Справа №569/4119/25
09 травня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
за участю представника позивача Бацюк О.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за Договором № 7444152 від 29 січня 2022 року в розмірі 19 996 грн 00 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 29 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 7444152, згідно якого сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. ТОВ «Мілоан» виконало умови кредитного договору в повному обсязі, надало відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Натомість відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 25 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено Договір № 25-07/24, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором №7444152. Заборгованість відповідача становить 19 996 грн 00 коп., яка складається з заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), і яку позивач просить стягнути з відповідача.
01 квітня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову.
У відзиві вказав, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів надсилання відповідачу електронного повідомлення на укладення електронного договору, позивач не доказав того, що відповідач вчиняв дії, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, позивач не доказав факту здійснення реєстрації, створення особистого кабінету, входу в нього та проведення ідентифікації відповідача при вході в особистий кабінет, надсилання відповідачу коду авторизації. Позивачем не доказано формування та подачі відповідачем заявки, заповнення формуляру, наявності заявки в особистому кабінеті на веб-сайті ТОВ «Мілоан», належності такого сайту саме ТОВ «Мілоан», прийняття ТОВ «Мілоан» рішення про надання кредиту саме відповідачу. Позивачем не доказано здійснення ним направлення відповідачу електронного повідомлення, здійснення генерації одноразових ідентифікаторів та надсилання одноразових ідентифікаторів відповідачу. Позивачем не доказано факту укладення договору з відповідачем, наявності у відповідача банківського рахунку, належності такого рахунку саме відповідачу, перерахування будь-яких коштів на такий рахунок. Позивач не надав договір №40484607_26/10/18-l, тим самим не доказав наявність договірних відносин між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та позивачем. Позивач як фактор не доказав факту отримання від ТОВ «Мілоан» всієї документації (відсутній акт-прийому передачі документації). Також вказав, що хоч відповідач і не погоджується з вимогами позивача в цілому, однак заявляє про сплив строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
09 квітня 2025 року позивач подав відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі.
У відповіді на відзив вказав, що відповідно до положень ЦК України з 12 березня 2020 року по 01 липня 2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24 лютого 2022 року та по даний час перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем.
Щодо укладення Договору вказує, що відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої було перераховано грошові кошти. Факт ідентифікації відповідача підтверджується Довідкою про ідентифікацію, згідно якої на номер телефону відповідача було направлено одноразовий ідентифікатор, яким і було підписано Договір. Крім того, відповідач не заперечує, що всі відомості, вказані в Заявці-Анкеті є коректними. Будь-яких доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, номер телефону, банківська картка) були використані для укладення Договору від його імені, відповідачем не надані. Також, відповідач частково погашав заборгованість, що свідчить про визнання факту укладення договору, отримання кредитних коштів та погодження з умовами кредитування. При цьому, відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. Відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку, вказану в договорі чи іншу картку, якою він користується, не надходили.
Щодо відступлення прав вимоги вказує, що відповідно до Договору №25-07/24 від 25 липня 2024 року перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги. Матеріали справи містять докази сплати грошових коштів клієнтом фактору до Договору факторингу, а також Акт приймання-передачі реєстру боржників та сам реєстр боржників, а також витяг з даного реєстру, складений для зручності сприйняття інформації та пошуку боржника в реєстрі. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від ТОВ «Мілоан» до позивача прав вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем.
У судовому засіданні представник позивача Бацюк О.М. позов підтримала, просила задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Відповідач та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали з підстав наведених у відзиві на позову заяву.
Заслухавши представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 29 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №7444152.
Відповідно до п. 1.1 Договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до п. 1.2-1.7 Договору сума кредиту становить 20 000,00 грн.
Кредит надається строком на 30 днів з 29 січня 2022 року.
Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 28 лютого 2022 року.
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 2 880 грн 00 коп. в грошовому виразі та 414.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 22 880 грн 00 коп. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Комісія за надання кредиту: 600 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 3,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом: 2 280 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,38 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього Договору.
Аналогічна інформація міститься в анкеті-заяві на кредит №7444152 від 29 січня 2022 року, де серед іншого також вказані надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви №7444152, прийняті рішення по заяві №7444152 та погоджені умови кредитування по заяві №7444152.
Відповідно до п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п. 2.2 Договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2 Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору.
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.
Згідно з п. 3.3.2 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього Договору.
Пунктом 6.1 Договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.2 Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей Кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству.
Згідно з п. 6.4 Договору укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Згідно з п. 6.5 Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Згідно Графіку платежів, який є Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №7444152 від 29 січня 2022 року, 28 лютого 2022 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити 22 880 грн 00 коп., з яких: 20 000 грн 00 коп. - кредит; 600 грн 00 коп. - комісія за надання кредиту; 2 280 грн 00 коп. - проценти.
Відповідно до копії Довідки про ідентифікацію, за підписом директора ТОВ «Мілоан», Юзвяк А.О., з яким укладено договір №7444152 від 29 січня 2022 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): R30103; дата відправки ідентифікатора позичальнику: 29 січня 2022 року, номер телефону, на який відправлено ідентифікатор +380935475652.
Згідно довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 23 січня 2025 року ТОВ «Мілоан» перерахувало 29 січня 2022 року кошти згідно Договору №7444152 в розмірі 20 000 грн 00 коп. на картку НОМЕР_1 , емітовану в АТ «Універсал Банк».
Згідно відповіді, наданої АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-3355 від 01 травня 2025 року на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2025 року про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжні картку № НОМЕР_2 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за даною платіжною карткою за період з 29 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 - НОМЕР_3 . Згідно руху коштів по банківській картці № НОМЕР_2 29 січня 2022 року на картку зарахована сума - 20 000 грн 00 коп., а 28 лютого 2022 року для Miloan перераховані кошти в загальній сумі 2 884 грн 00 коп. (596 грн 00 коп.+2 288 грн 00 коп.).
Як слідує з відомостей про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №7444152, складеними ТОВ «Мілоан», у ОСОБА_1 станом на 28 лютого 2022 року наявна заборгованість в загальному розмірі 19 996 грн 00 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту. Зокрема, з урахуванням сплачених на виконання умов Договору 28 лютого 2022 року коштів в загальному розмірі 2 884 грн 00 коп. (2 280 грн 00 коп.+04 грн 00 коп.+592 грн 00 коп.+08 грн 00 коп.).
Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №7444152 від 29 січня 2022 року за період з 25 липня 2024 року по 21 лютого 2025 року, складеному позивачем, у ОСОБА_1 станом на 21 лютого 2025 року наявна заборгованість в загальному розмірі 19 996 грн 00 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту.
25 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан», як клієнтом, та ТОВ «Факторинг Партнерс», як фактором, був укладений Договір факторингу №25-07/24, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає за плату своє право грошової вимоги до боржників строк виконання зобов'язань за якою настав, або виникне у майбутньому, а позивач, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «Мілоан», і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками.
26 липня 2024 року позивачем оплачено ТОВ «Мілоан» кошти згідно Договору факторингу №25-07/24 від 25 липня 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією №448090004 від 26 липня 2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №25-07/24 від 25 липня 2024 року як Додатку №3 до Договору факторингу №25-07/24 від 25 липня 2024 року та витягу з нього позивач набув права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №7444152 в розмірі 19 996 грн 00 коп.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 29 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №7444152 в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Сторонами Договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом, комісії.
ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов'язання та переказало суму кредиту на картковий рахунок відповідача, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 19 996 грн 00 коп., яка складається з тіла кредиту.
ТОВ «Факторинг Партнерс», уклавши 25 липня 2024 року з ТОВ «Мілоан» Договір факторингу №25-07/24, набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному кредитному договору №7444152 від 29 січня 2022 року, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 19 996 грн 00 коп., яка складається з тіла кредиту.
Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що позивачем не надано доказів факту укладення договору з відповідачем, доказів перерахування відповідачу кредитних коштів на увагу не заслуговують, оскільки доданими до позову документами, зокрема, копією електронного кредитного договору, анкетою-заявою на кредит, довідкою про ідентифікацію, довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» про перерахування кредитних коштів, відповіддю АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2025 року про витребування доказів, з приєднаною до відповіді випискою щодо руху коштів по банківській картці, відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, підтверджується існування між сторонами кредитних відносин.
Договір про споживчий кредит №7444152 від 29 січня 2022 року містить прізвище, ім'я, по батькові відповідача, дату народження, паспортні дані, адресу проживання, РНОКПП, електронну пошту та мобільний телефон. Вказані відомості узгоджуються з відомостями, які надані АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2025 року про витребування доказів. При цьому, у відзиві представник відповідача ОСОБА_2 не заперечував, що вказані засоби зв'язку не належать відповідачу.
Ні відповідач, ні його представник не вказували, що на час укладення договору відповідач втратив ці засоби зв'язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Доказів того, що персональні дані відповідача (дані паспорта громадянина України, картки фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки, на яку ТОВ «Мілоан» здійснювалося перерахування грошових коштів, номер телефону, адреса реєстрації місця проживання, адреса електронної пошти) були використані товариством для укладення договору від його імені, відповідачем та його представником до суду не надані, як і не надано доказів того, що відповідач звертався до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій чи оскарження ним правомірності укладеного договору.
Також, згідно довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 23 січня 2025 року ТОВ «Мілоан» перерахувало 29 січня 2022 року кошти згідно Договору №7444152 в розмірі 20 000 грн 00 коп. на картку НОМЕР_1 , емітовану в АТ «Універсал Банк». Згідно відповіді, наданої АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-3355 від 01 травня 2025 року на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2025 року про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжні картку № НОМЕР_2 . Згідно руху коштів по банківській картці № НОМЕР_2 29 січня 2022 року на картку зарахована сума - 20 000 грн 00 коп., а 28 лютого 2022 року для Miloan перераховані кошти в загальній сумі 2 884 грн 00 коп. (596 грн 00 коп.+2 288 грн 00 коп.). Як слідує з відомостей про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №7444152, складеними ТОВ «Мілоан», на виконання умов Договору 28 лютого 2022 року сплачено коштів в загальному розмірі 2 884 грн 00 коп. (2 280 грн 00 коп.+04 грн 00 коп.+592 грн 00 коп.+08 грн 00 коп.).
Тобто, як з доказів, поданих позивачем, так і з доказів, поданих АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що ОСОБА_1 29 січня 2022 року отримав від ТОВ «Мілоан» кошти згідно Договору №7444152 в розмірі 20 000 грн 00 коп., а також те, що він 28 лютого 2022 року, як це було передбачено Графіком платежів, який є Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №7444152 від 29 січня 2022 року, сплатив ТОВ «Мілоан» кошти на виконання умов Договору про споживчий кредит №7444152 від 29 січня 2022 року в сумі 2 884 грн 00 коп.
Вказані докази узгоджуються між собою, містять інформацію щодо предмета доказування, тобто є належними, та у своїй сукупності дають змогу дійти висновку щодо укладення між сторонами кредитного договору та перерахування відповідачу кредитних коштів.
Зважаючи на вказане, доводи відповідача та його представника ОСОБА_2 спростовуються матеріалами справи, а невизнання самим відповідачем факту укладання договору, а також факту отримання коштів, - не обґрунтоване стороною відповідача за допомогою належних та допустимих доказів.
При цьому, суд зауважує, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У даній справі Договір про споживчий кредит №7444152 від 29 січня 2022 року у встановленому законом порядку не визнавався недійсним.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
Загалом, суд зауважує, що відповідачем та його представником ОСОБА_2 , на відміну від позивача, жодних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову подано не було.
Також, суд вказує і на відсутність підстав для застосування строку позовної давності з огляду на таке.
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України).
У частині першій статті 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України встановлений карантин.
Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 383 до 30 червня 2023 року.
Крім того, п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Враховуючи, що Договір між сторонами укладено 29 січня 2022 року на 30 днів, враховуючи строк виконання відповідачем своїх зобов'язань та з урахуванням загалом вказаних «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, а також того факту, що станом на день розгляду справи термін дії воєнного стану продовжений, позивачем строк звернення з позовом до суду не пропущено.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв'язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 9 000 грн. 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем надано Договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, Заявку на надання юридичної допомоги №103 від 01 січня 2025 року, Витяг з Акту №1 про надання юридичної допомоги від 31 січня 2025 року, у яких здійснено детальний опис робіт, виконаних для надання правничої допомоги.
Таким чином, позивачем підтверджено понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн 00 коп.
Разом з цим, суд погоджується з заявою представника відповідача Курлапова М.Д. щодо не співмірності розміру правничої допомоги і вважає завищеною оплату наданих послуг, тому враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 7444152 від 29 січня 2022 року в розмірі 19 996 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати у розмірі 5 422 (п'ять тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.
Суддя О.О. Першко