справа № 570/142/25
провадження № 2/570/642/2025
06 травня 2025 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.
з участю секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
розглянувши в порядку заочного розгляду спрощенного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки,
покликаючись на наявність спору з відповідачем щодо поділу земельної ділянки, яка належить сторонам на праві спільної часткової власності, представник позивача адвокат Олександр Величко у поданій до суду 10 січня 2025 року позовній заяві (вимоги якої змінені 10 березня 2025 року) просить:
- здійснити поділ земельної ділянки кадастровий номер 5624681500:01:003:0019 на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства;
???- виділити ОСОБА_1 в натурі 1/2 земельної ділянки площею 1,5170 га із земельної ділянки кадастровий номер 5624681500:01:003:0019 на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства, позначену на плані пропозиції номером 2;
- виділити ОСОБА_2 в натурі 1/2 земельної ділянки площею 1,5170 га із земельної ділянки кадастровий номер 5624681500:01:003:0019 на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства, позначену на плані пропозиції номером 1;
- припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку на кадастровий номер 5624681500:01:003:0019 на території Великожитинської сільської Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства; судові витрати покласти на відповідача.
Вказаний представник позивача та позивач у поданих до суду заявах позов підтримують повністю.
Відповідач відзив на позов не подав.
Сторони відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Вказаний представник позивача та позивач у поданих до суду заявах просять справу слухати у їх відсутність, не заперечують проти винесення заочного рішення.
Відповідач до суду не з'явилася.
Зважаючи на те, що їх з"явлення не визнане обов'язковим, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторони, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність в порядку заочного розгляду та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд встановив такі обставини.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником 1/2 земельної ділянки площею 3,0340 га, кадастровий номер 5624681500:01:003:0019 на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства /свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченого 24 квітня 2018 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дацюк С.Г., та зареєстрованим в реєстрі за №509, спадкова справа №163/2014/.
Власником іншої 1/2 частки вказаної земельної ділянки є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1-707 від 28 квітня 2014 року, видавник: Рівненська районна державна нотаріальна контора.
Позивач вирішила виділити в натурі частку зі складу спільної земельної ділянки, оскільки хоче володіти, користуватися та розпоряджатися своєю часткою земельної ділянки на власний розсуд та у зв'язку з цим звернулися до сертифікованого інженера-землевпорядника щодо оформлення плану поділу земельної ділянки.
Відповідно до плану-пропозиції розподілу земельної ділянки, яка перебуває у спільній частковій власності громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (кадастровий номер 5624681500:01:003:0019) на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства (01.03), виконаного сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_5 , земельна ділянка кадастровий номер 5624681500:01:003:0019 може бути поділена на дві рівноцінні земельні ділянки площею по 1,5170 га кожна.
Суд застосував такі норми права.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором /ст.5 ЦПК України/. Ч.1 ст.15 ЦК України визначене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ст.317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Згідно з ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Ст.321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно з ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту норм ст.183, 358, 364 ЦК України виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділене нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Суд дійшов таких висновків.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.
Розглядаючи справу, суд визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідив подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Позивач скористався правовою допомогою.
Предметом даного спору є об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка площею 3,0340 га, кадастровий номер 5624681500:01:003:0019, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства.
Конституційний принцип непорушності права власності означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом. Всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Виходячи із цих положень правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України. Поняття спільної часткової власності викладене як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки, існує: (а) множинність суб'єктів. Для права власності характерна наявність одного суб'єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб'єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об'єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 , постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 463/13099/21).
Відповідно дост.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Законодавець в главі 26 ЦК України передбачає, зокрема, механізми припинення права на частку в праві спільної часткової власності чи припинення правового режиму спільної часткової власності, здійснення права на частку в праві спільної часткової власності (статті 364, 365, 367 ЦК України).
Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 243/6275/16-ц, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18).
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.367 ЦК України та ст.88 ЗК України поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснений за домовленістю між співвласниками шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину. Поява нового власника і нового (видозміненного) об'єкта права власності обумовлює необхідність державної реєстрації такого договору.
Однак, якщо один із співвласників виявив бажання, незалежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого прав будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про виділ спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що правовідносини сторін регулюються вказаною нормою.
Сторони у встановленому законом порядку зареєстрували право власності на майно, а відтак набули правового статусу співвласників майна. Не має сумнівів, що спірна земельна ділянка належить лише сторонам на праві спільної часткової власності.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що позивач бажає виділити свою частку в натурі з метою самостійного розпорядження нею, однак не має можливості цього зробити через непогодження відповідачем плану поділу земельної ділянки, суд дійшов висновку, що в наявності є порушене право позивача, за захистом якого спрямоване її звернення до суду, а тому позов підлягає до задоволення в частині позивача.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.263-265, 282 ЦПК України, суд
задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки .
Здійснити поділ земельної ділянки кадастровий номер 5624681500:01:003:0019 на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства.
Виділити ОСОБА_1 в натурі 1/2 земельної ділянки площею 1,5170 га із земельної ділянки кадастровий номер 5624681500:01:003:0019 на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства, позначену на плані пропозиції номером 2.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на земельну ділянку на кадастровий номер 5624681500:01:003:0019 на території Великожитинської сільської Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частина судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: Кушнір Н.В.