Провадження 6/557/7/2025
Справа 361/9039/24
14 травня 2025 року с-ще Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області у складі:
судді Оленич Ю.В.,
секретар судового засідання Слюсарчук І.В.,
номер справи 361/9093/24,
учасники справи:
позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща в режимі відеоконференції заявою ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 21 березня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за участю представника позивача Юрківа Р.В.,
ОСОБА_1 звернувся до Гощанського районного суду Рівненської області із заявою про розстрочення виконання рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 21 березня 2025 року у справі за позовом АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 21 березня 2025 року задоволено позов АТ «Державний ощадний банк України» до нього про стягнення заборгованості та стягнуто з нього на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором у розмірі 121 429 гривень 09 копійок та судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок. Вказує, що визнає зобов'язання сплатити зазначену суму заборгованості, проте у зв'язку із фінансовими труднощами, просить встановити розстрочення виконання рішення суду на 20 місяців з щомісячною оплатою рівними частинами у розмірі 6 071 гривня 45 копійок та судового збору у розмірі 3 028 гривень, який зобов'язується оплатити протягом 30 днів з моменту ухвалення рішення про розстрочення.
24 квітня 2025 року від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, у яких останній навів обгрунтування необхідності розстрочення виконання рішення, зокрема зазначив, що запропоновані банком умови погашення заборгованості по 12 142 гривні 90 копійок протягом 10 місяців є для нього фінансово обтяжливим, виконуючи які він ризикує не лише своїм фінансовим становищем, але і можливістю виконання інших базових зобов'язань. Окрім того, на переконання заявника, введення в Україні воєнного стану впливає на економічну ситуацію та рівень доходів громадян, а тому ці форс-мажорні обставини є винятковими і мають враховуватись при розгляді можливості встановлення більш тривалого строку розстрочки. ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначає, що запропонований ним графік погашення відповідає принципу справедливості та забезпечує регулярне погашення заборгованості, а тому просить визнати обґрунтованим встановлення строку розстрочки на 20 місяців у зв'язку з форс-мажорними обставинами та задовольнити його заяву.
28 квітня 2025 року представник позивача Юрків Р.В. подав письмові пояснення, згідно яких у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду просив відмовити у повному обсязі. Мотивуючи таку позицію представник вказав на те, що відповідачем запропоновано розстрочити виконання рішення суду на власний розсуд, протягом 20 календарних місяців, що суперечить положенням ч. 5 ст. 435 ЦПК України, та не надано будь-яких додаткових документів на підтвердження факту своєї неплатоспроможності та обґрунтованих доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим без відстрочення або розстрочення його виконання, чим залишено поза увагою вимоги ч. 3 ст. 435 ЦПК України.
На заяву представника АТ «Державний ощадний банк України» Свінтозельським В.В. 29 квітня 2025 року подано заперечення, у яких останній зазначив, що строк розстрочення виконання рішення суду, визначений ч. 5 ст. 435 ЦПК України, має оціночний характер і суд має виходити з конкретних обставин справи, а тому запропонований ним строк розстрочення виконання рішення на 20 місяців є єдиним можливим способом виконання рішення без загрози для його основного джерела існування. Щодо відсутності додаткових доказів на підтвердження неплатоспроможності ОСОБА_1 , то останній вказує, що з огляду на його фінансовий стан, він не має можливості надати такі документи та зазначає, що він є фізичною особою з обмеженими фінансовими можливостями і його щомісячний дохід не дозволяє одноразово виконати рішення суду, однак запропонована ним розстрочка на 20 місяців забезпечить виконання рішення суду про стягнення заборгованості в повному обсязі та не порушує інтересів позивача.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце його проведення, згідно поданої 05 травня 2025 року заяви просив розглянути справу без його участі.
Представник АТ «Державний ощадний банк України» Юрків Р.В. у судовому засіданні просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його заяви з підстав, які є аналогічними, зазначеним у його письмових поясненнях. Додатково останній зазначив про те, що ОСОБА_1 свого обов'язку щодо повернення коштів не виконує протягом тривалого часу та на зв'язок з представниками банку не виходить.
Заслухавши представника АТ «Державний ощадний банк України» Юрківа Р.В., дослідивши матеріали заяви, проаналізувавши відповідні норми права, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що заочним рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 21 березня 2025 року задоволено позов АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором у розмірі 121 429 гривень 09 копійок і судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Рішення суду набрало законної сили 22 квітня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч.ч. 3-5 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Тлумачення положень ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018.
Окрім того, під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Розстрочення виконання рішення суду - це зміна у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Так, згідно з положеннями ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 21 березня 2025 року, ОСОБА_1 покликається на фінансові труднощі та форс-мажорні обставини у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану.
Водночас, заявником не наведено у заяві про розстрочення виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових, оскільки обставини, на які посилається заявник, не носять такого характеру та не надано жодних доказів наявності виняткових обставин які, відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України є обов'язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду.
Щодо посилання заявника на введення в Україні воєнного стану, що в свою чергу унеможливлює виконання ним зобов'язань, то такі суд відхиляє, оскільки однієї констатації факту наявності форс-мажорних обставин недостатньо для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання, а обов'язковим елементом, необхідним для звільнення боржника від відповідальності з цієї підстави, є причинно-наслідковий зв'язок між такими обставинами та неможливістю виконати зобов'язання. Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного стану діючим законодавством не передбачено.
Отже, обставин, які є підставою для розстрочення виконання судового рішення, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником під час розгляду його заяви не доведено.
Оцінюючи доводи заяви про розстрочення виконання судового рішення суд враховує, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги береться не лише реальний стан боржника, але й його наміри щодо виконання рішення. Доказів того, що з часу постановлення рішення суду відповідач здійснював хоча б часткове погашення кредитної заборгованості, суду не надано, а тому розстрочення виконання рішення суду у спірному випадку, означало б недотримання розумного та пропорційного балансу інтересів позивача, на користь якого ухвалено рішення суду.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 21 березня 2025 року у справі №361/9039/25.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 435 ЦПК України, суд
У задоволені заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 21 березня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 14 травня 2025 року.
Суддя Ю.В. Оленич