465/5212/22
2/465/378/25
Іменем України
(заочне)
13.05.2025 року м.Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді Ванівського Ю.М.
секретаря судового засідання Лозинського Т.- Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди (в порядку суброгації),-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди (в порядку суброгації).
В обґрунтування позову вказує, що 10.06.2020 року між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ.152097 предметом якого є страхування автомобіля «КІА», д.р.н. НОМЕР_1 . 11.07.2020 року у м.Львові по вул. Княгині Ольги, 120, трапилась дорожньо - транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «КІА», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Audi», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Франківського районного суду м.Львова від 09.10.2020 року у справі №465/4362/20 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано стягненню у виді штрафу. 13.07.2020 року до позивача звернувся потерпілий з заявою про пошкодження транспортного засобу у зв'язку з дорожньо - транспортною пригодою. На підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування на користь потерпілого було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 15 970,32 грн. Просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Ухвалою судді Франківського районного суду м.Львова від 07.11.2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Франківського районного суду м.Львова від 28.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, представником подано заяву про розгляду справи у відсутності позивача та його представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.
Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що постановою Франківського районного суду м.Львова від 09.10.2020 року у справі №465/4362/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП та застосовано до нього з урахуванням положень ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. та стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 грн. в дохід держави.
Згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ.152097 транспортний засіб «КІА», д.р.н. НОМЕР_1 застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником автомобіля «КІА», д.р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .
14.04.2020 року ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку.
13.08.2020 року було оглянуто автомобіль «КІА», д.р.н. НОМЕР_1 , було складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) та страховий акт №UA2020071100029/L01/01.
ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» здійснило виплату потерпілому страхового відшкодування у розмірі 15 970,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №45845 від 17.08.2020 року.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності (ст. 980 ЦК та ст. 4 Закону України «Про страхування»).
За правилами ст. 999 ЦК України і статей 6, 7 Закону України «Про страхування» за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов'язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці навіть незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Статтею 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках встановлених законом, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 27 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні, із збереженням самого зобов'язання, на підставі договору страхування, а також статтею 993 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами статті 1191 ЦК України.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
За приписами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення №79785 від 21.07.2022 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн. 00 коп.
З огляду на те, що заявлені позовні вимоги задоволено повністю, то на підставі ст. 133, 141ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений таким судовий збір у розмірі 2 481 грн. 00 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди (в порядку суброгації) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 15 970 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) гривень 32 копійки сплаченого страхового відшкодування.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривень 00 копійок сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ: 20782312, адреса: 04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців,40;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Ванівський Ю.М.