Справа № 524/4456/25
Провадження №2-а/524/75/25
14.05.2025 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовомОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначає, що 10.02.2025 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим М.В. винесено постанову серії АВ № 00004704, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАПта накладено штраф у розмірі 8500 грн.Оскаржувана постанова йому не направлялась, а про її існування дізнався після арешту рахунків 09.04.2025 року. З постановою не згоден та вважає її такою, що підлягає скасуванню. Так, за даними зазначеними у постанові виміряні вагові параметри належного йому транспортного засобу DAF XF 105.410 д.н.з. НОМЕР_1 становлять 42570 кг. Зазначає, що відповідач при винесені постановине врахував категорію та тип транспортного засобу та напівпричепу, а саме спеціалізованого напівпричепу контейнеровозу на трьох осях SCHWERINER CS-40G, д.н.з. НОМЕР_2 , а тому відповідач мав би застосовувати обмеження у максимальній фактичній масі 44 тони, а не обмеження у фактичній масі 40 тон. Таким чином, відповідачем неправильно застосовано п. 22.5 Правил дорожнього руху, не враховано, що напівпричіп SCHWERINER CS-40G, д.н.з. НОМЕР_2 відповідно до даних про реєстрацію є саме контейнеровозом, а тому відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху допускається навантаження 44 тони.
Ухвалою судді від 21.04.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, витребувано документи та запропоновано відповідачу подати відзив на позов та докази.
29.04.2025 року на адресу суду надійшов відзив від представника Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому зазначено, що оскаржувана постанова за змістом повністю відповідає вимогам діючих нормативно-правових атів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою особою Укртрансбезпеки встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а вина позивача підтверджується належними доказами, а саме постановою у справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 00004704 від 10.02.2025 року, фотографіями транспортного засобу, здійсненими у момент проїзду через автоматичний пункт, інформаційною карткою автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, витягом з програм АРМ-аудиту, сертифікатом перевірки типу, свідоцтвом про повірку технічного засобу. Зміст постанови відображає усі істотні ознаки складу правопорушення, усі відомості, які містяться в постанові відповідають вимогам чинного законодавства. Щодо твердження позивача про застосування помилкового нормативного вагового параметру, зазначають, що перевезення контейнеровозом, та встановлення іншого (вищого) вагового обмеження, може бути застосовано до спірних правовідносин, лише у випадку здійснення перевезення вантажу контейнеровозом з використанням, зокрема, одного або декількох контейнерів та дотриманням допустимо-встановленої максимальної довжини транспортного засобу - 13,716 метра. Позивачем, на підтвердження доводів позовної заяви, до матеріалів справи не долучено сертифікат контейнера, яким, згідно з твердженнями позивача перевозився вантаж. З фотознімків доданих до оскаржуваної постанови, встановлено, що вказаний у постанові сідловий тягач з напівпричепом перевозив предмет з ознаками контейнеру, до конструкції якого внесено зміни - додано тентований верх. Вказаний предмет не містив маркування та пломбування. Таким чином, перевезення позивачем вантажу не є контейнерним перевезенням в розумінні положень чинного законодавства. Постановою від 10.02.2025 зафіксовано, що загальна довжина транспортного засобу на момент фіксації порушення становила 15,785 м, що перевищує гранично-допустиму довжину, встановлену для перевезення вантажу контейнеровозом (13,716 м). Отже, на думку апелянта, вищевказане перевезення в контексті спірних правовідносин не можна кваліфікувати, як контейнерне перевезення, що у свою чергу виключає можливість перевезення вантажу вагою понад 40 т.
Від позивача відповідь на відзив не надійшла.
Будь-які клопотання від сторін у справі до суду не надходили.
Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, щоОСОБА_1 є власником вантажного спеціалізованого сідлового тягача - DАF XF 105.410, д.н.з. НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричепа н/пр контейнеровоза д.н.з. НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 12-13).
Згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ № 00004704 від 10.02.2025 року встановлено, що 08.02.2025 року о 13 год 16 хв., за адресою М-22, км 74+810, Полтавська обл., зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна оcоба допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,425 % (2,57 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 1321 КУпАП.
Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 7, WAGA-WIM35.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.
У відповідності до ч.2ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 2ст. 19 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», до великовагових та великогабаритних транспортних засобів відносяться транспортні засоби вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.
Положеннями п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно з п. 22.5 ПДР України, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичної маси (для автомобільних доріг державного значення): двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 тони; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 тони.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
Положення п. 22.5 ПДР передбачають різні нормативи допустимої фактичної маси транспортних засобів для тягачів з напівпричепом та тягачів з напівпричепом (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Також зазначені параметри є відмінними в залежності від кількості осей тягача та контейнеровоза.
Таким чином, визначальними ознаками комбінованого транспортного засобу для цілей визначення параметрів максимальної фактичної маси є: кількість вісей у тягача та напівпричепа, наявність у напівпричепа ознак контейнеровозу, перевезення одного чи більше контейнера або ж змінного кузова при дозволеній максимальній довжині 13,716 метра.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, за змістом диспозиції норми ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, для визначення складу адміністративного правопорушення з'ясуванню та перевірці підлягає факт перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величини, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування.
Тобто, дані вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу та фактичного навантаження на осі є визначальними для висновку про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою КМУ від 29.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Відповідно до п.п. 2, 16 Порядку № 1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Згідно з п. 2 Порядку № 1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з п. 7 Порядку № 1174, фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Згідно з пунктами 12-15 Порядку №1174, автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
З матеріалів справи встановлено, що правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 7, WAGA-WIM35 свідоцтво про повірку технічного засобу 04/6359, до 01.11.2025.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Таким чином, процес фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, та має як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, а, відтак, і габаритно-вагові розрахунки щодо транспортного засобу здійснюються в автоматичному режимі та в подальшому застосовуються відповідною посадовою особою при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Так, у спірній постанові зазначено, що ОСОБА_1 , як відповідальна особа, допустив рух транспортногозасобу DAF XF 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначенихпунктом 22.5 ПДРУкраїни, а саме загальної маси транспортного засобу на 6,425% (2,57 тон.), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон,
Позивач у позовній заяві зазначає, що перевезення вантажу здійснювалося за допомогою спеціалізованого напівпричепа контейнеровоза - SCHWERINER CS-40G, д.н.з. НОМЕР_2 , що свідчить про поширення на його ТЗ інших габаритно-вагових норм, передбачених п. 22.5 ПДРУкраїни, а саме дозволена фактичн маса 44 тони.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що виокремлення в п.22.5 Правил дорожнього руху законодавцем такого виду перевезень, як перевезення контейнеровозом, та встановлення іншого (вищого) вагового обмеження, може бути застосовано до спірних правовідносин та аналогічних ним лише у випадку здійснення перевезення вантажу контейнеровозом з використанням, зокрема, одного або декількох контейнерів та дотриманням допустимо-встановленої максимальної довжини транспортного засобу - 13,716 метра.
Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 року за №363 (далі - Правила № 363), дані визначення:
н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів;
вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб.м і більше).
Розрізняють контейнери універсальні, спеціалізовані і контейнери-платформи.
Згідно з п. п. 17.1 - 17.5 Правил № 363, універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.
Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.
Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.
Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.
Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.
Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Відповідно до п. 17.15 Правил № 363, після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.
Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником власником вантажного спеціалізованого сідлового тягача - DАF XF 105.410, д.н.з. НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричепа н/пр контейнеровоза SCHWERINER CS-40G, д.н.з. НОМЕР_3 .
Разом з тим, з наявних в матеріалах справи фотознімків доданих до оскаржуваної постанови, встановлено, що вказаний у постанові сідельний тягач з напівпричепами перевозив предмет з ознаками контейнеру, до конструкції якого внесено зміни - додано тентований верх, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм.
Вантаж, що перевозився на платформі, не має відповідних маркувань, позначень, пломбування для ідентифікації його як контейнера, тобто не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 т.
Крім того, як вбачається з наданої позивачем товарно-траноспортної накладної № 303 від 08.02.2025 року (а.с. 14) транспортний засіб перевозив вантаж - кукурудзи 3 класу, врожаю 2024 року, що є супичем вантажем та перевезення якого у контейнерах забороняється.
Тобто, саме по собі, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на спеціалізований напівпричеп н/пр контейнеровоз SCHWERINER CS-40G, д.н.з. НОМЕР_2 , не може слугувати доказом перевезення контейнеровозом саме контейнеру та не поширює вагові обмеження, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, у 44 т для відповідного транспорту з урахуванням вантажу.
Матеріали справи не містять доказів перевезення контейнеровозом саме контейнеру.
Крім цього, вагові параметри до контейнеровозів можуть бути застосовані лише за наявності двох умов, а саме максимальної довжини транспортного засобу та перевезення контейнеру.
Постановою від 10.02.2025 зафіксовано, що загальна довжина транспортного засобу на момент фіксації порушення становила 15,785 м, що перевищує гранично-допустиму довжину, встановлену для перевезення вантажу контейнеровозом (13,716 м).
Таким чином, вищевказане перевезення, в контексті спірних правовідносин, не можна кваліфікувати, як контейнерне перевезення, що у свою чергу виключає можливість перевезення вантажу вагою понад 40 т.
Факт перевищення нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, зафіксоване за допомогою даних WIM-комплексу, доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов'язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використанням при проведенні останнього належного технічного приладу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено судові витрати зі сплати судового збору необхідно віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.
Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. віднести на рахунок позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Олена Предоляк