Справа №295/10574/24
3/295/266/25
14.05.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Кузнецова Д.В.,
секретаря судового засідання Федоренко Ю.І.,
за участю представника митниці Кондратюка А.В.,
представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Алексеєва С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі матеріли, які надійшли з Житомирської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: м. Бердичів, Житомирська область, Україна; місце роботи, посада: особа, уповноважена на роботу з митницею, товариство з обмеженою відповідальністю «Поліссяброксервіс», адреса місця роботи: вул. Металістів, 3, м. Житомир, Житомирська обл., Україна, поштовий індекс: 10001, тел. № +3 НОМЕР_1 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код (ДРФО): НОМЕР_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 від 17.08.2020 виданий органом № 1810,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України,-
Відповідно до протоколу Управлінням боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Житомирської митниці під час проведення перевірки дотримання вимог законодавства при митному оформленні товару «Легковий автомобіль: - марка - NISSAN - модель - QASHQAI; - номер кузова НОМЕР_4 ; тип двигуна - БЕНЗИН; - робочий об'єм циліндрів двигуна - 1197смЗ; - тип кузова - універсал; - такий що був у використанні; - призначення - для перевезення пасажирів; - країна виготовлення - GB; - календарний рік виготовлення - 2015; - модельний рік виготовлення - 2015; - дата першої реєстрації - 23.01.2015р.». (згідно електронної митної декларації (далі - ЕМД) від 31.03.2023 №UA101040/2023/003289 (MRN: 23UA101040003289U6) встановлено наступне.
31.03.2023 до митного поста «Бердичів» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці особою уповноваженою на роботу з митними органами ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_1 (код ДРФО - НОМЕР_2 ), до митного оформлення в митному режимі «Імпорт 40 ДЕ» подано електронну митну декларацію, якій присвоєно номер 23UA101040003289U6, на товар (графа 31 ЕМД) «Легковий автомобіль: - марка - NISSAN; - модель - QASHQAI; - номер кузова - НОМЕР_4 ; - тип двигуна - БЕНЗИН; - робочий об'єм циліндрів двигуна - 1197смЗ; - тип кузова - універсал; - такий що був у використанні; - призначення - для перевезення пасажирів; - країна виготовлення - GB; - календарний рік виготовлення - 2015; - модельний рік виготовлення - 2015; - дата першої реєстрації - 23.01.2015», країна відправлення/експорту (гр. 15) - DK (Данія), та товаросупровідні документи на вказаний товар: купчий документ (invoice) від 23.03.2023 №1466, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.01.2015 № НОМЕР_5 . Товар ввезено на митну територію України 29.03.2023 згідно документу контролю доставки - ЕМД типу IM EE № 23UA101040002962U0 через зону діяльності Волинської митниці. Згідно товарно-супровідних документів та ЕМД № 23UA101040003289U6, одержувач/імпортер (графа 8) громадянин України ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_6 від 20.09.2018 орган якій видав 1810 ( АДРЕСА_2 ); особа, відповідальна за фінансове врегулювання (гр. 9): ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_7 від 07.10.2015 виданий Бердичівським PC УДМС України в Житомирській обл., (Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Новоіванівська, буд. 23, кв. 116, Україна); декларант (графи 14, 54): ТОВ «Поліссяброксервіс» особою, уповноваженою на роботу з митницею ОСОБА_1 ; код товару (графа 33): 8703229030; країна походження (гр. 34): Великабротанія (GB); валюта та загальна фактурна вартість (гр. 22): EUR 6000,00; митна вартість товару визначена за резервним методом (графа 45) і становить 318 249,60 гривні.
У графі 47 (нарахування платежів) ЕМД № 23UA101040003289U6 особа уповноважена на роботу з митницею ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_1 зазначено наступні ставки платежів: мито (вид платежу 121), основа нарахування - 318 249,60 ставка 10%, сума - 31 824,96грн., акциз на транспортний засіб (вид платежу 185), основа нарахування 1197CMQ., ставка 350,00 EUR, сума 16 666,33грн. та ПДВ (вид платежу 128), основа нарахування 366 740,89грн., ставка 20%, сума-73 348,18 гривень.
Під час перевірки ЕМД №23UA101040003289U6 та товаросупровідних документів, 04.03.2024 управлінням боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації, для уточнення року виробництва (2014/2015) транспортного засобу, оскільки в технічному паспорті від 23.01.2023 за №14747085/14354388 зазначена 23.01.2015 (декларантом заявлено календарний та модельний рік виготовлення - 2015), було направлено запит директору ТОВ «Мотор Транс Груп» (вих. Житомирської митниці 7.19.3/20/1715 від 04.03.2024) з проханням надати інформацію згідно заводської бази даних про календарний рік виготовлення та дату першої реєстрації (введення в експлуатацію).
Після отримання відповіді від керівника ТОВ «Мотор Транс Груп» вих. №18/24 від 06.03.2024 (вх. №2246/13-20 від 06.03.2024), встановлено, що транспортний засіб з номером кузова VIN - НОМЕР_4 , згідно наявної бази виробника NISSAN було встановлено, що дата проведення передпродажної підготовки автомобіля марки: NISSAN; - модель - QASHQAI; - номер кузова - НОМЕР_4 - 23.01.2015, рік виготовлення - 2014.
Відповідно до положень підпункту 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України рік виробництва транспортного засобу впливає на величину ставки акцизного податку який справляється з легкових автомобілів, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (для транспортних засобів, що використовувалися понад 1 і до 15 повних календарних років - чим більша є кількість повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку - тим більша є ставка акцизного податку).
На думку автора протоколу, декларантом або особою, уповноваженою на роботу з митницею ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_1 при розрахунку митних платежів необхідно було врахувати календарний рік виготовлення транспортного засобу - 2014 року та застосувати коефіцієнт «8» щодо визначення ставки акцизного податку у відповідності до підпункту 215.3.5, пункту 215.3 статті 215 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» від 08.11.2018 року №2611-VIII.
За ЕМД № 23UA101040003289U6 від 31.03.2023, заявлена ставка акцизного податку на товар (у сумі 350 евро) була розрахована, виходячи з того, що рік виготовлення транспортного засобу є - 2015, і в такому випадку, як зазначено вище, підлягали б сплаті митні платежі у сумі 121 839,47 грн. (в тому числі ввізне мито - 31 824,96 грн., акцизний податок - 16 666,33 грн., податок на додану вартість - 73 348,18 гривень). При митному оформленні даного товару, як такого, що виготовлений 2014 року, станом на дату подання 31.03.2023 ЕМД №23UA101040003289U6, ставка акцизного податку становила б «400 євро». При цьому, у графі 47 (нарахування платежів) ЕМД №23UA101040003289U6 особою, уповноважена на роботу з митницею ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_1 , повинно було зазначено наступні ставки платежів: мито (вид платежу 121), основа нарахування - 318 249,60грн., ставка 10%, сума - 31 824,96 грн., акциз на транспортний засіб (вид платежу 185), основа нарахування 1197CMQ., ставка 4 400,00 ЕUR, сума - 19 047,24грн. та ПДВ (вид платежу 128), основа нарахування 369 121,80 грн. ставка 20%, сума - 73 824,36 гривень.
ОСОБА_1 ставиться у провину, що при формуванні та подачі електронної митної декларації №23UA101040003289U6 з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів він заявив у вказаній митній декларації неправдиві відомості щодо календарного року виробництва (виготовлення) товару (легковий автомобіль: NISSAN; - модель - QASHQAI; - номер кузова - НОМЕР_4 ), що призвело до зменшення розміру сплати митних платежів по акцизному податку на 2380,91 грн., по ПДВ на 476,18 грн., всього на загальну суму 2857,09 грн., чим вчинив порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України.
В судовому засіданні представник митниці Кондратюк А.В. просив розглянути справу за наявними матеріалами та застосувати до ОСОБА_1 покарання, передбачене ст.485 Митного кодексу України.
Адвокат Алексеєв С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні просив закрити провадження по справі через відсутність в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не мав будь-якого умислу або вчинення дій, які потягли за собою зменшення сплати суми митних платежів. В митній декларації його довіритель зазначив рік виготовлення ТЗ - 2015, дата першої реєстрації - 23.01.2015. При цьому він керувався даними свідоцтва про державну реєстрацію та положеннями пункту 8 Правил митного контролю та митного оформлення ТЗ, що переміщуються громадянами через митний кордон України (затв. Наказом ДМСУ від 17.11.2005р. №1118). В ідентифікаційному номері автомобіля дата виготовлення була відсутня, а в реєстраційному свідоцтві датою першою реєстрації вказано 23.01.2015. Підстав сумніватися у правдивості даних, зазначених у свідоцтві про реєстрацію ТЗ та ідентифікаційному номері, у нього не було та іншого порядку визначення року виготовлення ТЗ, крім передбаченого Правилами №1118, немає. Зауважень з боку посадових осіб Житомирської митниці ДФС під час здійснення митного контролю та митного оформлення теж не було. Вважає, що у діях ОСОБА_1 було достатньо підстав вважати, що роком виготовлення вказаного ТЗ є саме 2015 рік і він правильно його зазначив у митній декларації. Будь-яких підстав вважати, що роком виготовлення ТЗ був 2014 рік, у нього не було.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі статтею 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені норми узгоджуються з нормами статтями 245, 280 КУпАП.
Статтею 491 МК України визначено підстави для порушення справи про порушення митних правил.
Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 491 МК України такими підставами є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині 1 статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організації.
Частина 1 статті 485 Митного кодексу України передбачає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (статті 10 Кодексу України про адміністративне правопорушення), а вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.
Тобто, потрібно встановити, що особа, яка вчинила склад правопорушення, передбачений ст. 485 МК України, повинна діяти умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей.
При цьому, статтею 485 Митним кодексом України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.
Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 2 статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Митним органам забороняється вимагати надання декларантом або уповноваженою ним особою документів та/або відомостей, якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", а також приймати і використовувати такі документи та/або відомості, надані декларантом або уповноваженою ним особою, для здійснення митних формальностей, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (частини 5, 6 статті 264 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
Частиною 8 ст. 257 МК України визначено перелік відомостей, які вносяться до митної декларації декларантом. Зокрема, відповідно до підпунктів «а», «г» п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України, до декларації декларантом вносяться відомості про найменування, код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Частиною 5 статті 266 МК України визначено, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, графа 31 МД повинна містити такі відомості про товар: опис товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, у графі 31 митної декларації наводиться опис транспортного засобу: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об'єм двигуна (куб. см).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Як встановлено вище, підставою для складання протоколу про порушення митних правил слугувало те, що згідно з митною декларацією календарний рік виготовлення автомобіля декларант вказав 2015 рік, однак вірною датою виготовлення вказаного транспортного засобу, за твердженням митниці, є 2014 рік, що виявлено на підставі відповіді на запит митниці до офіційного дистриб'ютера ТОВ «МОТОР ТРАНС ГРУП».
Згідно з п. 8 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби України № 1118 від 17 листопада 2005 року, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин (далі Правила), визначення року виготовлення транспортного засобу (далі ТЗ) здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов'язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ.
Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395.
Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків).
Більшість виробників транспортних засобів зазначають рік виготовлення 10-м символом у 17-значному ідентифікаційному номері. Разом з тим існують виробники транспортних засобів, що зазначають рік виготовлення знаком, розміщеним в іншому місці ідентифікаційного номера транспортного засобу. Деякі виробники формують ідентифікаційний номер транспортного засобу, у якому рік виготовлення взагалі не зазначається.
За рік виготовлення транспортного засобу приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). Якщо календарну дату виготовлення транспортного засобу, який перебував у користуванні визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації транспортного засобу.
Датою першої реєстрації транспортного засобу, який перебував у користуванні, є дата, зазначена у спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорт німецького зразка або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).
У разі неможливості визначення року виготовлення транспортного засобу за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на транспортного засобу.
Отже за загальними Правилами рік виготовлення виробником позначено у 10-му символі 17-значного ідентифікаційного номеру автомобіля марки NISSAN - QASHQAI; номер кузова VIN - НОМЕР_4 , та відповідно до міжнародного стандарту ISO 3779-1983 відображений у номері кузова символ «U» не ідентифікує рік виготовлення автомобіля. Згідно з реєстраційним свідоцтвом на транспортний засіб датою першої реєстрації автомобіля є 23.01.2015, що і було правомірно використано декларантом при заповненні декларації. Інших документів на транспортний засіб, де було б вказано 2014 рік виготовлення автомобіля, декларант не мав та, відповідно до Правил №1118, не повинен був додатково вимагати від власника.
Таким чином декларант ОСОБА_1 , діяв у відповідності до пункту 8 Правил та обґрунтовано при декларуванні взяв за основу рік виготовлення автомобіля, визначений з урахуванням календарної дати першої реєстрації транспортного засобу, оскільки за попередніми методами неможливо було визначити рік виготовлення транспортного засобу на підставі ідентифікаційного номеру, що не заперечується сторонами.
Визначення року виготовлення автомобіля згідно додатково витребуваних відомостей від офіційного дилера прямо не передбачено пунктом 8 Правил та не може ставитися декларанту в обов'язок, та відповідно у провину у разі не застосування такого способу визначення року виготовлення авто.
При цьому Митний орган, діючи у відповідності до абзацу пункту 8 Правил, за наявності обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення року виготовлення ТЗ декларантом міг застосувати крайній метод та достовірність поданої особою інформації щодо ТЗ установити за допомогою висновку експерта, що має свідоцтво на право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України. Натомість під час здійснення розмитнення Митний орган не скористався таким методом та не провів подібного експертного дослідження, а завершив митні формальності за наявними документами із раніше поданою інформацією.
Правовий порядок в Україні, відповідно до статті 19 Конституції України, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Отже діючими Правилами не передбачено обов'язок декларанта направляти запити до офіційних дилерів або додатково проводити експертні дослідження ТЗ при наявності дати першої реєстрації автомобіля в реєстраційних документах.
Оскільки в автомобілі марки NISSAN; - модель - QASHQAI; - номер кузова VIN - НОМЕР_4 , під десятим символом знаходиться цифра «U», за якою неможливо визначити рік виготовлення автомобіля, а датою першої реєстрації, зафіксованою в свідоцтво про реєстрацію автомобіля є 2015 рік, а інших відомостей про рік виготовлення в офіційних документах на автомобіль не відображено, тому декларант обґрунтовано при заповненні митної декларації керувався існуючими даними про календарну дату першої реєстрації автомобіля в 2015 році.
Справжність перелічених вище документів чи достовірність зазначених у них відомостей митний орган під сумнів не ставить.
Отже, при заповнені митної декларації декларантом зазначено рік виготовлення транспортного засобу відповідно до встановленої Правилами норми, згідно з якою в разі неможливості визначення року виготовлення транспортного засобу за ідентифікаційним номером, роком виготовлення вважається рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на транспортний засіб.
Відтак, суд вважає, що на момент подання спірної митної декларації у ОСОБА_1 , не було умислу на заявлення у ній неправдивих відомостей щодо року виготовлення транспортного засобу, митному органу було подано усі наявні у особи документи на підтвердження цього, які дозволяли його встановити. Тому, суд вважає, що в діях декларанта відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 485 МК України.
Правова позиція по даному питанню викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 року (справа № 334/1738/16-а, адміністративне провадження № к/9901/11461/18), за змістом якої зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (визначений законом порядок сплати податків та зборів).
Таким чином, аналізуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що декларантом заповнення декларації, зокрема п. 31, та визначення року випуску транспортного засобу було здійснено у відповідності до діючих Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №1118 від 17 листопада 2005 року та чинних на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідачем належними, допустимими і достовірними доказами вказані відомості не спростовані.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 485, 527, 528 Митного кодексу України суд,-
Провадження у справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя: Д.В.Кузнецов
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.