Справа № 275/262/25
14 травня 2025 року с-ще Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
14.03.2025 о 11 год. 07 хв. в селищі Брусилів, по вулиці Митрополита Ілларіона 36, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук та нечітка мова. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 , захисник Нестеренко М.М. не з'явилися, від захисника надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Враховуючи, що учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, захисником в клопотанні про закриття провадження у справі надані пояснення по суті, а також строки розгляду справ зазначеної категорії, суд проводить розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника.
Суддя, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до приписів Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (частина друга статті 14). Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абзаци другий і четвертий частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух»). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (стаття 52 цього Закону).
За змістом абзаців третього та п'ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно судової практики ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
На доведення факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вини у вчиненому суду надано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення від 14.03.2025 серії ЕПР1 № 270949, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від огляду відповідно до встановленого законом порядку (а.с. 2);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.03.2025 щодо ОСОБА_1 , згідно якого огляд не проводився (а.с. 4);
- відеозапис події 14.03.2025, на якому не зафіксовано факту керування автомобілем ОСОБА_2 , зафіксовано спілкування водія з поліцейським, роз'яснення йому прав, пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та відмову від нього (відеозапис export-748ty, час. 21.00 год.), роз'яснення водію наслідків таких дій. Також зафіксовано відмову водія від підпису у протоколі (а.с. 11);
- копія постанови серії ЕНА №4267526 від 14.03.2025 про притягнення до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с.6).
Щодо доводів захисника про наявність підстав для закриття провадження.
Суду надано відеозапис подій з моменту перевірки документів водія, який перебував поза межами транспортного засобу, дійсно відсутня фіксація руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Однак суд бере до уваги, що на початку зафіксованого спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував, що саме він керував авто, не вказував на іншу особу водія тощо. Крім того, суд враховує і наявність постанови щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, винесену щодо нього саме в зв'язку з керуванням ним даним авто в той же час. За наведеного, суд відхиляє як не переконливі доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем та розцінює їх як обрану водієм лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
В зв'язку з наведеним, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про закриття провадження.
Враховуючи вказане, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння при наявності ознак такого.
При обрані міри адміністративного стягнення суддею враховуються обставини справи, характер правопорушення, особа правопорушника, обставин що обтяжують чи пом'якшують відповідальність не встановлено.
Суд враховує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
З врахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги наведене, керуючись ст. 8, 9, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 14.03.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів:ГУК у Житомир обл./Житомир обл./ 21081300, код отримувача (код ЄРДПОУ): 37976485, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету 21081300).
Стягнути ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок(отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити, що згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Копію постанови направити до ВП № 1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області та учасниками справи.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складено 14.05.2025.
Суддя П. В. Миколайчук