Справа № 529/361/25
Провадження № 3/529/168/25
іменем України
13 травня 2025 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали об'єднаної справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з СПД №2 Полтавського РУП ВП №2 ГУНП в Полтавській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності:
за ч. 3 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
17.04.2025 близько 00 год. 26 хв. ОСОБА_1 по вул.. Бузковій, в с-щі Диканька Полтавського району Полтавської області, керував автомобілем ЗАЗ «Таврія», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова). Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу ALKOTESТ на місці зупинки та проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння у закладі охорони здоров"я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім цього, ОСОБА_1 будучи особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, 17.04.2025 близько 00 год. 26 хв. по вул.. Бузковій, в с-щі Диканька Полтавського району Полтавської області, керував автомобілем ЗАЗ «Таврія», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.2.1 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень визнав та пояснив, що він дійсно того дня, перед керуванням транспортним засобом вживав алкоголь, відмовився від проходження огляду. Про те, що він обмежений у праві керування транспортними засобами в рамках виконавчого провадження дізнався вже від працівників поліції. Обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення не заперечував.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступною сукупністю доказів:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 17.04.2025 серії ЕПР1№ 302770, відповідно до якого ОСОБА_1 17.04.2025, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова) та на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння;
- відеозаписом з бодікамери поліцейського від 17.04.2025 з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмова від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надано.
Таким чином ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.126 КУпАП відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП підтверджується наступною сукупністю доказів:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 17.04.2025 серії ААД № 774745, відповідно до якого ОСОБА_1 , будучи особою відносно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керував автомобілем ЗАЗ «Таврія», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.2.1 ПДР України;
- копією постанови начальника Диканського ВР ДВС ГТУЮ у Полтавській області від 03.03.2018 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
- відеозаписами із нагрудної бодікамери поліцейського від 17.04.2025.
Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП повністю доведена належними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність.
За змістом ст.23 КУпАП метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі “О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Враховуючи вище викладене, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його винність у вчиненні вказаних правопорушень повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, тому приходжу до висновку про необхідність призначення йому адміністративного стягнення в межах санкції ч.3 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому при визначенні остаточного стягнення слід застосувати норми ст.36 КУпАП.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Керуючись статтями 30, 33, 36, 280, 283 КУпАП,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення:
- за ч. 3 ст.126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 3 місяці;
- за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафа в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
На підставі ст.36 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення - ч.1 ст.307 КУпАП.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя Л.Є. Петренко