Дата документу 14.05.2025Справа № 554/867/25
Провадження № 1-кс/554/4693/2025
14 травня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого - ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42023052210001425 від 09.12.2023 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава Полтавської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
27.03.2025 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про надання дозволу на затримання з метою приводу та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 .
На обґрунтування клопотання послався на те, що у провадженні слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2023 за № 42023052210001425 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. Згідно з матеріалами клопотання ОСОБА_3 призвано на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 29.06.2023 року.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 229 від 10.08.2023 року, солдат ОСОБА_3 , приступив до виконання службових обов'язків з військової частини НОМЕР_2 та його зараховано у розпорядження військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 229 від 10.08.2023 року, солдата ОСОБА_3 призначено на посаду, старшого стрільця - оператора 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону та вважається таким, що з 10.08.2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 7754 від 21.10.2023 року призупинено виплату грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_3 та останнього вважати тимчасово відсутнім з 21.10.2023 року.
Відповідно до приписів ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_3 , вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
21.10.2023 року близько 19 години ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, який проходить військову службу по мобілізації, перебуваючи на посаді старшого стрільця оператора 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину НОМЕР_1 .
Сторона обвинувачення дійшла висновку, що підозрюваний ОСОБА_3 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування, у зв'язку чим, у сторони обвинувачення достатньо підстав вважати, що у разі не застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, так як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України є особливо тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років. Може тиснути та впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані, у цьому ж кримінальному провадженні. Підґрунтям такого ризику є те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати як особисто, так і через третіх осіб з числа діючих військовослужбовців, на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, зокрема, на вже допитаних свідків та інших свідків, в тому числі з мотивів помсти їм за надані в ході досудового розслідування показання, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом уникнення від явок до органу досудового розслідування та суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_3 під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Окрім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Зважаючи на обставини вчиненого кримінального правопорушення, сторона обвинувачення вважає за недоцільне при постановленні судом ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначення альтернативного запобіжного заходу застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити, мотивуючи, що наявні ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню, впливу на свідків. Просив не застосовувати альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 заперечили проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прохали застосувати більш м'який, у вигляді цілодобового домашнього арешту. Намірів ухилятися від слідства і суду та впливати на свідків підозрюваний не має. Крім того, зазначив, що намірів повернутися на військову службу не має, оскільки хворіє.
Згідно з ч. 1 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів.
Вивчивши клопотання, заслухавши обґрунтування представника сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши його матеріали, заслухавши думку підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до такого висновку.
27.03.2025 року у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 , переховується від слідства та суду, на виклики не з'являється, його місце перебування не відоме, внаслідок чого створені перешкоди для проведення досудового розслідування, останній оголошений в розшук.
Ухвалою суду від 31.03.2025 року задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 , з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
14.05.2025 року о 07 годині 30 хвилин солдата ОСОБА_3 було затримано внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
14 травня 2025 року ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру за
ч. 4 ст. 408 КК України.
Згідно зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, у вчиненні якого підозрюється особа, є особливо тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами службового розслідування; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; завіреними копіями книги обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого до військової частини; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколами обшуку від 29.01.2025 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу не допитані у цьому кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з листом Верховного суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Враховуючи, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України в період воєнного стану, а також наявність ризиків переховування підозрюваного від суду, перешкоджання досудовому розслідуванню та впливу на свідків, із якими підозрюваний знайомий, суд вбачає достатні підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Інші більш м'які запобіжні заходи, крім указаного не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислювати з 07 години 30 хвилин 14 травня 2025 року, з утриманням у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)», без визначення розміру застави.
Кінцевим часом тримання під вартою визначити 07 годину 30 хвилин 12 липня 2025 року.
У задоволенні клопотання підозрюваного та захисника - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_10