Справа № 444/15/24
Провадження № 2/444/85/2025
06 травня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Зеліско Р. Й.
секретар судового засідання Мамедова Г.І.
з учатю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 3 (три) місяці із дня вступу рішення суду в законну силу.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про смерть. ОСОБА_6 , 16.01.2006 року склала в його користь заповіт, який посвідчено секретарем Туринківської сільської ради та зареєстровано за № 01. Наголошує, що про даний заповіт йому стало відомо лише в кінці літа 2023 року, коли він намагався з'ясувати питання приватизації земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 . Тоді йому староста повідомила, що в його користь є заповіт від ОСОБА_6 на середню земельну частку пай. Тоді позивач і з'ясував, що після смерті ОСОБА_6 є відкрита спадкова справа в П'ятій Львівській державній нотаріальній конторі, що знаходиться в м.Львові по вул. Чупринки,69 (Номер спадкової справи 476\2018). Спадоємцями майна ОСОБА_6 є ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , які зареєстровані в АДРЕСА_2 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер. Після смерті ОСОБА_7 відкрита в в П'ятій Львівській державній нотаріальній конторі, що знаходиться в м.Львові по вул. Чупринки,69 спадкова справа № 391\2021. Зазначив, що від родичів ОСОБА_6 позивач отримав примірник заповіту, зібрав довідки та звернувся до нотаріуса. Однак, нотаріус йому повідомила, що для отримання свідоцтва про право на спадщину він пропустив строк. Додав, що 19 грудня 2005 року він купив будинок в якому проживала ОСОБА_6 , коли вона виїжджала на постійне місце проживання до свого сина в м.Львів. В с.Туринка ОСОБА_6 мала середню частку пай, оскільки працювала медиком в місцевій амбулаторії. Про те, що ОСОБА_6 склала в його користь заповіт йому нічого не було відомо. Також позивачу не було відомо, коли вона померла. Копію свідоцтва про смерть ОСОБА_6 він отримав від її родичів. Вважає, що його необізнаність про те, що він є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_6 є поважною причиною того, що він пропустив строк для прийняття спадщини. Таким чином, з незалежних від нього обставин, позивач не міг звернутися в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про наявність заповіту та не знав про смерть ОСОБА_6 . У зв"язку із вищенаведеним, просить позовні вимоги задоволити.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Просять такі задоволити в повному обсязі з підстав зазначених у позоній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 26.08.2024 року надав на адресу суду відзив на позовну заяву (а.с. 95-98) у якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав наведених у відзиві. Даний відзив він підтримав у судовому засіданні. Вважає, що відсутні підстави для задовлення позову позивача. Просить відмовити.
Відповідач ОСОБА_4 04.09.2024 року надала на адресу суду відзив на позовну заяву (а.с. 101-103) у якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав наведених у відзиві.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, однак 06.05.2025 року надав на адресу суду заяву (а.с.144) у якій просить суд слухати справу у його відсуності. Щодо задоволення позовних вимог заперечує, просить в позові відмовити у повному обсязі.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Ч. 2 ст. 81 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.4).
ОСОБА_6 , 16.01.2006 року склала в користь позивача заповіт, який посвідчено секретарем Туринківської сільської ради та зареєстровано за № 01, що видно з його копії (а.с.7-8).
Позивач наголошує, що про даний заповіт йому стало відомо лише в кінці літа 2023 року, коли він намагався з'ясувати питання приватизації земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 . Тоді йому староста повідомила, що в його користь є заповіт від ОСОБА_6 на середню земельну частку пай. Тоді позивач і з'ясував, що після смерті ОСОБА_6 є відкрита спадкова справа в П'ятій Львівській державній нотаріальній конторі, що знаходиться в м.Львові по вул. Чупринки,69 (Номер спадкової справи 476\2018).
Однак, відомостей про те, що позивач звертався до нотаріуса П'ятої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6 та отримав відмову матеріали справи не містять.
З копії спадкової справи № 476/2018 заведеної у П'ятій Львівській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_6 , яка надана на адресу суду на виконання ухвали суду про витребування доказів (а.с. 57-79) видно, що із заявою про прийняття спадщини за законом після її смерті звернувся її син - ОСОБА_3 (а.с.58) та її дочка ОСОБА_4 (а.с. 75).
Також з матеріалів спадкової справи видно, що після її заведення нотаріусом П'ятої Львівської державної нотаріальної контори неодноразо витребовувалась з Туринківської сільської ради копія заповіту складеного ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 . І лише на третій такий запит, копія заповіту надійшла на адресу нотконтори, а саме 08.10.2018 року (а.с.76-77).
І знову ж таки суд звертає увагу на те, що і матеріали спадкової справи за № 476/2018 не містять відомостей, що позивач звертався до нотконтори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6 , або отримав відмову у прийнятті такої.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК У країни для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого вказаною статтею, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст.1272 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд оцінює всі наведені спадкоємцем фактичні обставини справи у сукупності та визначає, чи є та чи інша причина пропуску строку поважною.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008року №7 "Про судову практику у справах про спадкування зазначено,що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
До поважних причин та об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для спадкоємця не належить:
- юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадчини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення про існування заповіту, невизначенність між спадкоємцями хто буде приймати спадчину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадчини, несприятливі погодні умови (висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах наведеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільноного суду від 06.02.2018 у справі №180/113/16-ц, і підтримано у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №286/27/18, від 07.02.2020 у справі №431/1160/18-ц. від 02.09.2020 у справі №761/10023/13-ц.);
-відсутність інформації про смерть спадкодавця (висновки Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 761/794,15-ц.);
- відсутність у позивача свідоцтва про смерть спадкодавця та інформації щодо наявності у спадкоємця права власності на спірне майно (постанова Верховного Суду від 24.09.2020року у справі № 310/2327/18).
Як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначив необізнаність про наявність спадкового майна, незнання про існування заповіту.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ППК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку про прийняття спадщини.
Необізнаність про наявність спадкового майна, незнання про існування заповіту не може розцінюватися судом як об'єктивна обставина, яка утруднювала здійснення ним цих дій.
Також, при наявності заповіту нележне повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини є обов'язком нотаріуса або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Наявність заповіту зобов'язує нотаріуса (або у сільських населених пунктах - уповноважену особу органу місцевого самоврядування) повідомляти спадкоємців про відкриття спадщини. Це положення закріплене в статті 63 Закону України "Про нотаріат".
При розгляді справи про надання додаткового строку для прийняття спадщини суд досліджує, чи вчиняв нотаріус чи уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, у т.ч. шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Дана позиція узгоджується з постановах Верховного Суду від 23.08.2017року у справі № 1320цс-17, від 10.01.2019р. у справі №263/1221/17, від 04.12.2019рр. у справі №20/3855/17.
При звернені до суду із позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивач мав навести об'єктивні, непереборні та істотні труднощі для нього як спадкоємця, що перешкодили йому вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
У разі недоведення існуванняцих обставин позивачем, суд вправі відмовити у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом не вказав поважних, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього як спадкоємця на вчинення дій, що перешкодили йому вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Суд звертає увагу на те, що позивач звертається із даним позовом більш ніж через 15 років після смерті спадкодавця.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При цьому суд враховує, що після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами про прийняття спадщини за законом звернулися її діти - відповідачі у справі та прийняли таку.
Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не буде дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Судом встановлено, що визначення позивачу додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини буде порушувати права інших осіб, а саме дітей спадкодавця (відповідачів у справі).
А тому, із врахування вищенаведеного та того, що відповідачі не визнали позовні вимоги, заперечують проти їх задоволення, а тому, суд приходить до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
Керуючись статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У позовній вимозі ОСОБА_1 про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 3 (три) місяці із дня вступу рішення суду в законну силу - відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи- для відома.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 13 травня 2025 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.