ж саме облікові дані ОСОБА_1 не оновив. Також після 18.05.2024 року Президент України не приймав указу про оголошення мобілізації, в такому випадку у Позивача не виникло обов'язку виконати припис абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В даному випадку, вбачається, що відсутня подія адміністративного правопорушення, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
24.03.2025 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.
14.04.2025 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_1 без поважних причин за повісткою від 09.01.2025 не з'явився 19.01.2025 та у семиденний строк з дня отримання повістки, у зв"язку з чим 29.01.2025 був поданий у розшук. 11.03.2025 був доставлений працівниками поліції у зв'язку з розшуком. 11.03.2025 стрільцем-помічником гранатометника першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №575/2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи по даному протоколу призначено на 19.30 год. 11.03.2025, про що позивач був ознайомлений і засвідчив це особистим підписом. В поясненнях зазначив, що не отримував повістки. Будь-яких заперечень стосовно визначеної в протоколі дати та часу розгляду справи у своїх поясненнях позивач не зазначив. 11.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 винесено постанову №575/2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. При цьому, при складанні постанови була допущена технічна описка, а саме неправильно вказана дата факту виявлення правопорушення. Вважати правильну дату виявлення правопорушення 21.02.2025. Розгляд справи проводився у присутності позивача в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_4 повно та всебічно встановлено обставини вчиненого правопорушення, а також правильно застосовано норми матеріального права. Справа була розглянута уповноваженою на те посадовою особою, в межах її компетенції з дотриманням процедури, передбаченої чинним законодавством України. Просить залишити постанову про накладення адміністративного стягнення від 11.03.2025 №575/2025 без змін, а позовну заяву без задоволення.
14.05.2025 представником позивача надано відповідь на відзив, яку суд розцінює як доповнення до позовної заяви, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України при розгляді даної категорії справ така заява по суті не передбачена. Додатково представником зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складений не уповноваженою на те особою.
В судове засідання сторони не з'явились, надали заяви про слухання справи у їх відсутності.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов такого висновку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Нормами п.п. 12-13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154) передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому особового складу.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Так, спірні відносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить копія паспорта позивача (а.с. 13), та ця адреса вказана позивачем у позовній заяві.
09.01.2025 ОСОБА_1 листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення було направлено повістку № 1796359, відповідно до якої ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних на 19.01.2025 о 09 год. 00 хв. Повістку було направлено за адресою: АДРЕСА_1 . Повістку було повернуто з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 43-44).
11.03.2025 ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з його розшуком.
11.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №575/2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до змісту вищезазначеної постанови, 11.03.2025 о 19.00 год. встановлено факт неявки громадянина ОСОБА_1 за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену дату 19.01.2025 на 09.00 год. згідно з сформованою повісткою №1796359 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка надіслана 09.01.2025 через відділення Укрпошти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання останнього для звірки даних, без поважних причин у зв'язку з мобілізацією, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вчинене в особливий період.
Відповідно до вказаної постанови позивач особисто отримав копію постанови та розписався в графі «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності».
Відповідно до військово-облікового документу із застосунку «Резерв+» встановлено, що позивач уточнив свої данні - 29.06.2024 та 17.11.2024. У графі відстрочка наявний запис: «до 31.07.2024». Тобто доводи позивача про наявність у нього відстрочки до листопада 2025 року не підтверджуються наданими ним до суду доказами.
У графі адреса проживання вказана: АДРЕСА_1 .
Отже, відповідач надіслав повістку про виклик позивача на актуальну адресу, за якою зареєстрований позивач.
Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (далі - Правила № 270) рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у справі №800/547/17 від 25.04.2018: «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним».
Суд встановив, що позивач не надав суду будь-які докази того, що він не зареєстрований за вказаною адресою, а також доказів, які свідчили б про те, що він повідомляв територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншу адресу місця проживання.
Таким чином позивача було належним чином оповіщено про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд не бере до уваги довід позивача щодо відсутності у відповідача права притягнути його до відповідальності на підставі частини 3 статті 210-1 КУпАП з огляду на примітку до статті 210 КУпАП, оскільки чинне законодавство зобов'язувало позивача з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для уточнення своїх персональних даних. Держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Не заслуговують на уваги доводи позивача про те, що протокол не складався, та не відбиралися пояснення, оскільки такий наявний в матеріалах справи з власноручними поясненнями позивача.
Крім цього, у відповідності до ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
В подальшому позивач зазначав про складення протоколу не уповноваженою особою. Однак, суд не може погодитись із зазначеним твердженням, оскільки відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 286 від 07.12.12024 ОСОБА_2 уповноважено на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст.. 210, 210-1, 211 КУпАП.
Доводи щодо оновлення даних позивачем не впливають наявність у складу адміністративного правопорушення у діях позивача, оскількисаме неявка військовозобов'язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, є складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.
Також статус учасника бойових дій не позбавляє ОСОБА_1 , який є військовозобов'язаним, обов'язку з'являтися до виклику до Центру комплектування та соціальної підтримки.
Не бере до уваги суд і твердження позивача з приводу невідповідності оскаржуваної постанови вимогам ст. 283 КУпАП через відсутність у ній послання на те, які саме персональні дані повинен був уточнити позивач виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.
Дослідивши зміст оскаржуваної постанови, судом встановлено, що така містить всі необхідні відомості, передбачені ст.ст. 280, 283 КУпАП, зокрема, встановлення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, при цьому в постанові в повній мірі описано обставини, встановлені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Зокрема, в описовій частині оскаржуваної постанови чітко зазначено про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення в особливий період, а саме не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 й не повідомив причину своєї неявки, що є його обов'язком відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Не заслуговують на увагу також твердження позивача, що позивач мав відстрочку від мобілізації, а тому не повинен був уточнювати дані.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 229, 242-246, 286, 295 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА