Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/234/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Антипова І. Л.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В. М.
13.05.2025 року. суддя Кропивницького апеляційного суду Онуфрієв В.М., за участю секретаря Сакари І.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та в його інтересах захисника - адвоката Урсаленка Б.О. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника - адвоката Урсаленка Б.О. на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20 січня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 10.12.2024 року о 00 год. 23 хв. по вулиці Костромській, 31 у м. Кропивницькому керував транспортним засобом «BMW Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у закладі охорони здоров'я, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат Урсаленко Б.О. просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовував тим, що жодного повідомлення про судове засідання ОСОБА_1 не отримував. Так при аналізі судового реєстра самостійно 11.02.2025 року дізнався про існування даної постанови суду і звернувся за правничою допомогою з оскарження даної постанови, фактично дізнався про її існування лише 11.02.2025року, згідно тексту постанови з єдиного реєстра судових рішень вона винесена була 20.01.2025 року, а загальний доступ до неї був забезпечений 27.01.2025 року. Вказує, що є ветераном війни чим взагалі звільнений від сплати судового збору який був йому призначений до сплати. Працівник поліції не провів заходів щодо виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме не проведено медичне освідування в медичному закладі який має право це здійснювати. Суд не надав оцінку діям працівників поліції щодо порушення вимог закону при проведенні освідування особи. Свідків затримання та складання протоколу про адміністративне правопорушення в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не зазначено. Зазначає, що постанову винесено без належних доказів правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та в його інтересах захисника - адвоката Урсаленка Б.О., які підтримали подану апеляційну скаргу, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню та апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Так, як вбачається з матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 постанову від 20.01.2025 року отримав 11.02.2025 року.
За таких обставин, строк на апеляційне оскарження даної постанови суду пропущений скаржником з поважних причин і тому підлягає поновленню.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:
1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності;
2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання;
3) акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння;
4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Відповідно до ч. 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №192805 від 10.12.2024 року, ОСОБА_1 , 10.12.2024 року о 00 год. 23 хв. по вулиці Костромській, 31 у м. Кропивницькому керував транспортним засобом «BMW Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у закладі охорони здоров'я, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння та у нього не було виявлено ознак алкогольного сп'яніння.
Проте, незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на це правильно послався у своїй постанові суд першої інстанції, повністю підтверджується зібраними по справі доказами і, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №192805 від 10.12.2024 року, яким підтверджується, що саме 10.12.2024 року о 00 год. 23 хв. по вулиці Костромській, 31 у м. Кропивницькому, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 (а.с. 1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови) (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції про відмову від проходження огляду (а.с. 3).
Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського, що містяться на DVD-диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, яким підтверджується факт керування ОСОБА_1 10.12.2024 року о 00 год. 23 хв. по вулиці Костромській, 31 у м. Кропивницькому транспортним засобом «BMW Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , його зупинка та потім поліцейські повідомили причину зупинки, оскільки не було ввімкнено ближнє світло фар та вказали, що у водія наявні ознаки алкогольного сп'яніння, та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest та в медичному закладі, на що останній відмовився (а.с. 5).
Вказані зібрані по справі докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційної інстанції та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Сумніви у їх належності та достовірності у апеляційного суду не виникає.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що докази по справі неналежні та недопустимі, є необґрунтованими та безпідставними. Оскільки досліджені судом першої інстанції докази є належними та допустимими, взаємоузгоджуються між собою та повністю підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, який також встановлений судом першої інстанції та який знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду. Підстави для визнання зібраних по справі доказів неналежними та недопустимими відсутні.
Крім цього, доводи апеляційної скарги стосовно того, що працівниками поліції допущено ряд грубих порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час апеляційного розгляду грубих порушень під час складення протоколу судом не встановлено. Крім того, згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського з боку працівників поліції також порушень вимог чинного законодавства не встановлено.
Доводи апеляційної скарги щодо не встановлених ознак алкогольного сп'яніння, є необґрунтованими та безпідставними. Так, як спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції зафіксовано на відео та його стан був оцінений працівниками поліції безпосередньо. При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено ознаки такого стану, що в цілому відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735.
При цьому слід зазначити, що суд виходить із вимог п. 2.5. ПДР, за яким водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виконання такого обов'язку дозволило б з прийнятною точністю визначити стан водія ОСОБА_1 , однак останній в порушення зазначеного пункту правил, відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки так і в закладі охорони здоров'я, а тому вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, доводи апеляційної скарги щодо відсутності свідків, є необґрунтованими та безпідставними. Оскільки, як передбачено нормами КУпАП поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів процедура проводиться у присутності двох свідків. В даному випадку здійснювалась відео фіксація, тому порушень в діях працівників поліції не встановлено.
Крім того, будь-яких інших доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення судом першої інстанції захисником не надано.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини даної справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При призначенні ОСОБА_1 виду та розміру адміністративного стягнення районний суд у повній мірі врахував суспільно небезпечний характер вчиненого ним правопорушення, його особу та призначив справедливе адміністративне стягнення, яке є достатнім для виправлення останнього, а також запобіганню вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень.
Разом із тим, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Стаття 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Пункт 23 ч. 1 ст. 13 цього ж Закону особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Згідно копії посвідчення серія НОМЕР_2 виданого 17.10.2024 року (а.с.19) ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, тому з огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що приписи п. 8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», статей 4, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є підставою для звільнення від сплати судового збору, тому доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.
За таких обставин апеляційну скаргу захисника - адвоката Урсаленка Б.О. в інтересах ОСОБА_1 слід задовольнити частково, постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20 січня 2025 року в частині стягнення з нього судового збору змінити. В решті постанову суду, залишити без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Урсаленка Б.О. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - змінити.
На підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: (підпис)