Справа № 135/153/24
Провадження № 2-о/135/3/25
Іменем України
29.04.2025 Ладижинський міський суд Вінницької області
в складі: судді Корнієнка О.М.
присяжних: Вельганюка О.С., Солдатенко А.О.,
з участю секретаря судових засідань Кушніра Я.В.,
заявника ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи Анісімової А.М.,
розглянувши у судовому засіданні в м Ладижин цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Тростянецький відділ реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,
До Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Тростянецький відділ реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою. Заява мотивована тим, що заявник ОСОБА_1 є матір'ю солдата ОСОБА_4 , якого згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №39 від 27.02.2022 було зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільцем другого стрілецького відділення першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №85 від 16.03.2023 року з угруповання сил та засобів оборони міста Київ ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира військової частини НОМЕР_2 , яка перебувала безпосередньо в районах ведення бойових дій у ТГр «Бахмут» у Донецькій області, перевели солдата ОСОБА_4 , навідника першого зенітного артилерійського відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки. Зазначається, що відповідно до витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 27.03.2023 року від тимчасово виконуючого обов'язки командира НОМЕР_3 об ТрО майора ОСОБА_5 , надійшла доповідь про те, що під час перевірки особового складу роти вогневої підтримки виявлено відсутність військовослужбовця НОМЕР_3 об ТрО, а саме: навідника першого зенітного артилерійського відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки солдата ОСОБА_4 . У ній, зокрема йдеться, що вказаний військовослужбовець стійко та мужньо виконував бойове завдання на позиція, імовірно загинув, евакуація не проведена у зв'язку з високою щільністю вогню контактного бою, враховуючи вище викладене даного військовослужбовця вважати зниклим безвісти. Відповідно до сповіщення сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.04.2023 за №96/БЗ солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти 27.03.2023 року у населеному пункті Бахмут Донецької області. Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №94 від 11.05.2023 року вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що 27.03.2022 року зник безвісти за особливих обставин, ймовірно загинув під час виконання ним бойового завдання в н.п. Бахмут Донецької області при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії Російської Федерації. Впродовж всього часу, а саме з 27 березня 2023 року, понад 9 місяців будь-яких відомостей про перебування сина ОСОБА_4 в полоні чи в будь-якому іншому місці заявнику не надходило, на зв'язок останній не виходив, ніхто його живим не бачив. Звернувшись із заявою про оголошення фізичної особи померлою, заявник зазначила, що рішення суду їй необхідне для реалізації права на оформлення спадщини та отримання грошового забезпечення, передбаченого законодавством. У зв'язку із чим, заявник просила суд оголосити ОСОБА_4 померлим (загиблим) в м. Бахмут Донецької області, датою ймовірної смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У судовому засіданні заявниця та її представник ОСОБА_2 підтримали вимоги поданої заяви, просили її задовольнити. Заявниця додатково повідомила, що із сином востаннє спілкувалась по телефону ІНФОРМАЦІЯ_6 , він скинув їй смс-повідомлення, що не може вийти на зв'язок, як вийде, то одразу зв'яжеться з нею. Перед цим казав, що на той час вони перебували десь біля м. Бахмут. Після цього на зв'язок син не виходив, більше його не бачила. Вона спілкувалась із його побратимами, які казали їй що він загинув, вказували за яких обставин.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 адвокат Анісімова А.М. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви. При її вирішенні поклалась на розсуд суду.
Представники інших заінтересованих осіб в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про місце, день та час розгляду справи.
Начальник Тростянецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області та командир військової частини НОМЕР_1 направили до суду листи, в яких просили розглянути справу без їхніх представників. Заперечень щодо заяви не висловили.
ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду заяву, згідно якої просили у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі. Зокрема, зазначили, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи, суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Тобто, у частині другій статті 46 ЦК України законодавець чітко визначив, з настанням якої події пов'язаний початок перебігу строку, коли суд може оголосити фізичну особу померлою, а саме в день закінчення воєнних дій. Тому вважають, що оскільки правовий режим воєнного стану триває по теперішній час, оголосити фізичну особу померлою можливо лише після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій (за загальним правилом) або після спливу шести місяців (у виключних випадках) від дня закінчення воєнних дій.
Міністерство оборони України подало до суду пояснення щодо заяви. У них вказали, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи, суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. А відтак, воєнні дії на території України тривають, що виключає можливість визнання особи померлою в порядку ч.2 ст.46 ЦК України. Розгляд справи просили здійснювати за відсутності їхнього представника.
Заслухавши доводи заявниці та її представника, дослідивши подані до суду докази, покази свідка, суд дійшов до таких висновків та встановив наступні обставини.
Заявник ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .
З копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 05.07.2002 видно, що ОСОБА_6 розірвала шлюб з ОСОБА_7 , прізвище дружини після розірвання шлюбу - « ОСОБА_8 ».
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 07.05.2013 видно, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації - « ОСОБА_11 ».
З витягів з реєстру територіальної громади видно, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Зі змісту витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №39 від 27.02.2022 вбачається, що 28.02.2022 ОСОБА_4 було зараховано до списку особового складу частини, на всі види забезпечення та призначено солдата ОСОБА_4 на посаду стрільця другого стрілецького відділення першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
Зі змісту витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №85 від 16.03.2023 вбачається, що з ІНФОРМАЦІЯ_7 солдат ОСОБА_4 навідник першого зенітного артилерійського відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки вважався таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків року з угруповання сил та засобів оборони міста Київ ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира військової частини НОМЕР_2 , яка перебувала безпосередньо в районах ведення бойових дій у ТГр «Бахмут» у Донецькій області.
Зі змісту витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2023 вбачається, що 27.03.2023 надійшла доповідь про те, що під час перевірки особового складу роти вогневої підтримки виявлено відсутність військовослужбовця НОМЕР_3 об ТрО, а саме: навідника першого зенітного артилерійського відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки солдата ОСОБА_4 , який стійко та мужньо виконував бойове завдання на позиція, імовірно загинув, евакуація не проведена у зв'язку з високою щільністю вогню контактного бою, враховуючи вище викладене, даного військовослужбовця вважати зниклим безвісти.
З копії сповіщення сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.04.2023 за №96/БЗ видно, що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти 27.03.2023 року у населеному пункті Бахмут Донецької області.
Зі змісту витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №94 від 11.05.2023 видно, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вирішено вважати таким, що 27.03.2022 року зник безвісти за особливих обставин, ймовірно загинув під час виконання ним бойового завдання в н.п. Бахмут Донецької області при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії російської федерації. Із вказаного наказу видно, що солдат ОСОБА_4 залучався та приймав безпосередню участь у бойових діях в н.п. Бахмут, ймовірно загинув, евакуація солдата була неможлива у зв'язку із високою щільністю вогню.
З копії довідки №409 від 12.06.2023 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 видно, що вона видана солдату ОСОБА_4 про те що, він дійсно в період з 16.03.2023 по 27.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м.Бахмут Донецької області.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.04.2023 вбачається, що 03.04.2023 відділенням поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області було розпочато досудове розслідування за ч.1 ст.115 КК України заявою ОСОБА_3 .
З витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 31.07.2023 вбачається, що ОСОБА_4 значиться в даному реєстрі особою, яка зникла безвісти за особливих обставин.
З відповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2023 за №7334/2634 вбачається, що солдат ОСОБА_4 вважається зниклим безвісти з 27.03.2023 року під час виконання ним бойового завдання в н.п. Бахмут Донецької області та станом на 23.12.2023 місцезнаходження солдата ОСОБА_4 військовій частині НОМЕР_1 не відомо.
Згідно з листом Тростянецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області від 27.12.2023 за №1011-28.11-35 в архіві відділу та за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян станом на 27 грудня 2023 року актовий запис про державну реєстрацію смерті відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутній.
Згідно із листом за підписом секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 01.01.2024 до координаційного штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або державних органів російської федерації про перебування солдата ОСОБА_4 у полоні.
Згідно з листом ДП «Український національний центр розбудови миру» від 18.06.2024 за № 08-14/8845 в ДП «УНЦРМ» відомості щодо перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у полоні держави-агресора відсутні.
Відповідно до змісту листа «Щодо надання інформації» ДП «Український національний центр розбудови миру» від 21.03.2025 за № 08-14/8786 інформація від держави-агресора через Центральне агентство розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не надходила.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що проходив службу разом із ОСОБА_13 в в/ч НОМЕР_1 , товаришував з ним. Востаннє бачив ОСОБА_14 в м. Бахмут 27.03.2023, виконували разом бойове завдання. Вони зайшли на позицію шестеро, серед хлопців був він та ОСОБА_15 , були в одній будівлі. ОСОБА_16 частково зруйнувало будівлю. Коли їх взяли в полон, то з будівлі вивели чотирьох хлопців. Серед тих, кого вивели, не було ОСОБА_17 . Вагнера доповідали своїм по рації, що будуть виводити з будівлі чотирьох. Тіла він не бачив. Згодом в камері, де вони перебували в полоні хтось із хлопців розповідав, що бачив тіло ОСОБА_15 , а одного пораненого бійця ворог ліквідував.
Із врахуванням вищевикладеного, надаючи оцінку поданим до суду доказам за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, як в цілому, так і кожному доказу окремо, судом встановлено, що син заявника по справі - солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді навідника першого зенітного артилерійського відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки, у зв'язку із воєнними діями, під час виконання обов'язків по захисту Батьківщини, в районі населеного пункту Бахмут Донецької області пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає у порядку окремого провадження справи про оголошення фізичної особи померлою.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11.12.2024 р. по справі № 755/11021/22 зауважила, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Відповідно, бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії).
Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.
Частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Велика Палата Верховного Суду у винесеній постанові від 11.12.2024 по справі № 755/11021/22 зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Швидкоплинні зміни суспільних відносин та життєвих обставин, зокрема на території активних бойових дій, впливають на можливість встановлення фактичного місця перебування зниклої особи.
Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.
Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.
Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).
Станом на час розгляду справи в суді Наказ № 309 втратив чинність. Як слідує зі змісту Наказу №376 від 28.02.2025 Міністерством розвитку громад та територій України, активні бойові дії на території н.п. Бахмут Донецької області наразі не ведуться, дата завершення бойових дій 12.12.2023.
Таким чином, на даний час пройшло більше шести місяців із дня завершення активних бойових дій в останньому відомому місці перебування ОСОБА_4 .
У відповідності до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
На цьому також наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки для заявника, а саме: отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Крім того, суд звертає увагу на те, що стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з'являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів.
Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.
Таким чином, досліджені у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_4 померлим.
Оскільки, матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті ОСОБА_4 , то оголосити його померлим слід з ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відтак, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою.
Керуючись статтями 2, 293, 294, 305-309, 259, 263, 265, 268, 308 ЦПК України, ст. ст. 46, 48 ЦК України, суд
Заяву задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Ладижин Вінницької області, громадянина України.
Датою смерті ОСОБА_4 вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцем смерті вважати м. Бахмут Донецької області, Україна.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його повного складення до Вінницького апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 05.05.2025.
Суддя
Присяжні