Справа № 454/3632/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/333/25 Доповідач: ОСОБА_2
13 травня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за захисника ОСОБА_6 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 21.03.2025 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
встановила:
ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 21.03.2025 року клопотання прокурора задоволено та обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, повернуто прокурору.
В мотивах свого рішення суд першої інстанції зазначив, що всупереч п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті не зазначені всі анкетні дані обвинуваченої, а саме те, що вона є депутатом міської ради. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що повідомлення про підозру у кримінальному провадженні вручено не уповноваженою особою, що унеможливить ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.
Захисник, не погоджуючись із ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про повернення обвинувального акта.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що не зазначення у обвинувальному акті того, що обвинувачена є депутатом міської ради не є підставою для його повернення прокурору. Зазначає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Вважає, що обвинувальний акт повернуто прокурору фактично для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру уповноваженим суб'єктом, оскільки вона є депутатом міської ради. Поряд з цим, законодавець не передбачив можливості повернення обвинувального акту для відновлення досудового розслідування та повідомлення особи про підозру. Вважає необґрунтованими мотиви клопотання прокурора про повернення обвинуваченого акту в частині того, що фактично у матеріалах, долучених до обвинувального акта, відсутня розписка підозрюваної про його отримання, оскільки фактично ОСОБА_7 не перебуває у такому статусі з огляду на вручення їй повідомлення про підозру не уповноваженою на те особою.
Заслухавши доповідача, вислухавши думку обвинуваченої та її захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, представника потерпілого, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Колегією суддів встановлено, що зазначені відомості у обвинувальному акті наявні.
Разом з цим, у матеріалах, долучених до обвинувального акта є розписка ОСОБА_7 про його отримання.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які характеризують особу обвинуваченого.
З огляду на це, колегія суддів погоджується із покликанням захисника на те, що характеризуючи дані обвинуваченої, в т. ч. можливе перебування її у статусі депутата міської ради, є предметом судового розгляду, а тому суд першої інстанції не вправі повертати обвинувальний акт з цієї підстави.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що повернення обвинувального акта прокурору у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування.
Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта і до звернення до суду з обвинувальним актом який приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду.
Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду, викладеної у постанові від 15.04.2024 року у справі №753/25892/21.
Відтак, чинним КПК України не передбачена можливість вручення особі повідомлення про підозру уповноваженою особою після повернення обвинувального акту прокурору.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання, що обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, не суперечить вимогам щодо його змісту, передбаченим ст. 291 КПК України, що вказує на незаконність ухвали суду першої інстанції про повернення обвинувального акта прокурору та є підставою для її скасування.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 21.03.2025 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, скасувати, а кримінальне провадження направити до Червоноградського міського суду Львівської області для розгляду зі стадії підготовчого провадження тим самим складом суду.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4