Справа № 465/2694/25
Провадження 2-а/465/163/25
Іменем України
13.05.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Гулієвої М. І.
секретаря судових засідань Лондар А. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВП №1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, ГУНП у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ВП №1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, ГУНП у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому просить постанову від 21.03.2025 р. серія EHA №4322609 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст122 КУПАП, скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити.
Свої вимоги мотивує тим, що 21 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 інспектором Відділення поліції №1 (Городок) ЛРУП №2 ГУНП в Львівській області винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія EHA №4322609 про визнання його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 510 грн. У постанові від 21.03.2025 р. зазначено, що він 21.03.2025 р. о 17 год. 45 хв., в с. Черлянське передмістя, вул. Об"їзна не подав сигнал світлового покажчика повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2. б ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом. З зазначеною постановою не погоджєуться , вважає її незаконною та такою що підлягає скасуванню, так як постанова про адміністративне правопорушення складена без жодних доказів, які б підтверджували вчинення ним правопорушення (у тому числі, фото-, відео- фіксація порушення) і таких доказів існувати не може, оскільки він не порушував жодних правил дорожнього руху. Його не ознайомлено з жодними доказами правопорушення із приводу якого складено оскаржувану постанову. Просить позов задоволити.
03.04.2025 р. ухвалою Франківського районного суду м. Львова позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18.04.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відповідачами не подано відзиув на позовну заяву протягом строку, встановленого суддею відповідно до ст. 162 ЦПК України.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності та без участі позивача, просить позовні вимоги задовольнити.
Представники відповідачів у судове засідання повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст .268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Враховуючи наведене суд вважає за можливе справу розглядати у відсутності сторін.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст. 9 КАС України).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що 21 березня 2025 року інспектором ВП № 1 (м. Городок) ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області Кречковським Н. Л. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EHA №4322609 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 21 березня 2025 о 17 год. 45 хв., в с. Черлянське передмістя, вул. Об"їзна ОСОБА_1 не подав сигнал світлового показника повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2. б ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Свідки вчинення правопорушення відсутні, відсутні підтверджуючі матеріали фото-, кінозйомки чи відеозапису, які б дозволили переконатись у допущенні правопорушення позивачем, відсутні будь-які інші докази на підтвердження правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події та складу адміністративного правопорушення є обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, при її винесені не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок працівників поліції про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме- інспектором не долучено до постанови відеофіксації вчиненого Хмарою Ф. А. адміністративного правопорушення чи відеозапису із службового відео реєстратора поліцейського, на який було зафіксовано події.
Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідачами до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.
Аналіз положень КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283,284 КУпАП.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Окрім того, у постанові слід вказати відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Як вбачається з оспорюваної постанови, графа : «до постанови додаються …» - інспектором не заповнена, що свідчить про відсутність будь-яких доказів, отриманих в порядку, визначеному чинним законодавством України, щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 73,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вказане вбачається також із правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Однак, на підтвердження винуватості позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, належних та допустимих доказів суду відповідачами не надано та не доведено правомірності свого рішення.А сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відтак, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши додані до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірності прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а справа - закриттю.
Згідно із частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП у Львівській області на користь позивача судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ВП №1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, ГУНП у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову від 21.03.2025 р. Серія EHA №4322609 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст122 КУПАП.
На підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративногосудочинства України справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань
ГУНП у Львівській області сплачений судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ВП №1 (м. Городок) ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, адреса: 81500, Львівський, Городок, майдан Гайдамаків, 9;
Відповідач: ГУНП у Львівській області, адреса: 79000, м. Львів, пл. Григоренко, 3, ЄДРПОУ 40108833.
Суддя М. І. Гулієва