Провадження № 22-ц/803/5921/25 Справа № 210/5923/24 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р. Є. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
14 травня 2025 року м.Кривий Ріг
Справа № 210/5923/24
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Повалій Олена Василівна, на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року, яке ухвалено суддею Скотарем Р.Є. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 24 березня 2025 року, -
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 , про припинення стягнення аліментів з позивача та стягнення аліментів з відповідачки.
Позовна заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року, у справі №210/3707/15-ц, позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову, а саме з 17.08.2015 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року, у справі №210/1906/24, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_5 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що продовжує навчання, у розмірі 1/5 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення ОСОБА_5 23-річного віку за умови, що він продовжує навчання.
Однак, ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі №202/9526/24 від 09 серпня 2024 року до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, котрий відраховувати з моменту затримання, тобто з 08.08.2024 року, 18.11 год.
Батько дитини ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження умов проживання від 04.09.2024 року.
Наразі дитина проживає не з матір'ю, а за адресою проживання батька: АДРЕСА_1 . Фактичне проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою проживання батька підтверджується актом від 07.10.2024 року про встановлення факту проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Батько наразі перебуває в лавах ЗСУ, є учасником бойових дій. Позивач повністю утримує дитину ОСОБА_3 , який живе на заробітну плату батька. Заробітна плата ОСОБА_1 , як військового, надходить на адресу його теперішньої дружини ОСОБА_6 , яка також проживає за адресою проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 . З цих коштів в основному і утримується дитина.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є студентом 1 курсу денного відділення Криворізького будівельного фахового коледжу з 02.09.2024 по 30.06.2028 і навчається за кошти державного бюджету. Хоча саме навчання є безкоштовним, однак, при очному навчанні дитини завжди необхідні кошти на різні потреби в процесі навчання, якими дитину також забезпечує батько.
Кошти від аліментів, які наразі сплачує ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , останній наразі не отримує.
Враховуючи викладене, просив суд: припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , у розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, яке відбувається згідно заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №210/3707/15-ц від 17.11.2015 року та виконавчого листа, виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу 20.01.2016 року у справі №210/3707/15-ц.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовий збір стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 у сумі 1211,2 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановлене заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №210/3707/15-ц від 17.11.2015 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини заробітної плати (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви, а саме з 10 жовтня 2024 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Повалій О.В., просить змінити рішення суду у частині стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зменшення розміру аліментів з 1/6 частини до 1/8 частини заробітної плати (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви, а саме з 10 жовтня 2024 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції визначено завищений розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини та не враховано, що наразі стягнення з коштів на утримання дитини у розмірі 1/6 частини її заробітної плати (доходів) у подальшому може призвести до виникнення значного розміру заборгованості зі сплати аліментів до відновлення нею можливості мати власний дохід. Так, на утриманні відповідачки перебуває її малолітній син, ОСОБА_8 . Відповідачка, як матір, повинна забезпечити належні умови життя для виховання та всебічного розвитку дитини, піклуватися про його майбутнє, навчання у школі та здобуття освіти. Таким чином, окрім сина ОСОБА_9 , на утриманні відповідачки перебувають також інші її діти - ОСОБА_5 , який продовжує навчатися, та малолітній син, ОСОБА_8 . Окрім того, наразі відповідачка фактично позбавлена можливості працевлаштуватися та отримувати будь-які власні доходи, оскільки ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2024 року у справі № 202/9526/24 щодо відповідачки було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому було продовжено.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановлене заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №210/3707/15-ц від 17.11.2015 року, учасниками справи не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, згідно якої, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду лише в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , про що 24.02.2009 року зроблено відповідний актовий запис №96. Батьки: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Дані відомості підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_5 , про що 10.04.2006 року зроблено відповідний актовий запис №177. Батьки: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Дані відомості підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 (а.с.8).
Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_6 , 11.09.2023 року ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_7 (а.с.9).
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу у справі №210/3920/15-ц від 17.11.2015 року, шлюб, укладений 02.12.2005 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №718, розірвано (а.с.10).
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №210/3707/15-ц від 17.11.2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову, а саме з 17.08.2015 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.11-12).
Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу у справі №210/3707/15-ц, 20.01.2016 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову, а саме з 17.08.2015 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.25).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №210/1906/24 від 08.07.2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що продовжує навчання, у розмірі 1/5 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення ОСОБА_5 23-річного віку за умови, що він продовжує навчання (а.с.13-19).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі №202/9526/24 від 09.08.2024 року, до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, котрий відраховувати з моменту затримання, тобто з 08.08.2024 року, 18.11 год. (а.с.20-21).
Службою у справах дітей виконкому Металургійної районної у місті ради взято на облік дитину, позбавлену батьківського піклування - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із тим, що відносно його матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винесено ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.08.2024 року, справа №202/9526/24, провадження №1-кс/202/5406/2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3, ст.307 КК України. ОСОБА_3 виявив бажання проживати разом з батьком, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Виходячи з найкращих інтересів неповнолітнього ОСОБА_10 , з метою забезпечення права на сімейне виховання, недопущення влаштування до державного закладу на повне державне забезпечення, Служба просить Військову частину НОМЕР_8 розглянути питання звільнення ОСОБА_1 з лав ЗСУ для подальшого виховання та утримання неповнолітнього сина (а.с.22).
Згідно Акту обстеження умов проживання від 04.09.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 . Акт був складений за заявою ОСОБА_1 з метою спільного проживання з неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із перебуванням матері у СІЗО. Проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В даному акті зазначено, що умови проживання задовільні. Санітарно-гігієнічні умови відповідають нормам. Квартира забезпечена необхідними меблями та побутовою технікою. Для виховання та розвитку дитини є окрема кімната. Стосунки в сім'ї доброзичливі. Конфліктних ситуацій не виникає. Даним актом було встановлено, що для неповнолітнього є всі умови для виховання, навчання та розвитку дитини (а.с.23-24).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є студентом 1 курсу денного відділення Криворізького будівельного фахового коледжу з 02.09.2024 по 30.06.2028 і навчається за кошти державного бюджету, що підтверджується довідкою №290, виданою Криворізьким будівельним фаховим коледжом 04.10.2024 року (а.с.26).
Відповідно до Акту про встановлення факту проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , в присутності свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , встановлено, що громадянин ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою також проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.28).
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади №2023/007767211 від 27.09.2023 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 02.04.2022 (а.с.70 зворот).
ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_8 , про що 13.01.2016 року зроблено відповідний актовий запис №15. Батьки: ОСОБА_16 , ОСОБА_4 (а.с.71).
ОСОБА_5 зарахований 29.07.2021 до Відокремленого структурного підрозділу «Автотранспортний фаховий коледж Криворізького національного університету», термін навчання з 01.09.2021 по 30.06.2025 (а.с.71).
Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_17 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі 1/6 частини її доходу щомісячно, суд керувався ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, та виходив з того, що дитина мешкає разом із батьком з серпня 2024 року та перебуває на його утриманні, а мати зобов'язана надавати допомогу на утримання дитини.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, так як його суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до пунктів 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини ООН від 20 листопада 1989 року, яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В статті 51 Конституції України задекларовано, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення дітей.
Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Оскільки сторони по справі добровільно не домовились про матеріальне утримання дитини, кошти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 ,присуджує суд.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі, неповноліня дитина сторін проживає разом з батьком ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідачку ОСОБА_2 обов?язку зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 ,на користь його батька - позивача ОСОБА_18 .
Спір між сторонами виник з приводу розміру аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини.
Згідно статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Отже, право вибору способу стягнення аліментів належить виключно позивачеві у справі про стягнення аліментів, тобто ОСОБА_1 , який визначив спосіб стягнення аліментів у частці від доходу платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При цьому, Законом № 2037-VIII від 17.05.2017, який набрав чинності 17.07.2017, статтю 183 СК України доповнено частиною п?ятою, згідно якої той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Тобто, з липня 2017 року законодавець визначив рекомендований розмір аліментів на утримання однієї дитини - частка від доходу платник аліментів.
Згідно статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
У відповідності до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 надав суду достатні та обгрунтовані докази щодо необхідності покладення на відповідачку ОСОБА_2 обов?язку зі сплати аліментів у розмірі 1/6 частини її доходу на утримання неповнолітнього сина.
Відповідачка ОСОБА_2 не надала суду доказів про те, що цей розмір становить для неї надмірний тягар та визначений судом необґрунтовано.
Доводи ж апеляційної скарги про те, що, окрім сина ОСОБА_9 , на утриманні відповідачки перебувають також інші її діти - ОСОБА_5 , який продовжує навчатися, та малолітній син, ОСОБА_8 , та ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2024 року у справі № 202/9526/24 щодо відповідачки було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому було продовжено, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки ці обставини були враховані судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів на утриманя неповнолітнього сина сторін та обставин для зменшення цього розміру колегією суддів не встановлено.
Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Повалій Олена Василівна, - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.
Головуючий:
Судді: