465/8453/24
1-кп/465/541/25
судового засідання
03.12.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
у ході судового засідання з розгляду обвинувального акту та клопотання прокурорки - публічного обвинувача про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12024141370000782 від 30.07.2024, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України, та
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України,
Учасники судового провадження:
Сторона обвинувачення -
прокурорка Франківської окружної прокуратури
м. Львова Львівської області ОСОБА_5
Сторона захисту - адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,-
Потерпіла сторона - потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
У провадженні Франківського районного суду м. Львова продовжує перебувати судова справа № 465/2784/24 з розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №
12024141370000782 від 30.07.2024.
Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні поступив до Франківського районного суду м. Львова 24 жовтня 2024 року від прокурорки Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_5 відповідно до Протоколу і
Звіту автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 жовтня 2024 року та переданий судді в порядку, передбаченому ст.. 35 КПК України.
Згідно з обвинувальним актом, слідчий та прокурорка вважають встановленим, що 30.07.2024, близько 13:30, ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4 та невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, та котрі раніше в телефонних розмовах, повідомили ОСОБА_8 та ОСОБА_10 про можливість проведення обміну їх спільних коштів на загальну суму 99 400 доларів США на гривні, підготувавши приміщення з метою імітації діяльності обмінного пункту валют, таким чином ввівши ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в оману.
Після того як потерпілі зайшли у вищевказане приміщення, обвинувачені шляхом повідомлення про можливість проведення обміну їх грошових коштів, отримали від них, потерпілих, грошові кошти на загальну суму 99 400 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30.07.2024 становило 4 080 151 гривень 32 копійки, тобто для проведення їх обміну на гривні.
У подальшому, не маючи наміру на здійснення валютно-обмінної операції іноземної валюти у вигляді вказаної вище суми на національну валюту України, ОСОБА_3 з добровільно переданими йому потерпілими грошовими коштами покинув приміщення будинку АДРЕСА_3 за допомогою додаткового виходу, де його очікував ОСОБА_4 .
Такими своїми діями обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 намагались незаконно заволодіти даними коштами. Однак, свій умисел не змогли довести до кінця, з обставин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками поліції неподалік від місця вчинення кримінального правопорушення.
За вказаних обставин слідчий і пркорорка вважають, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачуються у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало шкоди потерпілим в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
Відповідно до ухвали суду від 25 жовтня 2024 року призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту.
24 жовтня 2024 року від прокурорки поступило клопотання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою підготовчого судового засіданні від 29 жовтня 2024 року клопотання прокурорки задоволено частково, підготовче судове засідання перенесено з метою надання прокурору та обвинуваченим часу для узгодження умов угоди про визнання винуватості, ініціатива про укладення якої, виходить від обвинувачених, підтримується стороною захисту і погоджується потерпілими.
Підстави такого рішення, викладені в ухвалі та процесуальних рішеннях зафіксованих в журналі судового засідання.
В черговому судовому засіданні прокурорка повідомила, що укладення угоди з обвинуваченими їй не погоджує Львівська обласна прокуратура, оскільки у виділених матеріалах в яких обвинувачені викривають інших учасників злочину, ще не оголошувалася підозра. У той же час, подала суду чергове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Своє клопотання як і попередньо мотивує тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало шкоди потерпілому в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
Судом встановлено, що 30.07.2024 ОСОБА_3 затримано слідчим ЛРУП N? 2 ГУ НП у Львівській області в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчиненого ним злочину та 31.07.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України. Прокурор й надалі зазначає у клопотанні, що
вина обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
? - заявою ОСОБА_12 про вчинення кримінального правопорушення від 30.07.2024 року;
? - протоколом затримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 30.07.2024 року;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12 від 30.07.2024 року;
? - протоколом пред?явлення особи для впізнання від 30.07.2024 року;
? - протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 30.07.2024 року;
- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 31.07.2024 року;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В ході досудового розслідування слідчим суддею було задоволено клопотання про обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також запобіжний захід продовжено ухвалою підготовчого судового засідання від 29 жовтня 2024 року.
Строк тримання під вартою за ухвалою судового засідання від 14.11.2024 закінчується 04 грудня 2024 року.
Прокурорка й надалі вважає, що підставами для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків. Вважає, що вказані потреби досудового розслідування виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_3 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як ступінь втручання у права та свободи особи.
На даний час, зазначає далі прокурорка, ОСОБА_3 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.15-ч. 5 ст. 190 КК України, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п?яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому є підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватись від суду на іншій території, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, у своєму клопотання прокурорка й надалі покликається на встановлений факт, що ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення за попередньою змовою в групі з невстановленими слідством особами, тому слід зазначити, те, що для повного та всебічного проведення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у виділеному кримінальному провадженні, необхідно провести низку слідчих (розшукових) дій, в тому числі, стосовно осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення. На думку прокурорки, підозрюваний ОСОБА_3 , й надалі необмежено спілкуючись з іншими особами та надаючи їм інформацію, про обставини виявлені в ході досудового розслідування, що стали відомі в ході проведення з ним слідчих дій, з метою викривлення фактів кримінальних правопорушень для уникнення кримінальної відповідальності чи її пом?якшення, може приховувати відомості щодо причетності інших осіб у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п. 4 ч.1 ст. 177
Прокурорка й надалі стверджує, що у підозрюваного не має постійного місця праці, він являється непрацюючим, не одруженим, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв?язків, а тому в сторони обвинувачення й надалі достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 може продовжити свою протиправну діяльність, вчиняти інші кримінальні правопорушення, аналогічні тим, у яких він на даний час обвинувачується, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також ОСОБА_3 , вважає й надалі прокурорка, підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти власності, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна та вчинив його в умовах воєнного стану.
Прокурорка й надалі акцентує увагу суду на тому, що у відповідності до вимог ч.1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слід оцінювати їх в сукупності зі всіма обставинами, в тому числі тими, які стосуються обвинуваченого, зокрема:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального
правопорушення;
?? - відсутність постійного офіційного місця роботи чи навчання, відсутність офіційного джерела доходів, при тому, що правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, пов?язане із посяганням на чужу власність, чуже майно;
?? - соціальні зв?язки обвинуваченого в місці постійного проживання не є достатньо міцними та можуть впливати на виконання ним процесуальних обов?язків;
?? - вік та стан здоров?я підозрюваного дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов?язаного з обмеженням волі та свободи пересування, жодних заборон застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного за станом його здоров'я, на даний час, не встановлено.
У випадку задоволення клопотання, просить залишити заставу у тому розмрі, в якому вона бкла визначена слідчим суддею.
Враховуючи, що до звершення строку дії запобіжного заходу неможливо завершити судовий розгляд, просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю внесення альтернативної застави в розмірі 80 - ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В черговому судовому засіданні прокурорка клопотання підтримала, пояснення надала аналогічні тим, що викладені в самому клопотанні та тим на яких вона зупинялася в попередньому підготовчому судовому засіданні. Просить таке задоволити.
Щодо вирішення питання про укладення угоди про визнання винуватості, то прокурорка - публічний обвинувач у кримінальному провадженні в судовому засіданні повідомила, що таке її рішення заперечується керівництвом прокуратури області.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатка ОСОБА_6 , з висновками прокурорки категорично не погодилася, вважає, що її підзахисний й надалі має бажання укласти угоду про визнання винуватості, злочин вчинив вперше, відшкодував заподіяні збитки, свою вину у вчиненому визнає та щиро розкаюється. Вважає, що прокурорка уникає обов'язку вирішення питання укладення угоди про визнання винуватості на якому наполягають обвинувачені та сторона захисту, а також не заперечуються потерпілими. Просить суд звернути увагу, що нею були підготовлені проекти угод з обвинуваченими, які вона скерувала прокурорці - публічному обвинувачу у справі проте, остання уникає прийняття рішення. Покликання прокурорки ОСОБА_5 на те, що область їй не погоджує угоди про визнання винуватості суперечить вимогам закону та порушує процесуальні права її підзахисного, а також обвинуваченого ОСОБА_11 . Наполягає зобов'язати прокурорку прийняти процесуальне рішення з розглядуваної ініціативи обвинувачених щодо угоди про визнання винуватості.
Обвинувачені, кожен окремо, з доводами свого захисника погодилися.
Розглянувши чергове клопотання прокурорки, заслухавши думку учасників процесу та враховуючи обставини встановлені в двох підготовчих та судовому засіданнях у тому числі й щодо наявності доказів про те, що обвинувачені викрили інших учасників інкримінованого їм злочину , суд приходить до наступного.
Чергове клопотання прокурорки про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід задоволити частково, виходячи із положень Глави 35 КПК України, якою визначаються особливості кримінального провадження на підставі угод.
Суд й надалі враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Суд наголошує встановленим, що обвинувачені та їхні захисники ініціюють таку угоду в кримінальному провадженні з урахуванням вимог, передбачених ч 4 ст. 469 КПК України та наявністю фактів, що злочин вчинено вперше, відшкодовано заподіяні збитки, обвинувачені повідомили правоохоронні органи про злочинні дії інших учасників групи, свою вину у вчиненому обвинувачені визнають та щиро розкаюється. Викрили решту учасників злочину, які й були організаторами, що підтверджує прокурорка.
Тобто суд констатує той факт, що у прокурорки наявні всі підстави для застосування інституту угод, проте саме на цій стадії прокурорка подала чергове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для обвинуваченого ОСОБА_3 не прийнявши процесуального рішення щодо її обов'язку розглянути питання укладення угоди про визнання винуватості.
Суд відхиляє твердження прокурорки, щодо відсутності в неї згоди Львівської обласної прокуратури на укладення угоди, оскільки такий механізм суперечить вимогам процесуального законодавства та нівелює роль прокурора у процесі. Крім того, прокурорка не надала суду жодного процесуального рішення про відмову їй погодити угоду.
Крім того, в судовому засіданні прокурорка уникає пояснень для суду щодо її ухилення від розгляду ініціативи збоку обвинувачених на укладення угоди про визнання винуватості натомість в черговий раз клопоче про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, що суд визнає процесуальним зловживанням прокурорки та попереджає, що такі її дії порушують процесуальні права обвинувачених, передбачені ст. 62 Конституції України та ст.. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
Відтак, з метою вирішення питання про можливість укладення угоди між обвинуваченими і прокурором, судом в черговий раз приймає рішення перенесення підготовчого судового засідання, оскільки вказана обставина й надалі впливає на визначення судом процесуального порядку розгляду обвинувального акту.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурорки про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 слід задоволити частково зважаючи на розумні процесуальні строки необхідні для вирішення питання про погодження чи непогодження умов угоди про визнання винуватості.
При цьому, суд й надалі враховує загальні засади інституту провадження на підставі угоди про визнання винуватості, а саме як ефективного інструменту для швидкого та результативного розгляду кримінальної справ, що має очевидні переваги як для обвинувачених, так і для держави в особі публічного обвинувача. Вказаний інститут дозволяє сторонам уникнути тривалого судового розгляду, що економить час суду шляхом ухвалення вироку, який задовольняє обидві сторони, а також надає обвинуваченим шанс на пом'якшення покарання.
Суд й надалі враховує наявність законодавчих прогалин і аналіз помилок, яких допускаються сторони під час ініціювання та укладення угод, оскільки недосконалість законодавчо визначеної процедури укладення угод і порушення процедури сторонами та іншими учасниками кримінального провадження часто призводить до негативних наслідків і слугує своєрідною «перепоною» щодо законного, належного втілення цього інституту у практичну сферу, що й має місце в розглядуваному кримінальному провадженні.
Суд констатує, що фактично володіючи правом приймати рішення у кримінальному провадженні щодо угоди, зокрема у даному випадку, прокурорка уникає такого не мотивуючи причин, хоч на думку суду, у випадку відмови погодити умови угоди , прокурор має прийняти процесуальне рішення в порядку передбаченому ст.. 110 КПК України, тим самим уникнути невиправданого впливу на долю обвинувачених.
Суд й надалі наголошує, що інститут угод у кримінальному процесі, у тому числі й угода про визнання винуватості - це не панацея, а процесуальний порядок завершення кримінального переслідування який зумовлено процесуальними обов'язками та правами і, ініціатива однієї сторони кримінального провадження не може залишатися без відповідного вмотивованого процесуального реагування збоку іншої, оскільки це перешкоджає суду визначити позицію сторін щодо їх намірів та встановити відповідний порядок судового процесу.
Зважаючи, що обвинувачений ОСОБА_11 визнає вину, ініціює укладення угоди про визнання винуватості, суд не знаходить підстав вважати, що останній буде ухилятися від суду. Відтак, суд вважає, що запобіжний захід слід змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
З цих підстав, клопотання прокурорки слід задоволити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 62 Конституції України, ст.. 6 Конвенції «Про захист прав і основоположних свобод», статтями 176 -178, 179, 193, 194, 199, 331, 369 - 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурорки - публічного обвинувача у кримінальному провадженні задоволити частково.
Зпобіжний захід у вигляді тримання під варто обраний ОСОБА_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч.5 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 12024141370000782 від
30.07.2024, змінити на особисте зобов'язання терміном на два місяці, тобто до 03 лютого 2025 року включно.
Звільнити з під варти обвинуваченого (підсудного) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в залі суду.
Покласти на обвинуваченого ( підсудного) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвязки, а саме:
- вибути з м. Львова до місця проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 не пізніше 09.12. 2024 року, про що повідомити суд та прокурора;
- повідомляти суд про зміну місця проживання і реєстрації та не покидати межі м. Запоріжжя без дозволу суду та дозволу прокурорки;
- прибувати на виклик суду, у тому числі й через засоби телефонного звязку та СМС повідомлень;
- утримуватися від спілкування з будь - якою особою, що є причетна чи може бути причетною до інкримінованого злогчину;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.
Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та діє протягом двох місяців, тобто до 03 лютого 2025.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора - публічного обвинувача у кримінальному провадженні;
Ухвала протягом п'яти днів, з часу проголонення повного її тексту, може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали буде виготовлено та проголошено в судовому засіданні 09. 12. 2024 року об 08 год. 15 хв.
Суддя ОСОБА_14