465/4050/25
2-н/465/1740/25 У Х В А Л А
про відмову у видачі судового наказу
"14" травня 2025 р. м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., перевіривши матеріали заяви Львівського комунального підприємства «Вулецьке» (код ЄДРПОУ 20813567, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Бр. Тимошенків, буд.2А) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги утримання будинку та прибудинкової території,
13 травня 2025 року (вх.№14943/25) уповноважений представник заявника, ОСОБА_2 , звернулась до Франківського районного суду м. Львова із письмовою заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6 076,69 грн. за період 01.09.2021 - 31.03.2025 та сплаченого судового збору.
Перевіривши письмову заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
Частиною 1 ст. 160 ЦПК України, передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 164 ЦПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Так, пунктом 4-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», визначено, що за подання до суду заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення до суду становить 302,80 гривень.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Статтею 9З Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається зокрема документ, що підтверджує сплату судового збору.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до КП «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Разом з тим, за результатами проведеної судом перевірки сплати та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено відсутність підтвердження казначейства про сплату і зарахування до Державного бюджету України судового збору за вказаною вище квитанцією по справі № 465/4050/25.
До заяви про видачу судового наказу заявником долучено платіжну інструкцію № 1385 від 05.02.2025 про сплату судового збору у розмірі 302,80 грн. із призначенням платежу: «UA46000000000026241/20813567;Судовий збір за позовом ЛКП «Вулецьке», Франківський районний суд м. Львова код 22030101;/101/302.80/UAH/20813567;Судовий збір ,за позовом ЛКП «Вулецьке», Франківський районний суд м. Львова код 22030101».
При цьому судом з'ясовано, що судовий збір у розмірі 302,80 грн. за платіжною інструкцією № 1385 від 05.02.2025 обліковується та приєднаний до іншої справи (судове провадження 2-н/465/969/25).
Тому суд констатує відсутність належних доказів сплати судового збору, оскільки судовий збір було сплачено по іншій справі та, відповідно, заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 162, 163, 165, 166, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя,-
У видачі судового наказу за заявою Львівського комунального підприємства «Вулецьке» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги утримання будинку та прибудинкової території - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Роз'яснити учасникам справи, що у разі невручення ухвали суду у день її складення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя: Баран О.І.