Справа № 285/783/25
Провадження по справі №2/276/407/25
14 травня 2025 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Семенюка А.С.
за участю секретаря судового засідання Дашенко Д.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказує, що між ними та відповідачем 20.03.2024 року укладено Кредитний договір (оферти) № 20.03.2024-100002753.
Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 10000,00 гривень, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 20.03.2024 року строком на 56 днів зі сплатою процентів у розмірі: фіксована незмінна процентна ставка 1% за один день користування кредитом; денна процентна ставка 0,99%.
Також позивач вказує, що комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1500 грн., нараховується та обліковується кредитором у день видачі кредиту. Згідно п. 9.1. кредитного договору, у разі у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню Кредиту та/ або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором.
Позивач зазначає, що кредитні кошти були надані позичальнику, угода укладена в електронній формі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 14.05.2024 утворилась заборгованість у розмірі 17100 гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 гривень, по процентам в розмірі 10080 гривень, комісії в розмірі 1500 грн. та по неустойці за кожен день неналежного виконання окремого зобов'язання у розмірі 3000 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 20.03.2024-100002753 від 20.03.2024 в розмірі 17100 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 18.04.2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просить проводити розгляд справи без представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач відзив на позов до суду не подав, у судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомленим в установленому законом порядку - шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за місцем проживання, які відповідач отримав особисто 26.04.2025 року, що підтверджується відповідною інформацією Укрпошти
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
З огляду на викладене, керуючись положеннями ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 20.03.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір, що підтверджується заявкою, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору.
Відповідно до умов кредитного договору № 20.03.2024-100002753 від 20.03.2024 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту складає 10000 грн.; строк кредитування - 56 днів, дата надання кредиту - 20.03.2024; дата повернення кредиту - 14.05.2024; фіксована процентна ставка 1% за день користування; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 1500 грн.
Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5375-41XX-XXXX-8791 (а.с. 13-17).
Також, пунктом 12 заявки до кредитного договору № 20.03.2024-100002753 від 20.03.2024 року передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 15534,53 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 5534,53 грн.
Пропозиція, заявка, відповідь про прийняття пропозиції, в яких зазначені основні умови кредитування, підписані ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Е835, який, відповідно до додатку до кредитного договору №20.03.2024-100002753 від 20.03.2024, було відправлено на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .
20.03.2024 позивач видав відповідачу кредитні кошти у розмірі 10000 грн., що підтверджується квитанцією ID платежу 2439754438, чим виконав свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі (а.с. 12).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №20.03.2024-100002753 від 20.03.2024, за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 17100 грн, яка складається: 10000 грн. - основний борг, 10080 грн. - проценти, 1500 грн. - комісія (а.с. 9).
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно статей 525, 526, 530 ЦК України,зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
В статті 611 ЦК України вказується, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України та частиною першою статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 6 ЦК України утверджений принцип свободи договору у цивільних правовідносинах, за змістом якого його учасники вправі врегулювати свої відносини на власний розсуд; учасникам цивільних правовідносин лише забороняється відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі статті 8 вищевказаного Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну фору.
Вказаний кредитний договір укладений у формі електронного документу, що не суперечить вимогам ЦК України та цивільного законодавства.
Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію /п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»/.
Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною шостою статті 11 вищевказаного Закону передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З копій пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №20.03.2024-100002753 слідує, що відповідачем було використано для її підписання електронний підпис.
Доказів на підтвердження відсутності у відповідача боргу перед позивачем або наявності такого у меншому розмірі ніж пред'явлено до стягнення, суду надано не було.
Відповідач розрахунок, виконаний позивачем, не спростував, свій контррозрахунок суду не надав.
Суд приходить до висновку, що позивач надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов'язання та заборгованості перед позивачем.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, після закінчення строку кредитного договору ОСОБА_1 не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними.
Відповідач не скористалася своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку щодо невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності в нього боргових зобов'язань за вказаним кредитним договором.
З довідки-розрахунку заборгованості, наданої позивачем вбачається, що заборгованість за тілом кредиту, проценти за користування кредитними коштами та комісія нараховані саме у визначеному сторонами розмірі, тому суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотків та комісії.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з мотивів, що викладені вище на загальну суму 17100 грн., яка складається: 10000 грн. - основний борг, 5600 грн. - проценти, 1500 грн. - комісія.
Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (а.с.1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 598-599, 610-612, 614, 615, 623, 625-629, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 206, 211, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за Кредитним договором № 20.03.2024-100002753 від 20.03.2024 у розмірі 17100 (сімнадцять тисяч сто) гривень, яка складається з: 10000 грн. - основний борг, 5600 грн. - проценти, 1500 грн. - комісія.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: А.С.Семенюк