Справа № 761/9372/22
Іменем України
13 травня 2025 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянці Бучанського району Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110120000179 від 09 березня 2018 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озера Бородянського району Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , одружений, непрацюючий, раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,
06 жовтня 2022 року до Бородянського районного суду Київської області з Київського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
08 березня 2018 року, близько 20 години 20 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи технічної справним автомобілем «Hyundai H200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія, рухаючись біля будинку 14 по вул. Михайлівській у с. Озера Бородянського (нині - Бучанського) району Київської області, в напрямку центра с. Озера, в порушення вимог п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених у дію з 01 січня 2002 року, відповідно до якого «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії» і в порушення вимог п. 2.3. б) Правил дорожнього руху, відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», не був уважним, проявивши кримінальну протиправну необережність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, де в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», маючи об'єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_7 , який знаходився на смузі руху в бік виїзду із с. Озера, не вжив заходів для зменшення швидкості, внаслідок чого скоїв наїзд на останнього.
У результаті ДТП пішохід ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.
Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок множинних травм тіла.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 2.1 а), 2.3 б) та 12.3 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_7 .
Крім цього, ОСОБА_4 , 08 березня 2018 року, близько 20 години 20 хвилин, біля будинку АДРЕСА_2 , скоївши наїзд керованим ним автомобілем «Hyundai H200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_7 , розуміючи, що своїми діями поставив останнього в небезпечний для життя стан і він позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, з метою уникнення відповідальності за скоєне, в порушення вимог п. 2.10 г) Правил дорожнього руху, відповідно до якого «у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів, звернутися до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я», після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, не надавши будь-якої допомоги потерпілому ОСОБА_7 , який внаслідок отриманих тілесних ушкоджень її потребував, не викликавши швидку, не впевнившись у тому чи прибула швидка, чи було надано потерпілому медичну допомогу, самовільно покинув місце пригоди, залишивши потерпілого у небезпечному для життя стані.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого; за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 135 КК України в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника та просив закрити кримінальне провадження за його обвинуваченням за ч. 1 ст. 135 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 щодо закриття кримінального провадження у частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не заперечувала.
Потерпіла ОСОБА_6 поклалася на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
Частиною другою статті 4 КК України встановлено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з вимогами статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
За ч. 1 ст. 135 КК України передбачена кримінальна відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, чинній на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_4 діяння) злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 49 КК України ( у редакції, чинній на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_4 діяння) встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин (ч. 3 ст. 49 КК України, у редакції чинній на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_4 діяння).
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи те, що з моменту вчинення інкримінованого ОСОБА_4 діяння за ч. 1 ст. 135 КК України, а саме з 08 березня 2018 року, минуло більше трьох років, обвинувачений не ухилявся від досудового розслідування і суду, інших кримінальних правопорушень після цього не вчиняв, суд вважає за необхідне звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135 КК України, а кримінальне провадження відносно нього в цій частині закрити в зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135 КК України.
Керуючись ст. 12, 44, 49 КК України, ст. 284, 286, 288, 372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 і його захисника - адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135 КК України та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110120000179 від 09 березня 2018 року, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Слідчий суддяОСОБА_8