ЄУН справи: 336/7030/24
Номер провадження: 1-кп/336/623/2025
14 травня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024082320000981 від 26.04.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста с. Дуліби, Стрийського району Львівської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, який проходить військову службу на посаді стрільця санітара 2 піхотного відділення 2 піхотного взводу 3 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинуваченого - ОСОБА_5 ;
захисника - ОСОБА_10 ;
потерпілого - ОСОБА_11 ,
представника потерпілого - ОСОБА_12 ,
свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 374 КК України суд викладає формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 , проходячи військову службу на посаді стрільця санітара 2 піхотного відділення 2 піхотного взводу 3 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 , 25 квітня 2024 року, близько 19:30 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , в ході розпиття спиртних напоїв з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з останнім, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс один удар ножем в область черевної порожнини останньому, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота праворуч (рана в правій здухвинній ділянці) з ушкодженням парієтальної очеревини, брижі та брижового краю стінки тонкої кишки (клубової/здухвинної кишки на відстані 30 см від ілеоцекального кута) та епігастальної артерії у гр. ОСОБА_11 , які відносяться до категорії тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя.
ІІ. Надані обвинуваченим ОСОБА_5 покази та позиція сторони захисту щодо пред'явленого обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні провину свою визнав.
У судовому засіданні під час повторного допиту надав наступні покази.
Показав, що 25.04.2024 знаходився за місцем дислокації в с. Новопавліка Пологівського району в будинку в якому проживав з побратимами. В цей день вживав алкоголь (горілка, пиво, коньяк) з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Все це відбувалось в будинку. З ОСОБА_16 знайомий з 2023 року, а з ОСОБА_15 познайомився за два тижні до події. Того дня між ним та ОСОБА_15 зав'язалася сварка, через те що він розмовляв по телефону з дружиною, а ОСОБА_15 сказав на її адресу образливі слова. Через що він розізлився і почалася штовханина між ним на ОСОБА_15 . Стверджує, що в правій кишені ліскової кофти був завжди розкладний ніж. Пояснив, що в ході штовханини дістав ніж з карману та правою рукою наніс 1 дар в живіт ОСОБА_15 . Коли побачив кров, злякався, прижав рану, а потім побіг у будинок кликати про допомогу. Побратими викликали швидку. ОСОБА_17 наносив в будинку біля виходу на вулицю. Свідків події не було. Куди подів ніж, не пам'ятає.
Пояснив, що шкодує про вчинене, чому так сталося не зміг пояснити.
ІІІ. Досліджені докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, а саме: показами потерпілого, показаннями свідків: ОСОБА_13 і ОСОБА_14 які були допитані під час судового розгляду, сукупністю досліджених письмових доказів, а також висновками експертів за результатами проведення судових експертиз.
3.1 Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 , пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_5 знайомий, проходили разом службу. 25.04.2024 ОСОБА_5 в другій половині дня приїхав з м. Запоріжжя де проходив ВЛК, а він в цей час знаходився за місцем служби в с. Новопавлівка, поблизу Запоріжжя, був біля будинку в с. Новопавлівка, в якому вони разом проживали з обвинуваченим.
ОСОБА_5 приїхав напідпитку, а потім вживав алкоголь за місцем проживання в будинку. Вживав алкоголь разом з ОСОБА_18 , який на даний час загинув. Стверджує, що алкоголь з ОСОБА_19 не вживав. Показав, що попросив ОСОБА_19 лягти спати щоб його не бачили начальники в стані алкогольного сп'яніння, це відбувалось в будинку. Однак ОСОБА_19 агресивно на це відреагував, двічі штовхнув потерпілого в плече, і сам падав на підлогу. Після другого удару ОСОБА_19 пішов на кухню і прийшов з ножем, а ОСОБА_15 в цей час вийшов на вулицю з будинку. ОСОБА_19 підійшов з ножем до ОСОБА_15 , який його намагався заспокоїти. Показав, що ОСОБА_19 наче заспокоївся і опустив руку з ножем, а потім наніс удар йому в правий пах. Після чого на вулицю вибігли побратими, намагались викликати швидку ОСОБА_15 . В цей час проїжджала евакуаційна група, яка і доставила потерпілого до лікарні.
Повідомив, що такими діями ОСОБА_5 завдав йому матеріальну шкоду. Компенсація за матеріальну шкоду від обвинуваченого не надходила, від його родичів отримав 10000.00 грн. Пояснив, що після отримання травми на лікуванні перебував 4 місяці, обвинувачений особисто перед ним не вибачався. Просив суворо не карати обвинуваченого.
3.2 Свідок ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_3 заступник командира третьої роти в якій проходив службу обвинувачений показав, що про подію дізнався від ОСОБА_21 , який на даний час є безвісти зниклим. Від нього дізнався, що ОСОБА_19 і ОСОБА_15 25.04.2024 були в стані алкогольного сп'яніння, вході розпиття алкоголю сталася подія в с. Новопавлівка, Пологівського району. Показав, що в першій половині дня 25.04.2024 був в с. Новопавлівка в будинку в якому проживали ОСОБА_19 і ОСОБА_15 . Вони були тверезі. Ввечері отримав від ОСОБА_22 інформацію про те, що ОСОБА_15 отримав ножове поранення від ОСОБА_19 . Після чого викликав поліцію, повідомив командуванню. Пояснив, що ОСОБА_15 був переведений в третю роту за чотири дні до події. Жодних конфліктів між обвинуваченим і потерпілим за чотири дні не було.
3.3 Свідок ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 показав, що з ОСОБА_19 проходили служили разом в одному взводі. 25.04.2024 він разом з ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 їздили в Запоріжжя. ОСОБА_16 , ОСОБА_15 і ОСОБА_19 залишились в с. Новопаллівці в будинку в якому проживали. З м. Запоріжжя повернувся з побратимами в с. Новопавлівка приблизно о 16-17 год. ОСОБА_19 і ОСОБА_15 були на підпитку. Разом повечеряли, після чого кожен займався своїми справами. За вечерею алкоголь ніхто з побратимів не вживав. Потім помітив що ОСОБА_19 підійшов до ОСОБА_22 , вони про щось розмовляли, а потім ОСОБА_16 сказав, що когось потрібно відвезти до лікарні. Після чого свідок вийшов на подвір'я і побачив там ОСОБА_15 . В сусідньому будинку проживали медики, вони їх покликали і ті відвезли потерпілого до лікарні. Від ОСОБА_19 знає, що удари ОСОБА_15 наніс саме він. Той зізнався одразу після нанесення ударів. У ОСОБА_19 бачив складний ніж, але не бачив, де він його зберігав.
Відповідно до чинного законодавства, суд допитав тих свідків, допит яких був можливим, і які були заявлені стороною обвинувачення.
Винуватість ОСОБА_5 також підтверджується дослідженими письмовими доказами.
3.4 Рапортом від 25.04.2024 року згідно якого цього ж дня о 22.02 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.04.2024 о 22.02 год. за адресою: Оріхівський район с Новопавлівка, від заступника командира ВЧ НОМЕР_2 про те, що один військовий поранив іншого в живіт, постраждалий ОСОБА_15 , його оперують у с. Таврійське. Затриманий військовий, який поранив - ОСОБА_19 , перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с.191,192 т.1).
3.5 Протокол огляду місця події від 25.04.2025 року з фототаблицею та відеозаписом до нього, розпочатого о 23 год. 33 хв. і закінченого 26.04.2025 року о 00 год. 27 хв, проведеного на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Під час огляду місця події біля будинку, перед входом на землі зафіксовані плями бурого кольору, в будинку речі військових, формений одяг та ін., складний ніж (т.1 а.с. 193-207, т. 2 а.с. 137)
Під час огляду вилучено частину картону з нашаруванням РБК, частину паперу з нашаруванням РБК, змиви речовини бурого кольору та ніж, які у подальшому було визнано речовими доказами про що прийнято постанову від 26.04.2024 року (т.1, а.с. 193-208).
Дозвіл на проведення огляду місця події на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 було надано слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 29.04.2024 року про що постановлено ухвалу (т.1 а.с.209).
3.6 Протоколом затримання ОСОБА_5 від 26.04.2024 року в ході якого у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон самсунг в корпусі синього кольору, який у подальшому постановою від 26.04.2024 року визнано речовим доказом, а ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 30.04.2024 року на вищевказаний мобільний телефон накладено арешт (т.1 а.с.211-218).
3.7 Протоколом огляду речей від 26.04.2024 року з фото таблицею до нього. Об'єктом огляду була флісова кофта кольору оливи, яка належить потерпілому ОСОБА_11 , яку надав для огляду та подальшого вилучення свідок ОСОБА_20 , який пояснив, що саме в цю кофту був одягнутий ОСОБА_11 в момент спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Під час проведення огляду встановлено, що кофта має сліди зносу, видимих механічних пошкоджень не виявлено. На задній стороні кофти (на спині) у нижній частині мається пляма бурого кольору неправильної форми, приблизно розміром 20*10. Постановою від 26.04.2024 року флісова військова кофта визнана речовим доказом, а ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.05.2024 року накладено арешт на флісову кофту кольору оливи (т.1 а.с.223-228).
3.8 Протоколом огляду речей від 26.04.2024 року з фото таблицею до нього. Об'єктом огляду був одяг, який добровільно надав для огляду та подальшого вилучення ОСОБА_5 , а саме куртка тканини кольору оливи; штани військові кольору оливи, флісова військова кофта кольору оливи, футболка військова кольору оливи, гумові капці синього кольору. Постановою від 26.04.2024 року вищевказаний одяг визнано речовим доказом і ухвалою слідчого судді Орджонікідзевсьакого районного суду м. Запоріжжя від 30.04.2024 року на одяг накладено арешт ( 230-237, 242).
3.9 Протоколом огляду предмету з фото таблицею до нього від 26.04.2024, а саме мобільного телефону самсунг в корпусі синього кольору, який постановою від 26.04.2024 року визнаного речовим доказом, а ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.04.2024 року на телефон накладено арешт (т.1 а.с.239,243-245).
3.10 Висновком судово-медичної експертизи громадянина ОСОБА_5 № 663п від 26.04.2024 року згідно якого експерт дійшов висновків , що рана з садном правої виличної ділянки, садна в ділянці носа, верхньої губи, бічної поверхні живота, лівого ліктьового суглоба, правої кисті біля основи 3-го пальця, лівого та правого колінних суглобів, синець правої ділянки праворуч у ОСОБА_5 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які утворилися від дії тупого предмета, а давність утворення не суперечить терміну, зазначеного в обставинах справи ( т.2 а.с. 22-23).
3.11 Висновком трасологічної експертизи № СЕ-19/108-24/7950-Д від 29.04.2024 року згідно якої на поверхні ножа, вилученого 26.04.2024 року, в ході проведення огляду місця події за адресою: Запорізька обл., Пологівський р-н, с. Новопавлівка, вул. Суворого, буд. 120, сліди папілярних узорів рук не виявлено ( т,2а.с. 24-30).
3.12 Висновком № 1565 судово-медичної експертизи ножа, вилученого в ході огляду місця події № 1565 від 03.05.2024 року згідно якого в слідах на клинку ножа встановлена наявність крові людини, при визначенні групової належності якої виявлені антигени, АіВ, що не виключає її походження від особи групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 в тому числі від ОСОБА_11 . Походження крові від ОСОБА_5 можливо лише в якості домішки, при наявності у нього на момент скоєння злочину тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею (т.2 а.с. 35-38).
3.13 Висновком № 1478 судово-медичної експертизи від 26.04.2024 слідів на марлевому тампоні зі змивом, фрагменті паперу та фрагменті ДВП, які були вилучені під час проведення огляду місця події, яким встановлено, що в слідах на марлевому тампоні зі змивом, фрагменті паперу та фрагменті ДВП - за постановою картон, які були вилучені під час проведення огляду місця події, встановлена наявність крові людини та виявлені антигени, що не виключає її походження від особи групи АВ за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_11 . Домішка крові підозрюваного ОСОБА_5 не виключається за наявності в нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину (т. 2 а.с. 139-141).
3.14 Висновком судово-медичної експертизи рідкої крові ОСОБА_11 № 1475 від 26.04.2024 року згідно якого рідка кров ОСОБА_11 відносить до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 (т.2 а.с. 144-145).
3.15 Висновком судово-медичної експертизи слідів на джемпері, що належить потерпілому ОСОБА_11 № 1498 від 27.04.2024 року, яким встановлено, що на джемпері встановлена наявність крові людини та виявлені антигени А і В, що не виключає походження крові від особи групи АВ за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_11 . Домішка крові від підозрюваного ОСОБА_5 не виключається при наявності у нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину (т. 2 а.с. 147-150).
3.16 Висновком судово-медичної експертизи громадянина ОСОБА_11 № 911п від 10.06.2024 року, яким встановлено, проникаюче поранення живота праворуч з ушкодженням парієтальної очеревини, брижі та брижового краю стінки тонкої кишки та епігастральної артерії у громадянина ОСОБА_11 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Поранення ножове, враховуючи морфологічну характеристику ушкодження в ділянці шкіри та внутрішніх органів, не виключається можливість, що воно утворилось не менш ніж від одного травматичного впливу гострого предмету, давність ушкодження не суперечить терміну, зазначеного в обставинах справи (т.2 а.с. 151-156).
3.17 Висновком судово-медичної експертизи рідкої крові від ОСОБА_5 № 1474 від 26.04.2024, яким встановлено, що рідка кров від ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічноою системою АВ0 (т. 2 а.с.158).
3.18 Висновком судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту зрізів вільних кінців нігтьових пластин з обох рук підозрюваного ОСОБА_5 №1477 від 26.04.2024 року, яким встановлено, що при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту зрізів вільних кінців нігтьових пластин з обох рук підозрюваного ОСОБА_5 наявність крові не встановлена. Знайдені клітини епідермісу, що належать особі чоловічої статі і виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості змішування клітин чоловіків з групами крові АіВ, А і АВ В і АВ, в тому числі при змішуванні клітин підозрюваного ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_11 (т.2 а.с. 160-161).
3.19 Висновком судово-медичної експертизи двох марлевих тампонів зі змивами з обох кистей рук підозрюваного Копчія № 1476 від 26.04.2024 року, яким встановлено, що на марлевих тампонах зі змивами з обох кистей рук підозрюваного ОСОБА_5 наявність крові не встановлена. Знайдені клітини епідермісу та клітини не зроговілого та багатошарового плаского епітелію, що належать особі чоловічої генетичної статі і виявлені антигени А і В ізосерологічної системи, що не виключає можливості змішування клітин підозрюваного ОСОБА_19 та потерпілого ОСОБА_11 (т.2 а.с. 164-166).
3.20 Висновком судово-медичної експертизи одягу підозрюваного ОСОБА_5 № 1499 від 27.04.2025 року, яким встановлено, що в одних слідах на одязі підозрюваного ОСОБА_19 : військових штанах, парі капців, встановлена наявність крові людини та виявлені антигени А і В. Отриманий результат не виключає походження крові від особи за ізосерологічною системою АВ0 в тому числі від потерпілого ОСОБА_11 . Домішка крові від самого підозрюваного ОСОБА_5 не виключається при наявності у останнього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на мротмент скоєння злочину (т.2 а.с. 168-170).
3.21 Висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 № 244 від 29.05.2024 року, яким встановлено, що ОСОБА_5 виявляв та виявляє на теперішній час ознаки психічного розладу у вигляді психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. У період здійснення інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації. Отже, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом в цей час він також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с. 187-193).
3.22 Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння від 26.04.2024 року, яким встановлено, що ОСОБА_5 26.04.2024 року перебував у стані алкогольного сп'яніння (т.2 а.с. 209).
3.23 Протоколом проведення слідчого експерименту від 17.07.2024 року за участі підозрюваного ОСОБА_5 у присутності його захисника ОСОБА_10 та відеозаписом до нього під час якого підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що 25.04.2025 року вживав алкогольні напої зі своїми побратимами у тому числі з Кононовим. Під час вживання алкоголю між ними виник конфлікт. Після чого ОСОБА_5 взяв свій ніж та наніс один удар в область живота ОСОБА_11 . Також обвинувачений продемонстрував механізм нанесення удару потерпілому (т.2 а.с. 210-213).
Судом створені необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист, досліджені всі представлені сторонами докази.
4. Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого за ч.1 ст. 121 КК України.
Не дивлячись на розбіжності у показах обвинуваченого і потерпілого, суд дослідивши письмові докази, покази свідків допитаних у судовому засіданні, приходить до висновку про доведеність вини поза розумним сумнівом ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.
Об'єктом злочину є здоров'я особи.
Об'єктивну сторону злочину утворюють: 1) діяння, яким заподіюється тяжке тілесне ушкодження іншій особі; 2) наслідки у вигляді тяжкого тілесного ушкодження і 3) причиновий зв'язок між зазначеним діянням і наслідками.
Тілесне ушкодження - це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних тощо.
Дії при заподіянні тілесних ушкоджень виражаються у фізичному, хімічному, біологічному, психічному чи іншому впливі на потерпілого.
Дослідивши письмові докази, допитавши свідків, суд визнає доведеним наявність умислу обвинуваченого саме на заподіяння умисного тяжкого ушкодження, а також те, що завдане ОСОБА_5 тілесне ушкодження, а саме удар ножем в область черевної порожнини, є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечним для життя.
При цьому, завдаючи удар ножем в область черевної порожнини, ОСОБА_5 мав усвідомлювати можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.
Відповідно до ч.1 ст.84, ч.1 ст.86 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є, зокрема, показання, документи та висновки експертів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Критеріями допустимості доказів є, зокрема, належні: джерело, суб'єкт, процесуальна форма, фіксація та належні процедура й вид способу формування доказової основи. Тобто, надаючи оцінку доказам, суд перевіряє дотримання передбаченого кримінальним процесуальним законом, порядку їх отримання (постанова Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №293/1947/20, провадження № 51-2110км23).
Так, висновки досліджених в судовому засіданні експертиз, компетентність експертів, порядок проведення процесуальних дій та зміст досліджених протоколів слідчих дій обвинуваченим та його захисником не оспорювались. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Отже, аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням наведені докази, з урахуванням їх допустимості, належності, достатності, об'єктивності та достовірності, враховуючи встановлення всіх необхідних фактичних обставин вчинення злочину, суд дійшов висновку про доведеність вищевикладеного судом обвинувачення у повному обсязі.
5. Мотиви суду при призначенні покарання.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.
У судових дебатах прокурор просив призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді 5 років позбавлення волі, врахувавши обтяжуючу обставину, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та пом'якшуючу обставину, щире каяття, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Представник потерпілого просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, а також врахувати, що ОСОБА_5 позбавив на тривалий час військовослужбовця ОСОБА_11 можливості здійснювати захист країни.
Захисник у судових дебатах просив врахувати стійкі соціальні зв'язки ОСОБА_5 , його характеристику з Запорізького слідчого ізолятора, згідно якої обвинувачений по відношенню до представників адміністрації грубість не проявляє, виконує їх законні вимоги, загальноприйнятих норм поведінки дотримується, його родичами частково відшкодовано потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 10000,00 грн., інформацію про те, що ОСОБА_5 отримав осколкове поранення задньої поверхні правого стегна під час участі у зоні ведення бойових дій, бажає продовжити військову службу та призначити йому покарання з урахуванням вимог ст.75 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив суворо не карати.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем, в силу ст. 89 КК України, раніше є не судимим, інформації з службової характеристики, згідно якої ОСОБА_5 за час перебування на посаді стрільця зарекомендував себе як неорганізований, безвідповідальний та емоційний чоловік, виконував поставлені задачі без належної мотивації, мотивація до військової служби на низькому рівні, характеристику зі Запорізького СІЗО, довідку ВЛК.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом встановлено: вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Обставини, які згідно зі ст. 66 КК України є пом'якшуючими покарання, судом не встановлені.
Так судом не знайшла свого підтвердження пом'якшуюча обставина така як щире каяття. У судовому засіданні, обвинувачений вину визнавав, однак вказував на те, що не пам'ятає як наносив удар ножем, через деякий час згадав. При цьому під час слідчого експерименту за його участі пояснював коли і як наніс удар потерпілому, це свідчить про те, що обвинувачений намагався уникнути покарання, а висловлювання про щире каяття вже під час судових дебатів свідчить, що останній не показав достатніх ознак щирого жалю та осуду своїх дій після вчинення злочину, щоб їх вважати щирим каяттям.
Щире каяття - це не просто визнання вини, а й щирий жаль, розуміння шкоди від злочину, бажання виправити ситуацію та вибачення перед потерпілими.
Натомість вибачився обвинувачений перед потерпілим лише в судових дебатах, шкода добровільно також не була відшкодована у повному обсязі потерпілому.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й вищезазначених принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Враховуючи вищевикладені обставини, наявність обтяжуючої обставини та відсутність пом'якшуючих обставин, суд призначає покарання ОСОБА_5 у виді 5 років позбавлення волі. На думку суду, таке покарання є домірним вчиненому.
Підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинені злочини, що визначаються ст. 69 КК України, судом не встановлено.
Визначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень, тобто, відповідає меті, передбаченій ст.50 КК України, із дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Таке покарання, на переконання суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 №15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Scoppola v. Italy (№2) (Заява №10249/03)» від 17.09.2009, констатовано, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Редакція ч.5 ст.72 КК України в актуальній на час постановлення вироку суду редакції передбачає, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч.1 цієї статті. Тому період попереднього ув'язнення обвинуваченого по дату ухвалення вироку суду включно необхідно зарахувати обвинуваченому у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/4784/24, пр. 1-кс/335/1807/2024 від 26.04.2024 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Строк тримання під вартою обраховується з моменту фактичного затримання 26.04.2024 року (т. 2 а.с.178).
Оскільки в матеріалах кримінального провадження не міститься даних, які б свідчили про відсутність або зміну ризиків, що виправдовують продовження відносно обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на думку суду, такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а строк відбування покарання необхідно рахувати із дня фактичного затримання, тобто, 26.04.2024.
6. Вирішення питань про судові витрати, речові докази та інше.
На підставі ст.ст.122,124 КПК України, витрати, пов'язані із залученням експертів, підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.
Суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи у розмірі 2271,84 грн.
Цивільної позов не заявлено.
Відповідно до п.14 ч.1ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт.
За приписами ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.04.2024 та 02.05.2024 року застосовано заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, які слід скасувати.
Долю долучених до справи речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, враховуючи умови дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд вважає за доцільне обмежитися проголошенням його резолютивної частини у судовому засіданні з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 84-86, 89, 91-95, 98-102, 104-105, 118, 124, 131, 174, 223, 233, 236, 240, 242, 349, 367-371, 373-374, 376, 377, 392, 394, 395, 615 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
До набрання даним вироком законної сили запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Початок строку відбування ОСОБА_5 призначеного покарання обчислювати від дня його фактичного затримання - з 26.04.2024 року, зарахувавши період попереднього ув'язнення обвинуваченого з 26.04.2024 по дату ухвалення вироку суду включно у строк призначеного судом покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Арешт, накладений на майно відповідно до ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справах №335/4784/24, пр.1-кс/335/1811/2024 та №335/4784/24, пр.1-кс/335/1813/2024, №336/4784/24 пр.1-кс/336/1815/2024, №335/4784/24 пр.1-кс/336/1814/2024, №335/4784/24, пр.1-кс/335/1812/2024 постановлених 30.04.2024 та 02.05.2024, - скасувати.
Зняти арешт з майна, а саме: речей вилучених в ході проведення огляду місця події - частину картону з нашаруванням РБК, частину паперу з нашаруванням РБК, змив речовини бурого кольору, ніж; мобільного телефону марки Самсунг в корпусі синього кольору вилученого у обвинуваченого; флісової кофти кольору оливи; штанів, куртки, футболки та гумових капців вилучених у обвинуваченого; мобільного телефону Самсунг в корпусі синьо-зеленого кольору, який належить потерпілому - скасувати.
Речові докази: мобільний телефон самсунг в корпусі синьо-зеленого кольору, який перебуває на зберіганні СВ ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області - повернути ОСОБА_11 .
Речові докази: частину картону з нашаруванням РБК, частину паперу з нашаруванням РБК, змив речовини бурого кольору, флісову кофти кольору оливи, зразки нігтьових пластин з пальців рук, змиви з обох кистей рук ОСОБА_5 які перебувають на зберіганні в СВ ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.
Речові докази: мобільний телефон марки самсунг в корпусі синього кольору, флісову кофту кольору оливи; кофту, штани, куртку, футболку та гумових капців - повернути ОСОБА_5 .
Речові докази дактокарту ОСОБА_5 , яка перебуває на зберіганні СВ ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області залишити в матеріалах кримінального провадження .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 2271,84 грн.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1