01 травня 2025 року
м. Київ
справа № 9901/136/21
провадження № 11-130заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Усенко Є. А.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.02.2025 (судді Мельник-Томенко Ж. М., Жук А. В., Єресько Л. О., Загороднюк А. Г., Мартинюк Н. М.),
1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 25.03.2021 № 715/0/15-21 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Оболонського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» (далі - оскаржуване рішення).
1.2. Позивач обґрунтовує позовні вимоги незгодою з рішенням ВРП від 11.02.2021 № 332/0/15-21 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 березня 2020 року № 675/1дп/15-20 про притягнення судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» [зазначеним рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП суддю Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади судді], посилаючись при цьому на те, що оскаржуване рішення є похідним і напряму залежить від результату розгляду його скарги на рішення Дисциплінарної палати.
Зокрема, позивач наголошує, що суддя не може нести відповідальність за позицію, яка ґрунтується на його власному і відповідним чином умотивованому розумінні законодавства, за судову помилку, допущену внаслідок доброчесного, хоча й хибного, його застосування, що не можна виключати за недостатньо чіткого, однозначного і суперечливого правового регулювання.
У зв'язку із цим позивач звертає увагу, що оскільки висновки Дисциплінарної палати ВРП та оскаржуване рішення про його звільнення базуються виключно на аналізі ухваленого ним як суддею рішення в цивільній справі, скасованого судом апеляційної інстанції через звичайну суддівську помилку щодо застосування норм матеріального права, ВРП протиправно звільнила його з посади судді без зазначення мотивів і чітких критеріїв вчиненого ним дисциплінарного проступку.
1.3. Позивач також доводить, що зазначення в оскаржуваному рішенні про вчинення ним (суддею ОСОБА_1 ) істотного дисциплінарного проступку як про підставу його звільнення є незаконним, оскільки Конституція України не дає тлумачення терміну «дисциплінарний проступок» чи «істотний дисциплінарний проступок».
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Касаційний адміністративний суд рішенням від 12.02.2025 узадоволенні позову ОСОБА_1 відмовив повністю.
2.2. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення ухвалено повноважним складом ВРП та підписано усіма її членами, які брали участь у його ухваленні, а також містить конкретну підставу звільнення позивача, визначену Конституцією України, та є вмотивованим.
2.3. Суд першої інстанції виходив з того, що оцінка обґрунтованості мотивів застосованого до позивача дисциплінарного стягнення, викладених у рішенні Першої Дисциплінарної палати ВРП від 04.03.2020 № 675/1дп/15-20, була надана ВРП в рішенні від 11.02.2021 № 332/0/15-21, яке у подальшому було предметом судового контролю у справі № 11-164сап21, провадження в якій було відкрито за скаргою позивача, та залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021, що набрала законної сили з дати її прийняття.
2.4. Застосувавши норму частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд першої інстанції вказав, що обставини вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, встановлені зазначеною постановою, не доказуються при розгляді цієї справи.З урахуванням цього, а також взявши до уваги, що оскаржуване рішення містить посилання на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 04.03.2020 № 675/1дп/15-20 та рішення ВРП від 11.02.2021 № 332/0/15-21, тобто містить визначені законом мотиви звільнення судді, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, суд першої інстанції виснував, що оскаржуване рішення прийнято ВРП на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а тому правових підстав для його скасування немає.
3. Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
3.1. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду від 12.02.2025, в якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове про задоволення його позову повністю.
3.2. Основні доводи позивача в апеляційній скарзі фактично повторюють доводи позову про його незгоду з рішенням дисциплінарного органу про притягнення його (позивача) до дисциплінарної відповідальності, а також стосуються заперечень висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 16.12.2021 у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 11.02.2021 № 332/0/15-21(провадження № 11-164сап21).
3.3. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , перш за все, так само наголошує, що до судді не може бути застосоване дисциплінарне стягнення за ухвалене ним судове рішення та його зміст.
3.4. Що ж до рішення Касаційного адміністративного суду від 12.02.2025 безпосередньо, то позивач зазначає, що в ньому не встановлені обставини щодо конкретно визначених його, судді Васалатія К. А., дій, які підпадали б під ознаки істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді. Позивач стверджує, що оскаржуване рішення не містить належного обґрунтування прояву ним грубої недбалості під час розгляду цивільної справи № 756/8726/16-ц. Такі порушення судом першої інстанції норм права свідчать, на його думку, про незаконність та необґрунтованість ухваленого за його позовом рішення.
4. Рух апеляційної скарги
4.1. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20.03.2025 відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду від 12.02.2025, а ухвалою від 03.04.2025 призначила розгляд справи в порядку письмового провадження.
5. Позиція відповідача щодо апеляційної скарги позивача
5.1. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
5.2. ВРП обґрунтовує відзив на апеляційну скаргу доводами, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні навів визначену законом підставу для звільнення позивача з посади судді (пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України) та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків - рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 04.03.2021 № 675/1дп/15-20 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, яке залишене без змін рішенням ВРП від 11.02.2021 № 332/0/15-21.
5.3. ВРП звертає увагу, що аргументи, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, стосуються правомірності рішень, ухвалених у дисциплінарному провадженні, яке було відкрито стосовно нього. Разом з тим Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.12.2021 вже здійснила судовий контроль щодо правомірності цих рішень та підтвердила обґрунтованість рішення ВРП від 11.02.2021 № 332/0/15-21 та рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 04.03.2020 № 675/1дп/15-20 про притягнення судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.
5.4. ВРП зауважує, що рішення про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі. У такому рішенні ВРП не оцінює обставин та висновків дисциплінарного органу щодо змісту, характеру дисциплінарного проступку, виду дисциплінарної відповідальності та інших пов'язаних із цим питань, оскільки для цього Законом України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та Законом України від 21.12.2016 № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) визначено процедуру перегляду ВРП рішень її дисциплінарного органу. Норми зазначених вище законів не передбачають повноваження ВРП переоцінювати встановлені в дисциплінарній справі обставини під час вирішення питання про звільнення судді з посади відповідно до обраного дисциплінарним органом дисциплінарного стягнення.
6. Обставини справи
6.1. Указом Президента України від 09.01.2003 № 13/2003 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Оболонського районного суду міста Києва строком на п'ять років.
6.2. Постановою Верховної Ради України від 22.05.2008 № 300-VI позивач обраний на посаду судді Оболонського районного суду міста Києва безстроково.
6.3. 23.10.2018 до ВРП надійшла скарга прокуратури міста Києва на дії судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
6.4. Ухвалою Першої Дисциплінарної палати ВРП від 04.10.2019 № 2615/1дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
6.5. Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 04.03.2020 № 675/1дп/15-20 суддю Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення його з посади судді.
6.6. Рішенням ВРП від 11.02.2021 № 332/0/15-21 зазначене рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП, оскаржене ОСОБА_1 і його представницею, залишено без змін.
6.7. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 (провадження № 11-164сап21) скаргу ОСОБА_1 на рішення ВРП від 11.02.2021 № 332/0/15-21, ухвалене за результатами перегляду рішення її Першої Дисциплінарної палати від 04.03.2020 № 675/1дп/15-20, залишено без задоволення, а рішення ВРП від 11.02.2021 № 332/0/15-21 - без змін.
6.8. 15.02.2021 за вхідним № 1339/0/8-21 до ВРП надійшло подання Першої Дисциплінарної палати ВРП про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Оболонського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 04.03.2020 № 675/1дп/15-20.
6.9. 25.03.2021 ВРП прийняла рішення № 715/0/15-21 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Оболонського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».
7. Позиція Великої Палати Верховного Суду
7.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
7.2. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
7.3. Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
7.4. Відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє ВРП, яка, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади (пункт 4 частини першої цієї статті).
7.5. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.
7.6. Статтею 108 Закону № 1402-VIII передбачено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом № 1798-VIII, з урахуванням вимог цього Закону.
7.7. Відповідно до положень статті 109 цього ж Закону до судді може бути застосовано дисциплінарне стягнення, зокрема у виді подання про звільнення судді з посади.
Дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов'язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнано, зокрема, факт, що суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
7.8. Згідно з положенням статті 112 Закону № 1402-VIII суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює ВРП у порядку, встановленому Законом № 1798-VIII.
7.9. Статтею 115 Закону № 1402-VIII передбачено, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади. Факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені ВРП (її відповідним органом).
7.10. Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон № 1798-VIII.
7.11. Статтею 1 згаданого Закону ВРП визначено колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
7.12. Згідно із частиною першою статті 5, частиною другою статті 30 Закону № 1798-VIII ВРП складається з двадцяти одного члена. Її засідання у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП.
7.13. Частиною першою статті 56 Закону № 1798-VIII встановлено, що питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні ВРП.
7.14. За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, ВРП ухвалює вмотивоване рішення.
Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов'язку підтвердити законність джерела походження майна), ВРП розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді (частини шоста, третя статті 56 Закону № 1798-VIII в порядку викладення).
7.15. Відповідно до частини другої статті 57 Закону № 1798-VIII рішення ВРП про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
7.16. У справі встановлено, що позивача було звільнено з посади судді Оболонського районного суду міста Києва у зв'язку з поданням Першої Дисциплінарної палати ВРП на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді).
7.17. Докази у справі, зокрема витяг з протоколу засідання ВРП від 25.03.2021 № 22, підтверджують, що на цьому засіданні ВРП були присутні 13 її членів (тобто більшість від складу), вони всі проголосували за звільнення позивача з посади судді та підписали оскаржуване рішення.
7.18. У зв'язку із цим правильними є висновки суду першої інстанції, що визначених пунктами 1 та 2 частини другої статті 57 Закону № 1798-VIII підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
7.19. Оцінюючи доводи позивача в апеляційній скарзі, що оскаржуване рішення не містить посилань на визначені законом підстави його (позивача) звільнення та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків (вимога пункту 3 частини другої статті 57 Закону № 1798-VIII), Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
7.20. Підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади судді Оболонського районного суду міста Києва згідно з оскаржуваним рішенням слугувало рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 04.03.2020 № 675/1дп/15-20, залишене без змін рішенням ВРП від 11.02.2021 № 332/0/15-21, про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.
7.21. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 (провадження № 11-164сап21) скаргу ОСОБА_1 на рішення ВРП від 11.02.2021 № 332/0/15-21 залишено без задоволення. Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові встановила, що підставою для притягнення судді Васалатія К. С. до дисциплінарної відповідальності слугували обставини щодо розгляду ним справи № 756/8726/16-ц: ухвалюючи рішення у цій справі, суддя Васалатій К. А. не дотримався вимог статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України, відповідно до яких мав встановити, якими неправомірними (протиправними) діями чи бездіяльністю Прокуратури міста Києва позивачці ОСОБА_3 заподіяно збитків у визначеному нею розмірі. Зміст згаданого рішення свідчить, що суд під головуванням судді Васалатія К. А. не досліджував, чи є причинний зв'язок між діями відповідача при здійсненні кримінального переслідування ОСОБА_4 та наслідками у вигляді заподіяння шкоди ОСОБА_3 через визнання недійсними договорів дарування корпоративних прав. Поза увагою суду залишилися відомості про те, що порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 відбулося значно пізніше вчинення ним і позивачкою ОСОБА_3 правочинів, а накладення арешту на майно у кримінальній справі не стосувалося майнових активів підприємств, подарованих ОСОБА_3 . Застосовуючи правові наслідки недійсного правочину у вигляді відшкодування шкоди винною стороною, суд усупереч положенню частини другої статті 216 Цивільного кодексу України, без очевидних на те підстав та за відсутності у справі доказів заподіяння позивачці шкоди у розмірі, в якому вона просила, визнав Прокуратуру міста Києва винною у спричиненні шкоди та стягнув шкоду на користь позивачки. При цьому суд залишив без будь-якої оцінки доводи Прокуратури міста Києва, наведені у відзиві на позов, та висловлені в судовому засіданні, що підстав для задоволення позову немає. ОСОБА_4 як особа, яка уклала правочин під впливом тяжких для нього обставин у зв'язку з порушенням кримінальної справи, не звертався до суду з вимогою про відшкодування шкоди, спричиненої незаконними діями правоохоронного органу.
Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованим та правильним висновок ВРП про те, що дії судді Васалатія К. А. з ухвалення судового рішення без зазначення в ньому мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору склали дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, який одночасно є істотним дисциплінарним проступком відповідно до пункту 1 частини дев'ятої статті 109 цього Закону, оскільки суддя, грубо порушивши норми процесуального права, ухвалив рішення про стягнення значної суми коштів з Державного бюджету України за відсутності для цього підстав, що свідчить про вчинення ним діяння, яке порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Велика Палата Верховного Суду відзначила, що відповідно до частини другої статті 106 Закону № 1402-VIII скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.
Водночас ВРП та її Перша Дисциплінарна палата проаналізували саме дії судді Васалатія К. А. під час здійснення судочинства в конкретному цивільному провадженні на відповідність їх вимогам процесуального закону, які суддя повинен був знати й дотримуватися, встановили в таких діях ознаки порушення конкретно визначеної заборони, вчиненого у формі грубої недбалості, кваліфікувавши порушення як дисциплінарний проступок.
За висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 16.12.2021 викладені в рішенні ВРП результати дисциплінарного провадження щодо судді Васалатія К. А. вмотивовані, ґрунтуються на належних і допустимих доказах; рішення ухвалене на підставі закону, зокрема з урахуванням принципу пропорційності.
7.22. Як правильно зауважив суд першої інстанції, в силу норми частини четвертої статті 78 КАС факт вчинення позивачем істотного дисциплінарного проступку не потребує доказуванню у цій справі. Так само не підлягає судовому контролю у цій справі рішення ВРП від 11.02.2021 № 332/0/15-21 як кінцеве рішення у дисциплінарному провадженні з огляду на те, що такий контроль щодо нього був здійснений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.12.2021.
7.23. Реагуючи на довід позивача в апеляційній скарзі, що в інших справах з подібними правовідносинами Велика Палата Верховного Суду дійшла іншого висновку щодо істотного дисциплінарного проступку судді в разі ухвалення невмотивованого судового рішення, зазначаємо, що постанови, на які посилається позивач, ухвалені в межах конкретної справи і висновки в них стосуються конкретного дисциплінарного провадження та певних, установлених у такому провадженні, обставин. Відповідно до частини п'ятої статті 355 КАС постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 є остаточною, її оцінка в межах провадження цієї справи законом не допускається.
7.24. Оцінюючи оскаржуване рішення на його відповідність пункту 3 частини другої статті 57 Закону № 1798-VIII, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що воно не позбавлене конкретної підстави звільнення позивача, визначеної Конституцією України, та є вмотивованим.
7.25. Як зауважено вище, доводи позивача, пов'язані з оскарженням рішення суду першої інстанції, здебільшого зводяться до незгоди з рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 04.03.2020 № 675/1дп/15-20 та рішенням ВРП від 11.02.2021 № 332/0/15-21, які стали підставою для ухвалення оскаржуваного рішення.
7.26. Втім відповідно до частини четвертої статті 35 Закону № 1798-VIII рішення Дисциплінарної палати ВРП може бути оскаржене до ВРП, і така процедура оскарження чітко регламентована приписами КАС та Законом № 1798-VIII, за правилами яких скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП (частина третя статті 51 Закону № 1798-VIII) як органу, що має компетенцію суду стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
7.27. Рішення ВРП про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі, за своєю суттю таке рішення є кадровим (аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 9901/273/20 (провадження № 11-525заі21), від 25.11.2021 у справі № 11-777сап19 (провадження № 11-292заі21), від 28.10.2021 у справі № 9901/392/20 (провадження № 11-268заі21), але не виключно).
7.28. У межах судового розгляду, предметом якого є законність рішення ВРП про звільнення судді з посади, не можуть оцінюватись обставини дисциплінарної справи відносно судді (у тому числі, мотиви й оцінка дисциплінарним органом і ВРП обставин, що стали підставою для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно судді) [постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2023 у справі № 9901/98/21(провадження № 11-69заі23), від 28.07.2022 у справі № 9901/35/20(провадження № 11-453заі21), від 08.12.2021 у справі № 9901/132/20 (провадження № 11-283заі21)].
7.29. Беручи до уваги наведене вище, слід дійти висновку, що оскаржуване рішення прийнято ВРП на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством; підстав для скасування зазначеного рішення, передбачених частиною другою статті 57 Закону № 1798-VIII, немає.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
8.2. На підставі частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
8.3. Велика Палата Верховного Суду висновує, що Касаційний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог статті 316 КАС є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення - без змін.
Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 9901/136/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішеннязалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачка Є. А. Усенко
Судді:О. О. БанаськоМ. В. Мазур
О. Л. БулейкоС. Ю. Мартєв
Ю. Л. ВласовС. О. Погрібний
І. А. ВоробйоваО. В. Ступак
М. І. ГрицівІ. В. Ткач
Ж. М. ЄленінаВ. Ю. Уркевич
Л. Ю. КишакевичН. В. Шевцова
В. В. Король