Ухвала від 12.05.2025 по справі 679/199/21

УХВАЛА

12 травня 2025року

м. Київ

справа№679/199/21

провадження№51-5880 км23

КолегіясуддівДругоїсудовоїпалатиКасаційногокримінальногосудуВерховногоСудуускладі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

перевірившикасаційнускаргупредставника потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2025 року,

установила:

Укасаційнійскарзіпорушуєтьсяпитанняпропереглядзгаданого судовогорішенняу касаційному порядку.

Перевірившиподанукасаційнускаргунавідповідністьвимогамст. 427 КримінальногопроцесуальногокодексуУкраїни(далі -КПК), колегіясуддівдійшлависновку, щопризверненнінебулододержаноположеньпунктів 2, 5 ч. 2 цієїстатті.

Згіднозположеннямизаконувкасаційнійскарзіналежить зазначити обґрунтування заявлених вимог, котрі повинні узгоджуватися зіст. 436, КПК, аджесуд касаційної інстанції (далі - Суд) є судом права, а не факту, не досліджує доказів, не ревізує повноти розгляду, правильності встановлення фактичних обставин справи й наділенийповноваженнямискасуватичи змінити оспорюване рішеннявиключно на підставах, передбаченихч. 1 ст. 438 цього Кодексу.

Наведеного не було враховано при зверненні до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі її автор просить змінити вирок апеляційногосуду в частині залишення без розгляду цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 про стягнення витрат на правову допомогу і ухвалити нове рішення, яким стягнути ці витрати із засудженого на користь іншого потерпілого ОСОБА_4 .

Однак, заявляючи таку вимогу, скаржник не обґрунтував її з огляду на точний зміст прийнятого апеляційним судом рішення, відображеного у резолютивній частині вироку, копію якого додано до звернення.Також, як відображено у касаційній скарзі (перша сторінка), представник ОСОБА_6 лише перерахував учасників провадження та чітко не зазначив в інтересах, котрого з двох потерпілих подана ця скарга і не пояснив з юридичного погляду своєї позиції щодо процесуальної можливості стягнення коштів на користь одного потерпілого замість іншого. Отже, принципу правової визначеності не додержано, що перешкоджає належному виконанню приписів ст. 433 КПК, звідси, і ухваленню передбаченого ст. 436 цього Кодексу остаточного рішення за наслідками розгляду касаційної скарги.

Крім того, заперечуючи правильність вирішення цивільного позову,скаржник не зазначає аргументів, які доводять невиконання судом приписів статей 120, 124, 128, 129 КПК при вирішенні цивільного позову. На спростування висновків суду в поданій скарзі не вказано фактичних даних про понесення потерпілим документально підтверджених витрат на правову допомогу, як це встановлено законом. Попри юридичну ситуацію в конкретному кримінальному провадженні, доводи автора скарги зводяться до узагальнених тез й цитування тексту з окремих постанов Суду в інших справах.

Таким чином скаржник не дотримав положень ст. 427 КПК, що стає на заваді відкриттюкасаційногопровадження.

Оскількикасаційнаскарганевідповідаєвимогамвказаної норми процесуального права, колегіясуддіввважаєзанеобхідненапідставіч. 1 ст. 429 цього Кодексузалишитискаргубезрухуйустановитистрокдляусуненнядопущенихнедоліків, що не можеперевищуватип'ятнадцятиднівздняотриманняухвалиособою, якаподаласкаргу.

Керуючисьч. 1 ст. 429 КПК, колегіясуддів

постановила:

Касаційнускаргупредставника потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2025 року залишити без рухуівстановитистрокдляусуненнянедоліківупродовжп'ятнадцятиднівздняотриманняухвали.

Уразіневиконаннявимогкасаційнускаргубудеповернутоособі, яка її подала.

Ухвалаоскарженнюнепідлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3