Справа № 464/8467/24
пр.№ 1-кп/464/230/25
14 травня 2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 28 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141410001094 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львова, громадянин України, із професійно-технічною освітою, не одружений, без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Сихівського районного суду м. Львова від 31 березня 2025 року за ч.1 ст.309 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк два роки один місяць, покарання не відбув,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_4 , 15 листопада 2024 року, близько 02:40 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом підбору ключа до комірки, яка розташована між 6 та 7 поверхом будинку та відноситься до квартири АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер вчинюваних дій, під час дії воєнного стану, проник всередину даної комірки звідки таємно викрав Моноколесо марки «InMotion» моделі «V8S» серійний номер «17C12A5E2D2A0084», вартістю 44 999 грн, всередині якого знаходився самовільно вбудований брелок трекер марки «Samsung Galaxy» моделі «Smart Tag2 Black», вартістю 1 600 грн, які належать потерпілій ОСОБА_5 , після чого утримуючи при собі вищевказане викрадене майно, покинув місце злочину.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_5 , на загальну суму 46 599 гривень.
Окрім цього, ОСОБА_4 , 08 січня 2025 року, близько 11:55 год, перебуваючи між 7 та 8 поверхами у під'їзді № 4 будинку АДРЕСА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у інше сховище, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, повторно, шляхом підбору ключа дверки кладовки, проник у кладове приміщення, яким користуються потерпілий ОСОБА_6 , звідки таємно викрав майно, а саме: кабель силовий марки «ВВГнг-LS 5х4 мм'» виробництва ТзДВ «Гал-Кат», загальною довжиною 24 м, вартістю 3 280,56 грн, що належить потерпілому ОСОБА_6 .
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 , заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_6 , на загальну суму 3280,56 гривень.
Також, ОСОБА_4 в кінці грудня 2024 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в парку імені Івана Павла 2, що за адресою м.Львів, вул. Лісна, знайшов у кущах корпус осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 та засіб підриву - уніфікований запал ручної гранати типу УЗРГМ-2 до вказаного корпусу гранати, а також знайшов корпус осколкової оборонної ручної гранати РГД - 5 та засіб підриву - уніфікований запал ручної гранати типу УЗРГМ до вказаного корпусу гранати, які незаконно придбав шляхом привласнення знайденого та в подальшому незаконно переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав вказані предмети без передбаченого законом дозволу з метою подальшого збуту. У подальшому ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут вибухових пристроїв та бойових припасів на території Сихівського району м. Львова задля отримання матеріальної вигоди, 31.01.2025, близько 13:30 год збув шляхом продажу ОСОБА_7 за 15 000 грн вказані вище корпус осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 та засіб підриву - уніфікований запал ручної гранати типу УЗРГМ-2 до вказаного корпусу гранати, а також знайшов корпус осколкової оборонної ручної гранати РГД - 5 та засіб підриву - уніфікований запал ручної гранати типу УЗРГМ до вказаного корпусу гранати. У подальшому, цього ж дня, у період часу з 15:00 год до 15 год 25 хв, у ході огляду місця події за адресою: м.Львів, вул. Майданна, 28, ОСОБА_7 видав працівникам поліції раніше придбані ним у ОСОБА_4 за 15 000 грн корпус осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 та засіб підриву - уніфікований запал ручної гранати типу УЗРГМ-2 до вказаного корпусу гранати, а також знайшов корпус осколкової оборонної ручної гранати РГД - 5 та засіб підриву - уніфікований запал ручної гранати типу УЗРГМ до вказаного корпусу гранати, які, відповідно до висновків експерта, є: конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху та модернізований запал ручних гранат типу УЗРГМ-2, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху, та конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом осколкової оборонної ручної гранати РГД-5 промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху та модернізований запал ручних гранат типу УЗРГМ, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху.
Крім того ОСОБА_4 в середині лютого 2025 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи неподалік будинку № 4, що за адресою м. Львів, вул. Антонича, знайшов у смітнику картонні коробки, в яких знаходилось 176 патронів, які незаконно придбав шляхом привласнення знайденого та в подальшому незаконно переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав вказані предмети без передбаченого законом дозволу з метою подальшого збуту.
19.02.2025 у період часу з 10:25 год до 11:18 год на підставі ухвали слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено санкціонований обшук, в ході якого було виявлено та вилучено п'ятнадцять патронів калібру 7,62?39 мм до автоматів системи Калашникова та його модифікацій (АК, АКМ, АКМС), самозарядних карабінів СКС, ручних кулеметів (РПК, РПКС), сто п'ятдесят чотири патрони калібру 5,45?39 мм до автоматів системи Калашникова АК-74, його модифікацій АКС-74, АКС-74У та ручних кулеметів РПК-74, сім патронів калібру 7,62?54 мм R до гвинтівок (карабінів) Мосіна, СВТ, СВД та кулеметів ПК, які згідно з висновком експерта, являються боєприпасами до бойової вогнепальної нарізної зброї, промислового виготовлення та придатні до стрільби.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення за викладених обставин визнав повністю, щиро розкаявся та надав показання, якими повністю підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, просив суд суворо не карати.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав можливим обмежитися лише допитом обвинуваченого та з'ясуванням даних про його особу. При цьому судом обвинуваченому було роз'яснено, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано правильно за ч.4 ст.185 КК України, як у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, вчиненого повторно та в умовах воєнного стану; за ч.1 ст.263 КК України - незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вибухової речовини та вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, а також незаконне придбання, носіння та зберігання без передбаченого законом дозволу. Правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації діяння учасниками судового провадження не оспорюється.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 на підставі ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним правопорушень проти власності та громадської безпеки, які згідно зі ст.12 КК України є тяжкими злочинами, обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відшкодування завданого збитку шляхом повернення викладеного майна, його поведінка при розгляді в суді кримінального провадження за спрощеним порядком; спосіб вчинення злочину (зберігання вибухової речовини у квартирі), що міг призвести до значної шкоди широкому колу осіб, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який має судимості за кримінальні правопорушення, зокрема проти власності та відбував покарання в місцях позбавлення волі, його вік, є неодруженим, осіб на утриманні немає, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність постійного заробітку та доходу; на обліку в КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває; за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у межах санкції статті, що буде покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченим кримінальних правопорушень у майбутньому і сприятиме його виправленню з усвідомленням суспільної небезпечності діянь
за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років;
за ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 років.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Правових підстав для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, на підставі ст.69 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст.75 КК України, суд не знаходить.
Разом з тим, відповідно до вироку Сихівського районного суду м.Львова від 31 березня 2025 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік. На підставі ст.71 КК України із застосуванням положень ст.72 КК України ОСОБА_4 частково приєднано покарання за вироком Львівського апеляційного суду від 04.11.2024 та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки один місяць. Строк відбування покарання ОСОБА_4 ухвалено рахувати з часу набрання вироком законної сили та звернення такого до виконання.
У відповідності до ч.4 ст.70 КК України якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, із врахуванням вироку Сихівського районного суду м.Львова від 31 березня 2025 року, шляхом часткового складання призначених покарань, за правилами ч.1 ст.70 КК України слід остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 років 1 місяць позбавлення волі.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з моменту обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме 27 лютого 2025 року.
Запобіжний захід, який обирався обвинуваченому у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Накладені слідчим суддею арешти, суд скасовує згідно з правилами ч.4 ст.174 КПК України.
У порядку ст.124 КПК України документально підтверджені витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню слід стягнути з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Щодо речових доказів: п'ятнадцять патронів калібру 7,62?39 мм до автоматів системи Калашникова та його модифікацій (АК, АКМ, АКМС), самозарядних карабінів СКС, ручних кулеметів (РПК, РПКС), сто п'ятдесят чотири патрони калібру 5,45?39 мм до автоматів системи Калашникова АК-74, його модифікацій АКС-74, АКС-74У та ручних кулеметів РПК-74, сім патронів калібру 7,62?54 мм R до гвинтівок (карабінів) Мосіна, СВТ, СВД та кулеметів ПК, які згідно з висновком експерта, являються боєприпасами до бойової вогнепальної нарізної зброї, промислового виготовлення та придатні до стрільби передати для потреб Збройних Сил Українито суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді, зокрема, позбавлення волі. Згідно з ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Санкція статті, за якою кваліфіковано умисні дії обвинуваченого, передбачає покарання у виді позбавлення волі. Речові докази є предметом злочину. За таких обставин, з урахуванням ст.100 КПК України, до вказаних речових доказів слід застосувати спеціальну конфіскацію, передавши для потреб Збройних Сил України відповідно до розпорядження КМ України «Про передачу майна для потреб Збройних Сил» № 186-р від 26.02.22.
Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373, 374, 532, ч.15 ст.615 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.185, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання:
за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років;
за ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
У відповідності до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, із врахуванням вироку Сихівського районного суду м.Львова від 31 березня 2025 року, шляхом часткового складання призначених покарань, за правилами ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 років 1 місяць позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 27 лютого 2025 року, зарахувавши у строк основного покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 27 лютого 2025 року до набрання вироком законної сили з розрахунком один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз у сумі 13 530,30 гривень.
Речові докази:
п'ятнадцять патронів калібру 7,62?39 мм до автоматів системи Калашникова та його модифікацій (АК, АКМ, АКМС), самозарядних карабінів СКС, ручних кулеметів (РПК, РПКС), сто п'ятдесят чотири патрони калібру 5,45?39 мм до автоматів системи Калашникова АК-74, його модифікацій АКС-74, АКС-74У та ручних кулеметів РПК-74, сім патронів калібру 7,62?54 мм R до гвинтівок (карабінів) Мосіна, СВТ, СВД та кулеметів ПК, які згідно з висновком експерта, являються боєприпасами до бойової вогнепальної нарізної зброї, промислового виготовлення та придатні до стрільби передати для потреб Збройних Сил України відповідно до розпорядження КМ України «Про передачу майна для потреб Збройних Сил» № 186-р від 26.02.22, скасувавши арешт, накладений ухвалою судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 лютого 2025 року;
мідні дроти вагою 6 кг, які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити останньому;
моноколесо марки «InMotion» моделі «V8S» серійний номер «17C12A5E2D2A0084», всередині якого знаходився самовільно вбудований брелок трекер марки «Samsung Galaxy» моделі «Smart Tag2 Black», яке знаходиться в камері схову речових доказів ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області повернути потерпілій ОСОБА_5 ;
компакт-диски із записами камер відеоспостереження з місця події залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку, з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку після проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1