Справа №442/2814/25
Провадження №2/442/1025/2025
14 травня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді Павлів З.С., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
15.04.2025 представник позивача ТОВ «ФК «Фангарант Груп» звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №60200353099 в розмірі 7945,72 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 03.05.2024 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір №60200353099 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше. Даний договір укладено в електронній формі. Згідно із п.8.1. Договору, клієнт отримує товари від Постачальника на умовах договору та згідно обраного клієнтом пакету фінансування, а Постачальник забезпечує надання товарів Клієнту. Згідно вказаних умов Договору Відповідачу передано в оренду на умовах лізингу «Гітара електроакустична Enya Nova Go BK SP1», встановленою вартістю 15321,43 грн. Передача товару Відповідачу засвідчена підписом Відповідача на Договорі. Умовами пакету фінансування є: платіж при укладенні договору становить 1532,14 грн., кількість місячних платежів - 9 місяців, розмір місячних платежів - 1532,14 грн. щомісяця рівними частинами.
Станом на 15.04.2025 Відповідач не виконав прийнятих на себе зобов'язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого Товару. Так, за весь період дії Договору Відповідачем в якості оплати вартості отриманого товару було сплачено: 04.05.2024 - 1532 грн., 20.06.2024 - 1532,15 грн., 19.07.2024 - 1532,15 грн., 30.08.2024 - 1608,76 грн., 22.09.2024 - 1532,15 грн., 01.10.2024 - 72,78 грн. та 31.10.2024 - 1601,29 грн.
На день подання позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 7945,72 грн., з них: 5910,01 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням з оплати вартості отриманого Товару та 2035,71 грн. - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п.12.2-12.3 договору.
Процесуальні дії у справі.
З урахуванням положень ст.187 ЦПК України, 16.04.2025 суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з метою отримання інформації щодо місця проживання (перебування) відповідача зроблено відповідний запит за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" та отримано відповідь №1297825 від 16.04.2025 про те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 16.04.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 14.05.2025. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не надано.
Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Доказами у справі встановлено, що 03.05.2024 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір №60200353099 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше. Відповідно до п.4 договору, вид договору: для товарів - прямий лізинг, для послуг - надання послуг з розстроченням платежів, кількість місячних платежів становить 9. Згідно із п.8.1. договору Клієнт отримує товари у Постачальника на умовах цього договору та згідно обраного клієнтом Пакету фінансування, а Постачальник забезпечує надання товарів Клієнту. В момент підписання договору всі існуючі і майбутні права Постачальника за цим договором відступаються на користь Процесинг-центр. Згідно із п.8.2. договору, порядок отримання товарів Клієнтом визначається цим Договором та Правилами отриманих товарів в системі ПлатиПізінше. Підписанням цього Договору Клієнт приєднується до Правил, що є невід'ємною частиною договору з моменту його укладення. Відповідно до п.9.1. Договору, передання Клієнту товару відбувається в момент підписання цього Договору Клієнтом та Постачальником. Згідно із п.12.2. договору, у разі прострочення сплати платежів на строк 10 календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 5% від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. Відповідно до п.12.3. договору, у разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 10% від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. Згідно із п.12.4. договору, у разі прострочення сплати платежів на строк більше 30 календарних днів, клієнт зобов'язаний за першою вимогою Процесинг-центра протягом 10 календарних днів з моменту отримання такої вимоги достроково одноразово сплати на користь Процесинг-центр всі платежі належні до сплати згідно із Пакетом фінансування. Відповідно до п.13.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом строку, визначеного періодом та кількістю періодичних платежів, якщо інше не вказано в Пакеті фінансування, цей договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік, якщо зобов'язання сторін за цим договором на кінець строку його дії є непогашеними.
Відповідно до п.7 Договору про отримання товарів в системі ПлатиПізніше №60200353099 та п.1.1.3. Правил отримання товарів в системі ПлатиПізніше, Процесинг-центром є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фангарант Груп».
15.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фангарант Груп» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про участь постачальника в системі ПлатиПізніше (факторингу) №2023111507. Відповідно до п.1.1. договору, Постачальник постачає товари клієнтам та відступає Процесинг-центру права вимоги платежів та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за договорами з клієнтами, а Процесинг-центр здійснює факторингове фінансування відступлених Постачальником Процесинг-центру прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг. Відповідно до п.6.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє один рік з моменту укладення. Договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із Сторін не заявила про відмову від пролонгації Договору не менш ніж за 30 календарних днів до дня закінчення його дії.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості згідно договору №60200353099 від 03.05.2024 станом на 15.074.2025 заборгованість становить 7945,72 грн., з них: 5910,01 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням з оплати вартості отриманого Товару та 2035,71 грн. - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п.12.2-12.3 договору.
Оцінка суду.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст.627 Цивільного кодексу України)
Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положенням ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України, За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч.1 ст. 807 ЦК України, предметом договору лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Боржник ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконав та допустив заборгованість.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», у частині стягнення заборгованості, підтверджуються належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» сплатило судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви, а саме у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного, керуючись 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованість за кредитним договором №60200353099 від 03.05.2024 у розмірі 7945,72 (сім тисяч дев'ятсот сорок п'ять гривень 72 копійки) та 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», код ЄДРПОУ: 38922870, місцезнаходження: місто Київ, вул. Степана Бандери, буд.21, корп.В.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Павлів З.С.