Справа № 274/3272/25
Провадження № 1-кс/0274/851/25
Іменем України
"13" травня 2025 р. м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №62024100150000704 від 07.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів Житомирської області, неодруженого, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
13.05.2025 старший слідчий СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_6 звернувся з клопотанням, в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Обґрунтування клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62024100150000704 від 07.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
12.05.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Необхідність обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту слідчим мотивовано доведенням обґрунтованої підозри скоєння ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та наявними ризиками: переховування від органу досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Процедура, позиції учасників провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 просить не обирати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою. Він хоче повернутися на службу. Самовільно залишив військову частину, оскільки не справився за станом здоров'я. Зауважив, що з початку повномасштабного вторгнення хоч і мав протипоказання за станом здоров'я попросився мобілізувалися, хоч і мав інвалідність. Він ще отримує пенсію по інвалідності. Він має проблеми зі здоров'ям, часто забувається.
Захисник ОСОБА_5 , заперечив проти обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просить або не визначати запобіжний захід, або обрати запобіжний захід із визначенням застави, із тим, щоб сплативши заставу, ОСОБА_4 міг повернутися на службу.
Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
...
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті ( ч. 2 ст. 177 КК України)
За положеннями статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно вимог статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За правилами ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Відповідно до 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109- 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437- 442 Кримінального кодексу України.
Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки
На підставі долучених до клопотання документів встановлено, що СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62024100150000704 від 07.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
12.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до пред'явленої підозри - досудовим розслідуванням встановлено, що Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.10.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, ОСОБА_4 призвано на військову службу за призовом під час проведення загальної мобілізації та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 .
В подальшому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 22.12.2023 № 16, сержанта ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та призначено на посаду командира відділення технічного обслуговування автомобільної техніки військової частини НОМЕР_2 .
У відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.
У разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб.
У разі оголошення Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання та розглядає питання щодо затвердження указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у порядку, встановленому Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
В разі оголошення Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності зобов'язані сприяти негайному прибуттю народних депутатів України на засідання Верховної Ради України та здійсненню їхніх повноважень.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо затвердження такого указу Президента України та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.
Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, на всій території України введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Тобто, воєнний стан в Україні введено із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ 24.02.2022 (з наступними змінами), та станом на 23.03.2024 воєнний стан припинений або скасований не був.
Так, сержант ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).
Відповідно до вимог ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Однак, сержант ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді командира відділення технічного обслуговування автомобільної техніки військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 23.03.2024 близько 12:00 години самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 23.04.2025, коли прибув до слідчого відділення Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, що за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Героїв України, 67, чим закінчив вчинення злочину.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_2 сержант ОСОБА_4 в період часу з 23.03.2024 по 23.04.2025 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини, правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним нез'явлення вчасно на службу до військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, доводиться долученими до клопотання матеріалами, а саме: повідомленням про кримінальне правопорушення від 23.04.2024; актом службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_2 щодо самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 військовослужбовцем ОСОБА_4 ; рапортом т. в. о. начальника служби військової техніки лейтенанта ОСОБА_7 від 23.03.2024 про факт самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_4 ; наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 24.03.2024 №48 про призначення службового розслідування; наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 16.04.2024 №43 про результати службового розслідування; доповіддю про самовільне залишення військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 ; наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 23.03.2024 №87 про виключення ОСОБА_4 з усіх видів забезпечення як такого, що самовільно залишив військову частину; наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 22.12.2023 №16 про призначення ОСОБА_4 на посаду. наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 15.05.2024 №143 про звільнення ОСОБА_4 з займаної посади та переведення в розпорядження командира у зв'язку із самовільним залишенням військової частини; наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 06.09.2024 №262 про призупинення військової служби ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 .
Відповідно до довідки № 25086439851008343639 відомості про судимість ОСОБА_4 в ІАС ДІ МВС України відсутні.
Відповідно до службової характеристики командира в/ч НОМЕР_3 від 16.04.2024 ОСОБА_4 характеризується негативно.
Із службової карти вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на військовій службі із 27.09.2022, не мав заохочень, до нього 23.01.2024 застосовано стягнення у виді суворої догани за перебування на території військової частини у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до повідомлення директора КНП «Центральна районна лікарня Бердичівського району» від 01.04.2025 ОСОБА_4 на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря нарколога із 16.01.2023 з діагнозом: згубне вживання алкоголю.
Відповідно до повідомлення КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради ОСОБА_4 10.10.2023 звертався до лікаря нарколога та йому встановлено діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності.
Відповідно до характеристики на ОСОБА_4 , видану старостою Райківського старостинського округу від 01.04.2024 - ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, наркотичної чи алкогольної залежності не помічено.
Із довідки з бази даних Армор Полтавським РУ поліції ГУНП в Полтавській області щодо ОСОБА_4 18.07.2024 було внесено терміновий заборонний припис у зв'язку із вчиненням психологічного насильства.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 30.11.2021 ОСОБА_4 встановлено третю групу інвалідності з 15.09.2021. Його захворювання пов'язане із захистом Батьківщини, йому протипоказана важка фізична праця. Дата чергового переогляд 18.11.2024.
Згідно з довідкою голови МСЕК від 08.09.2021 ступінь втрати працездасності ОСОБА_4 складає 30 %.
Оцінюючи наявні у справі матеріали та встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини, слідчий суддя вважає доведеними зазначені у клопотанні ризики.
Ризиком у контексті кримінального процесуального законодавства є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Вказаний факт, а також суть підозри, негативна характеристика ОСОБА_4 за місцем служби доводить, що він може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду.
Також є доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на особу підозрюваного, суть пред'явленої підозри, те, що підозрюваний відсутній за місцем проходження військової служби понад один рік.
Слідчий суддя також враховує положення ч.8 ст.176 КПК України, відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 цієї статті тобто тримання під вартою.
Тому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, встановлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та доведеність того, що до ОСОБА_4 доцільно застосувати саме виключний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Разом із тим, зважаючи, що підозрюваний мав статус особи із інвалідністю, що пов'язаний із захистом Батьківщини, він досі не пройшов переогляд, а також зважаючи, що підозрюваний ствердив, що бажає повернутися на службу, слідчий суддя дійшов висновку про можливість визначення йому застави в розмірі 60 560 гривень, при сплаті якої слід покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Керуючись статтями 3, 176-177, 182, 183, 371, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11 липня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави - 60 560 гривень (реквізити для сплати застави: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, призначення платежу - вказати, хто і за що платить, справа 274/3272/25 Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області), при сплаті якої строком на 2 місяці покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі їх невиконання, внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом, подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, а підозрюваним у той же строк із дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1