Провадження № 22-ц/803/5667/25 Справа № 211/3119/24 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
14 травня 2025 року м.Кривий Ріг
Справа № 211/3119/24
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Отапенко В.О.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 березня 2025 року, яке ухвалено суддею Сіденком С.І. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 10 березня 2025 року, -
У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність.
Крім того, на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. Основні кроки оформлення кредитної угоди за допомогою веб-сайту полягають у наступному: клієнт створює заявку на отримання кредиту; отримує дзвінок від співробітника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID; отримує рішення Кредитора щодо можливості надання кредиту; при позитивному рішенні щодо надання кредиту, Клієнт отримує доступ до «особистого кабінету», в якому отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладення договору, що є пропозицією у розумінні ч.4 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» та включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту; клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит; після прийняття клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору; клієнт в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, підписує кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора; після підписання кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, в автоматичному режимі направляє екземпляр кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail, вказаний клієнтом (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті Клієнта); інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами, вказаними клієнтом.
14.08.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1255-6701.
Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 4500,00 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період - 21 день, знижена відсоткова ставка - 2,0 % в день, стандартна відсоткова ставка - 3,00 % в день.
Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно та в повному обсязі.
З урахуванням невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором та беручи до уваги, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості за нарахованими відсотками, кредитодавець просить суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 4500,00 грн. та прострочену заборгованість за відсотками - 18000,00 грн., всього - 22500,00 грн.
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 березня 2025 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм матеріального права, суперечить чинному законодавству і підлягає скасуванню.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою, в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», та відповідно до ліцензії, виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Тому, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», що є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь-який первинний бухгалтерський документ стосовно рахунку ОСОБА_1 , в тому числі виписки по рахунку, є неможливим.
Як вбачається із змісту кредитного договору, в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 . На підтвердження перерахування відповідачу коштів, до суду надано довідку про перерахування суми кредиту, а також лист (довідку) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які містять номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 . Таким чином, перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок вказаний ОСОБА_1 , під час заповнення заявки.
При цьому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що розрахунок заборгованості є неналежним та недостатнім, оскільки з розрахунку вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.08.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1255-6701, за умовами якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 4500,00 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період - 21 день, знижена % ставка - 2,0 % в день, стандартна % ставка - 3,00 % в день (а. с. 12 - 21).
Відповідно до довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1255-6701 від 14.08.2023, ОСОБА_1 відповідно до платежа №2352146081 через платіжну систему LiqPay на картку № НОМЕР_1 було перераховано 4500,00 грн. (а. с. 11).
Такий же номер НОМЕР_1 особистого електронного платіжного засобу позичальника ОСОБА_1 вказано у Договорі про відкриття кредитної лінії № 1255-6701 від 14.08.2023 (а. с. 15).
Відповідно до наданого позивачем, разом з позовною заявою, листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК», останній повідомляє про перерахування коштів 14.08.2023 від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019, в тому числі на картку № НОМЕР_1 суми 4500,00 грн. на підставі договору № 1255-6701 (а. с. 23 - 25, (23 на звороті)).
З огляду на заперечення відповідача ОСОБА_1 проти заявлених позовних вимог, ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.01.2025 витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дані про те чи було у період з 14.08.2023 по 15.08.2023 здійснено перерахування коштів від платника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь отримувача ОСОБА_1 за платежем № 2352146081, здійсненого за платіжною системою LiqPay, а саме виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 14.08.2023 по 15.08.2023 (а. с. 65).
На виконання вимог вказаної ухвали, листом № 20.1.0.0.0/7-250121/11253-БТ від 29.01.2025, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суду повідомив, що на карту № НОМЕР_2 за 14.08.2023 здійснено переказ коштів на суму 1500,00 грн. Інформація про платника відсутня. Підтвердити, що платіж від платника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» банк не має можливості (а. с. 68).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що жодних доказів з яких можливо було б встановити наявність чи відсутність зобов'язань відповідача перед позивачем, згідно Договору про відкриття кредитної лінії № 1255-6701 від 14 серпня 2023 року суду не надано. Суд вважав, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості відповідача не може бути прийнятий судом, як доказ існування заборгованості перед позивачем, оскільки цей розрахунок не є первинними документом, він не відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 75 від 04 липня 2018 року. При цьому, суд встановив, що із долученого до позовної заяви листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що кредитні кошти у розмірі 4500,00 грн. через систему платежів LiqPay були перераховані 14.08.2023 на картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у договорі, як особистий електронний платіжний засіб, однак, листом від № 20.1.0.0.0/7-250121/11253-БТ від 29.01.2025 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» стпростував дану інформацію та зазначив, що в день укладення кредитного договору 14.08.2023 на картку за іншим номером ( НОМЕР_2 ) було перераховано іншу суму (1500,00 грн.), яка є відмінною від суми позики. Тому, оцінивши подані позивачем докази, суд вважав їх недостатніми, оскільки вони не підтверджують заборгованість відповідача.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня
2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої, другої, третьої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає з огляду на наступне.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Із матеріалів справи вбачається, що договір № 1255-6701 від 14 серпня 2023 року про відкриття кредитної лінії укладено між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua) (а. с. 12-15). Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор «А1453» для підписання кредитного договору № 1255-6701 від 14 серпня 2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту (а. с. 16-22).
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
При цьому, апеляційний суд вважає спроможними доводи апеляційної скарги про те, що позивачем достовірними і належними доказами доведено перерахування відповідачу коштів у сумі 4 500,00 грн.
Так, 14.08.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1255-6701, за умовами якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит, для задоволення особистих потреб, у розмірі 4500,00 грн. на особистий електронний платіжний засіб НОМЕР_1 (а. с. 12 - 21).
На підтвердження перерахування ОСОБА_1 коштів у розмірі 4 500,00 грн, у матеріалах справи наявна довідку про перерахування суми кредиту № 1255-6701 від 14 серпня 2023 року, а також лист (довідка) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які містять номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 (а.с. 11, 23-25).
Згідно норм статті 46 Закону України «Про платіжні послуги»: а) порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами НБУ; б) виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону; в) надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників г) надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов'язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність: - номера рахунку отримувача та коду отримувача (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або - унікального ідентифікатора отримувача. д) надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг. У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право: 1) зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов'язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; 2) не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов'язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.
Зважаючи на вищенаведені норми Закону України «Про платіжні послуги» у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного отримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.
Таким чином, перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок вказаний ОСОБА_1 під час заповнення заявки.
Суд не бере до уваги лист АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-250121/11253-БТ від 29.01.2025, так як він наданий щодо карти № НОМЕР_2 , за якою 14.08.2023 здійснено переказ коштів на суму 1500,00 грн., яка не є предметом дослідження по даній цивільній справі.
Відтак, відповідачем не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить.
Також, не може бути підставою для відмови у позові те, що подані ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» докази на підтвердження суми боргу не є документами первинного бухгалтерського обліку.
Оскільки Товариство не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.
При цьому, чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов'язків щодо доказування.
Отже, колегією суддів встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало умови договору, який був підписаний відповідачем ОСОБА_1 , натомість, відповідач порушив умови договору, не погашав щомісячні платежі по поверненню кредитних коштів, у визначений строк, допустив заборгованість щодо повернення кредиту, що є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Крім того, проценти за користування кредитом визначено згідно положень ст. ст. 1048, 1056-1 ЦК України, відповідно такі не є компенсацією за невиконання зобов'язань за договором, в розумінні вище вказаного положення закону.
Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, що ним під сумнів не ставиться.
Відповідно до п.п. 2.3, 4.8 Договору заявлений строк користування кредитом складає 21 календарних днів, заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладання кредитного договору строк користування кредитом протягом якого може бути використано право користування кредитом за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п.4.12 Договору строк кредитування, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів (до 08.06.2024 року). Договір діє до повного та належного виконання сторонами зобов'язань.
Тобто, заявлений у п.п. 2.3, 4.8 строк - це строк на користування кредитом за зниженою процентною ставкою, який становить 21 день.
В той час, як строк дії кредитного договору становить 300 днів (п.4.12. Договору) - до 08.06.2024 року.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.
Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до 08 червня 2024 року, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 08 червня 2024 року включно.
Судом встановлено, що позивачем розраховано проценти у повній відповідності до умов укладеного кредитного договору, а саме, із застосуванням зниженої ставки 2,50% в день в межах базового періоду користування кредитом, тобто до 03.09.2023, та із застосуванням стандартної процентної ставки 3,0% у період з 04.09.2023 по 08.09.2023, пониженої процентної ставки 2,5% у період з 09.09.2023 по 29.09.2023 та стандартної процентної ставки 3,0% у період з 30.09.2023 року по 04.02.2024, що відповідає умовам договору, а тому позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитним коштами у ромірі 18 000,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з чим, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір, понесений за подання позовної заяви та апеляційної скарги, у розмірі 6 056,00 грн. (2 422,40 грн. + 3 633,60 грн.).
Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - задовольнити.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 березня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1255-6701 від 14 серпня 2023 року, станом на 12 лютого 2024 року, у загальному розмірі 22 500 (двадцять дві тисячі п?ятсот) гривень 00 (нуль) копійок, із яких: простроченя заборгвоаність за крердитом 4 500 гривень 00 копійок, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 18 000 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати у розмірі 6 056 (шість тисяч п?ятдесят шість) гривень 00 (нуль) копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.
Головуючий:
Судді: