Справа № 362/2479/25
Провадження № 2/362/2205/25
14 травня 2025 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про прийняття позову до свого провадження, задоволення позову, стягнення боргу і судового збору,
Позивач звернувся до суду з позовом, перевіривши який, приходжу до висновку, що його необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.
Натомість, в порушення пунктів 2, 4, 8, 9 і 10 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить:
-відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів;
-спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових та електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
-підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Насамперед, представник позивача вказує, що їй невідомо про наявність чи відсутність електронного кабінету у відповідачів.
Однак, цивільний процесуальний закон не вимагає зазначення того: відомо чи ні позивачу чи його представнику про наявність чи відсутність електронного кабінету у відповідачів.
Натомість, норма пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, чітко і безумовно вказує на те, що позовна заява не містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Тобто, представнику позивача за допомогою РНОКПП відповідачів слід перевірити наявний або відсутній електронний кабінет у кожного із відповідачів та зазначити про це у позовній заяві.
Також, вимоги пунктів першого і четвертого прохальної частини позову не є позовними по своїй суті, оскільки не стосуються дій чи бездіяльності відповідачів та не можуть бути до них звернені, оскільки взагалі не є предметом спору між сторонами.
Вказані прохання не є способами захисту цивільних прав, які використовуються при формулюванні позовних вимог з метою захисту і/або відновлення прав та інтересів які порушені.
Зокрема, вирішення питання про прийняття позову, задоволення позову та розподіл судових витрат, про що позивач просить у пунктах першому і четвертому прохальної частини заяви, здійснюється судом в силу положень ЦПК України, тобто належить виключно до повноважень суду та не потребує додаткового їх заявлення як позовних.
Тобто, позивачу слід вирішити питання щодо обґрунтованості, доцільності, необхідності заявлення таких позовних вимог та їх формулювання у прохальній частині заяви.
Отже, позовними вимогами по суті є лише і тільки вимоги про стягнення заборгованості.
Також, вимоги прохальної частини позову «задоволення позову» не є способом захисту прав та інтересів відповідно до статті 16 ЦК України, а тому не є позовними вимогами по своїй суті, оскільки не стосуються дій чи бездіяльності відповідача та не можуть бути до нього звернені, оскільки взагалі не є предметом спору між сторонами.
Викладене у прохальній частині позову прохання «задоволення позову» не є способом захисту цивільних прав який використовується при формулюванні позовних вимог з метою захисту і/або відновлення прав та інтересів які порушені.
При цьому, слід наголосити, що суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л. не має права приймати позовні заяви до «свого провадження», оскільки це суперечить положенням цивільного процесуального закону, а суддя не має «своїх» проваджень; суддя лише головує у справах які перебувають в провадженні суду!
Одночасно, адвокату слід врахувати, що є юридично не грамотним солідарне стягнення судових витрат, оскільки ЦПК України визначає інший порядок стягнення судових витрат із двох і більше відповідачів, що вирішує суд самостійно в судовому рішенні на підставі процесуального закону та це не є позовними вимогами по суті спору!!!
Крім того, за змістом позову, на виконання пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, зазначено, що: «оригінали письмових доказів знаходяться у сторін».
Однак, таке формулювання не дає відповідь на питання пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, оскільки є незрозумілим, у кого саме: у позивача або іншої особи (якої саме не зазначено за змістом позову), наявні оригінали письмових та електронних доказів копії яких додано до заяви.
Тобто, для того щоб виконати вимоги наведеної норми цивільного процесуального закону, позивачу слід зазначити (вказати найменування або прізвище, ім'я і по батькові осіб) у яких наявні оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Разом із цим, представнику позивача слід врахувати, що оригінали судових рішень в одному єдиному екземплярі підписані головуючим зберігаються в матеріалах судових прав і нікому не видаються!!!
Наголошуємо, що відповідно до пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, саме позивач має обов'язок зазначити у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Тобто, позивачу слід вказати конкретних осіб (фізичних чи юридичних) у яких перебувають оригінали документів копії яких додано до позову!!!
Крім того, за змістом заяви позивач на виконання пункту 9 частини третьої статті 175 ЦПК України зазначив, що: «судові витрати позивача складаються зі суми сплаченого судового збору».
Однак, норма пункту 9 частини третьої статті 175 ЦПК України, не зобов'язує позивача зазначати словами із чого складаються судові витрати.
Натомість, вказане в пункті 9 частини третьої статті 175 ЦПК України поняття: «розрахунок» очевидно передбачає зазначення відомостей виражених цифрами із використанням конкретних сум та здійснення відповідних математичних розрахунків!
Отже, для того щоб виконати вимоги пункту 9 частини третьої статті 175 ЦПК України, позивачу слід зазначити у позові попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які позивач поніс та які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи (тобто два розрахунки).
Тобто, має бути розрахунок судових витрат, а не словосполучення: «сума сплаченого судового збору»!
Серед іншого, за змістом позову позивач виклав підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до того ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, у позові вказано два відповідачі.
У зв'язку із цим, є незрозумілим, до якого саме із двох відповідачів позивачем не подано іншого позову з тим самим предметом та з тих самих підстав?
Крім того, при подачі позову слід обов'язково дотримуватись вимог статті 177 ЦПК України.
Проте, всупереч вимогам частини першої статті 177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідачів.
Зокрема, позивачем не додано документ, що вказаний у пункті № 1 додатків до позову, для відповідачів.
При цьому, положення цивільного процесуального закону не передбачають можливості додавати до позову документи тільки для суду!!!
Також, в порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Судовий збір за даним позовом становить 3 028 гривень 00 копійок.
Проте, в порушення наведених вимог закону, позивачем додано до позову документ про сплату судового збору у розмірі меншому ніж встановлено законом.
Тобто, позивачу слід доплатити судовий збір в сумі 302 гривні 00 копійок та надати суду відповідний платіжний документ.
До того ж, в порушення частини першої статті 185 ЦПК України, дану позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України, адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Згідно із нормою частини другої статті 185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
До того ж, при подачі позову слід обов'язково дотримуватись вимог статті 177 ЦПК України.
Отже, на виконання вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України, позивачу необхідно додати до позовної заяви належним чином завірену копію постанови суду від 28.08.2023 року, на яку він посилається за змістом позову на підтвердження своїх вимог.
У зв'язку із цим, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258 - 261 ЦПК України,
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про прийняття позову до свого провадження, задоволення позову, стягнення боргу і судового збору.
Роз'яснити адвокату Шелест Марині Борисівні її обов'язок зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 ЦПК України.
Повідомити про вказане позивача та надати йому строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя