Єдиний унікальний номер: 378/386/25
Провадження № 3/378/139/25
14.05.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., за участі захисника Поліщука Р. А. розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за ст. ст. 130 ч. 1, 126 ч. 5, 130 ч. 1 КУпАП,
ОСОБА_1 30.03.2025 року о 16 годині 01 хвилині по вул. Набережній 11 в с. Кривець, керував автомобілем ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 280491 від 24.03.2025 ОСОБА_1 24.03.2025 року о 13 годині 53 хвилини, по вул. Парковій в селищі Ставище, керував автомобілем ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 280411 від 24.03.2025 ОСОБА_1 24.03.2025 о 13 годині 53 хвилини по вул. Парковій в селищі Ставище керував автомобілем ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , не мав та ніколи не отримував посвідчення водія відповідної категорії, дане правопорушення вчинено повторно протягом року - постанова ЕНА № 4143309 від 25.02.2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України.
Постановою від 11 квітня 2025 року відповідно до ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження справи: ЄУН 378/386/25, провадження №3/378/139/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ЄУН 378/387/25, провадження №3/378/140/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та присвоєно адміністративній справі єдиний унікальний номер 378/386/25, провадження № 3/378/139/25 (а. с. 19).
Постановою від 14 травня 2025 року відповідно до ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження справи ЄУН 378/386/25, провадження №3/378/139/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та ЄУН 379/641/25, провадження №3/378/194/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та присвоєно адміністративній справі єдиний унікальний номер 378/386/25, провадження № 3/378/139/25 (а. с. 98).
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Поліщук Р. А. підтримав доводи, наведені в письмових клопотаннях про закриття провадження у даній справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 126 ч. 5 КупАП за протоколами від 24.03.2025 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом від 30.03.2025 (а. с. 66 - 77, 117) на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення з посиланням на наступне. 24.03.2025 працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 причину зупинку та підстави для проведення перевірки документів, запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі в м. Тараща, на що він погодився. Після цього, стан самопочуття ОСОБА_1 значно погіршився, оскільки він відчув різкий біль у серці, в зв'язку з чим була викликана карета швидкої допомоги та останнього госпіталізовано до КНП «Ставищенська лікарня». Працівниками швидкої медичної допомоги було попередньо встановлено діагноз ГХ II ст. Гіпертензивний криз, та надана медична допомога. Згідно копії карти виїзду швидкої медичної загальний стан 24.03.2025 року артеріальний тиск ОСОБА_1 становив 220/110. Фактично будь-які ознаки наркотичного сп'яніння в ОСОБА_1 були відсутні, натомість мало місце різке погіршення стану здоров'я. При цьому ОСОБА_1 жодного разу не відмовився пройти освідування на стан наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі, більше того наполягав на його проведенні, зазначаючи, що він уже перебуває в медичному закладі, який включений до переліку закладів, які за розпорядженням Київської обласної адміністрації включені до переліку закладів, які мають право здійснювати освідування осіб на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, а саме, в КНП «Ставищенська районна лікарня». Проте працівники поліції, заздалегідь знаючи про тяжкий стан здоров'я ОСОБА_1 , наявність в нього підвищеного тиску у формі ГХ II ст. Гіпертензивного кризу, спонукали його проїхати до КНП ТМР «Таращанська МЛ», схиляючи до відмови від проходження освідування на стан наркотичного сп'яніння, та не отримавши ствердної відмови у ОСОБА_1 щодо такого огляду, зазначили, що він категорично відмовився від проходження такого огляду. Тому протокол від 24.03.2025 відносно останнього за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено безпідставно. Виписані в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст.126 КУпАП обставини з приводу винесення відносно нього постанови ЕНА № 4143309 від 25.02.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП не знаходять свого підтвердження, оскільки додана до протоколу фотокопія вищевказаної постанови, не містить відмітки про набрання нею законної сили, в ній відсутні будь які відмітки про ознайомлення, відмову, отримання чи направлення постанови ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП. Крім цього, вказаний протокол стосується зовсім іншої особи, оскільки складений відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той час, як особа яка притягується до адміністративної відповідальності - є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, яким може бути лише копія відповідної постанови суду (а. с. 66 - 77). Також ОСОБА_1 повністю не погоджується з протоколом, складеним відносно нього 30.03.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки від проходження на стан наркотичного сп'яніння він не відмовлявся. Під час огляду не зміг здати необхідного об'єму біологічного середовища (сечі), проте йому не було запропоновано лікарем взяти інші біологічні зразки, такі як змиви з рук та губ, кров. Лікарем не проведено клінічного обстеження ОСОБА_1 , зокрема, тиску, пози Ромберга, тобто клінічні обстеження взагалі не проводились (а. с. 117).
Інспектор поліції Романовський В. В., який склав 24.03.2025 протоколи відносно ОСОБА_1 , на виклик суду (а. с. 97) не прибув.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи захисника ОСОБА_1 - Поліщука Р. А., суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Пунктами 8, 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі за тестом Інструкції) передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Пункт 2.5. ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вищевказаної норми ПДР ОСОБА_1 30.03.2025 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 30.03.2025 року серії ЕПР1 № 286028, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 30.03.2025 року серії ЕПР1 № 286028 (а. с. 100), який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 (а. с. 100),
- направленням на огляд водіїв транспортного засобу від 30.03.2025, яким направлено ОСОБА_1 до КНП Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 11.04.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння (а. с. 6),
- рапортом поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Київської області від 30.03.2025 відповідно до якого 30.03.2025 року о 16 годині 01 хвилині по в с. Кривець, було здійснено зупинку автомобіля ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 під час перевірки документів у останнього були виявлені ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога водій у встановленому порядку відмовився (а. с. 107)
- даними відеозапису з бодікамер поліцейських на оптичних дисках (а. с. 108), якими зафіксовано факт керування (16:00:50) та зупинки ОСОБА_1 за допомогою звукового сигналу (16:01:08), працівник поліції назвався, назвав причини зупинки (16:01:20), озвучив ознаки наркотичного сп'яніння (16:05:25), ОСОБА_1 погодився на пропозицію проїхати до Таращанської лікарні, де останньому о 17:04:55 було видано дві ємності в цілісних упаковках, лікар повідомив необхідність наповнити кожну ємність сечею не менше 50 міліграм, о 17:12 ОСОБА_1 став пити воду з пляшки, яку йому дала працівник поліції, з якою він пішов до туалету в супроводі працівника поліції, після чого приніс лікарю одну ємність з рідиною; працівник поліції, зауважив, що в банці не сеча, а вода, та вказав на необхідність заповнити сечею іншу ємність, на необхідність чого вказав також лікар (о 17:34:28), зафіксовано факт роз'яснення ОСОБА_1 , що в разі його відмови буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду. ОСОБА_1 в приміщенні даного медичного закладу своєю поведінкою, діями впродовж тривалого часу, не бажаючи вчиняти будь-яких спрямованих дій на здачу біологічного зразка в дві ємності, зокрема, повідомляв, що не може здати аналіз сечі, працівники поліції пропонували йому надати додатковий час для цього, проте ОСОБА_1 відмовився від цього.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я не відмовлявся,так як він поїхав разом із працівниками поліції, однак, не зміг здати сечу в необхідному об'ємі, на думку суду є надуманими, оскільки з матеріалів справи, а саме з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що медичним співробітником було надано ОСОБА_1 довгий період часу, працівником поліції було запропоновано надати йому для здачі біологічного середовища ще додатковий час, від чого той відмовився. Протягом вказаного часу ОСОБА_1 було надано воду та роз'яснено, що нездача вказаного біологічного середовища буде розцінена, як відмова від проходження огляду, і відносно нього будуть складені матеріали за ч.1 ст.130КУпАП. Вважаю, що дії працівника медичного закладу охорони здоров'я та працівників поліції відповідали положенням закону та були проведені з урахуванням медичної специфіки обстеження осіб на стан сп'яніння.
Посилання захисника стосовно того, що ОСОБА_1 був готовий здати кров чи інші біологічні зразки, однак їх ніхто не брав, є його припущенням, при цьому, у відповідності до положень вказаної вище Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Також може використовуватись і кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти інші біологічні зразки. Тобто, тільки в силу певних обставин, коли водій без свідомості чи перебуває в важкому стані і у нього неможливо відібрати біологічне середовище (сечу), предметом дослідження можуть бути інші біологічні середовища, в тому числі і кров.
Оскільки ОСОБА_1 перебував у свідомості і впродовж перебування у медичному закладі свідомо не здав в належній кількості (у дві ємності) біологічне середовище (сечу), вважаю, що він умисно відмовився від проходження медичного обстеження .
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 30.03.2025 адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, не встановлено.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол ЕПР1 № 280491 від 24.03.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР України за відмову ним 24.03.2025, як водієм, що керував транспортним засобом, від проходження в установленому порядку медичного огляду на стан сп'яніння.
Захисник в судовому засіданні не заперечив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в час і місці, вказаних в протоколі, проте, заперечив викладені в протоколі обставини щодо факту відмови ним від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Виписані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо факту відмови ОСОБА_1 в час та місці, вказаних в протоколі, не знайшли підтвердження в суді на підставі досліджених доказів.
Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 Закону віднесено застосування засобів відеозапису.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні 24.03.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім протоколу, до матеріалів справи додано відеозапис з бодікамери (а. с. 10), яким підтверджується факт керування ОСОБА_1 автомобілем (13:53). При цьому вказаним відеозаписом не зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Зокрема, відповідно до вказаного відеозапису після озвучення причини зупинки (не працюють задні стоп-сигнали), перевірки документів, озвучення ознак сп'яніння, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі в м. Тараща, на що він погодився. Після цього, ОСОБА_1 о 14:07 сів в автомобіль, повідомив, що йому стало зле, працівники поліції викликали карету швидкої допомоги, яка прибула о 14:15, та фельдшер якої після огляду водія повідомив, що вони забирають його до лікарні. О 14:30 в КНП «Ставищенська лікарня» лікар, вимірявши тиск у ОСОБА_1 , повідомила результат «220 х 110», йому було введено відповідний медичний засіб шляхом ін'єкції. О 15:05 лікар повторно, вимірявши тиск у ОСОБА_1 , повідомила результат «160 х 100». О 15:14 лікар втретє, вимірявши тиск у ОСОБА_1 , повідомила результат «160 х 110», зазначивши, що тиск не падає. На пропозицію працівника поліції проїхати до Таращанської лікарні для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння з посиланням на те, що в Ставищенській лікарні такий огляд не проводять, ОСОБА_1 попросив, щоб такий огляд було проведено на місці - в Ставищенській лікарні, зауваживши, що йому погано, його нудить, він зможе їхати до іншого закладу, коли тиск у нього нормалізується. Після чого працівник, поліції, не дочекавшись нормалізації тиску у ОСОБА_1 повідомили останньому, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду та вийшов з приміщення лікарні, залишивши ОСОБА_1 у вказаному медичному закладі, після чого в службовому автомобілі склали відносно ОСОБА_1 склали протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт неналежного самопочуття ОСОБА_1 , про яке він повідомляв працівниками поліції, крім вищевказаного відеозапису, підтверджується відповіддю КНП «Ставищенська лікарня» від 02.05.2025 на адвокатський запит, згідно якої 24.03.2025 року на виклик до ОСОБА_1 прибула бригада екстреної медичної допомоги за адресою: Київська область, смт Ставище, вулиця Паркова, 4 для надання медичної допомоги, привід до виклику: біль в грудях; встановлено попередній діагноз: ГХ II ст. Гіпертензивний криз; надана медична допомога: Огляд, Sol Formadipini 4 sub lingua, Tab Captopril 12.5 mg per os. (а. с. 78).
При цьому суд погоджується з доводами захисника щодо того, що ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні КНП «Ставищенська лікарня» з поганим самопочуттям, що є найближчим медичним закладом до місця зупинки, та згідно наказу Департаменту охорони здоров'я Київської ОДА від 12.07.2023 входить в перелік закладів охорони здоров'я Київської області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а. с. 94, 95 - 96), фактично наполягав на проведенні його огляду на стан наркотичного сп'яніння саме в цьому закладі, в якому відповідно до п. 12 вищевказаної Інструкції, як найближчому медичному закладі, повинен був бути проведений такий огляд.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами не зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 24.03.2025 року від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому вищевказаною Інструкцією порядку.
Крім того, працівниками поліції протокол від 24.03.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП всупереч вимогам ст. 256 КУпАП складався у відсутність останнього, відповідно, містить дані, що не відповідають дійсності, зокрема, щодо роз'яснення йому прав, щодо відмови ним від підпису та отримання другого примірника протоколу та щодо надання йому можливості написати в протоколі свої пояснення.
Доказом того, що протокол складався у відсутність ОСОБА_1 є вищевказаний відеозапис, з якого вбачається, що після того, як останній залишився в медичному закладі, а працівники поліції пішли до службового автомобіля, де склали протокол і оголосили його зміст на камеру. Слід зазначити, що другий примірник протоколу ОСОБА_1 поліцейськими так і не було вручено (надіслано поштою) та знаходиться в матеріалах справи (а. с. 2).
Відносно ОСОБА_1 складено також протокол ЕПР1 № 280411 від 24.03.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП за порушення п. 2.1 «а» ПДР України за керування автомобілем без посвідчення водія, як щодо особи, що не мала та ніколи не отримувала посвідчення водія відповідної категорії та вчинення даного правопорушення повторно протягом року з посиланням на постанову ЕНА № 4143309 від 25.02.2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Правопорушення згідно ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 ст 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, викладеному у протоколі від 24.03.2025, надано:
протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 280411 від 24.03.2025 (а. с. 21),
- вищевказаний відеозапис від 24.03.2025 відеозапис з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано факт керування та зупинки ОСОБА_1 (а. с. 33),
- фотокопію постанови від 25.02.2025, винесеної інспектором поліції Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України Зяхором І. В., якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування ним 24.02.2025 транспортним засобом, як особою, що не має права керування ТЗ (а. с. 32).
Доказів того, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія права керування транспортним засобом відповідної категорії суду не надано.
Оцінивши вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд приходить до наступного.
Суд не приймає в якості допустимого доказу на підтвердження факту повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті, доданої до матеріалів справи фотокопії вищевказаної постанови від 25.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки вказана фотокопія зазначеної постанови не містить відмітки про набрання нею законної сили, адже відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Разом з тим, у вищевказаній постанові відносно ОСОБА_1 відсутні будь які відмітки про ознайомлення, відмову, отримання чи направлення йому даної постанови.
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Статтею ст. 130 КУпАП передбачено накладення стягнення у виді штрафу та обмеження у користуванні водійськими правами.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь, а згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідно до відеозапису від 24.03.2025 ОСОБА_1 , перебуваючи з поганим самопочуттям, підтвердженим лікарем, в приміщенні КНП «Ставищенська лікарня» , що є найближчим медичним закладом до місця зупинки, та входить в перелік закладів охорони здоров'я Київської області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, фактично наполягав на проведенні його огляду на стан наркотичного сп'яніння саме в цьому закладі, та враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення від 24.03.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 256 КУпАП складався у відсутність останнього, відповідно, протокол містить дані, що не відповідають дійсності (щодо роз'яснення йому прав, щодо відмови останнім від підпису в протоколі, отримання його копії та надання письмових пояснень), та після складання такого протоколу у відсутність ОСОБА_1 другий екземпляр вищевказаного протоколу останньому не було вручено відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП під розписку або ж шляхом направлення йому протоколу рекомендованим листом із зворотнім повідомленням, - суд, оцінивши наявні в даній справі докази, наявність вищевказаних порушень норм КУпАП, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом серії ЕПР1 № 280491 від 24.03.2025, у зв'язку з чим провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаним протоколом слід закрити.
Також враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази неотримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами та відсутні докази вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки, як зазначено вище, додана до матеріалів справи фотокопія вищевказаної постанови від 25.02.2025 відносно ОСОБА_1 не містить відмітки про набрання нею законної сили та в справі відсутні докази про вручення (надіслання) її йому всупереч вимогам ч. 1 ст. 285 КУпАП, - суд також дійшов висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за протоколом серії ЕПР1 № 280411 від 24.03.2025 слід закрити.
При вирішенні питання про призначення стягнення ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за протоколом від 30.03.2025 серії ЕПР1 №286028 суд враховує дані про його особу, який є інвалідом війни 3-ї групи, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність, та дані щодо нього, зазначені в довідці командира військової частини НОМЕР_2 від 18.11.2024 р., згідно якої ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (а. с. 85).
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 605.60 гривень.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 36 ч. 2, 40-1, 126 ч. 5, 130 ч. 1, 247, 283-285, 287 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за протоколом серії ЕПР1 № 286028 від 30.03.2025 року, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом серії ЕПР1 № 280491 від 24.03.2025 та за ч. 5 ст. 126 КУпАП за протоколом серії ЕПР1 № 280411 від 24.03.2025 закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. М. Марущак