1Справа № 335/4496/25 2-аз/335/1/2025
14 травня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання Кумер А.В., представника заявника - Коноваленка О.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,
12.05.2025 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Коноваленка О.Ю., до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви в порядку ст. 116 ЦПК України.
В своїй заяві посилається на те, що відносно ОСОБА_1 було протиправно складено ІНФОРМАЦІЯ_2 протокол № 756 про адміністративне правопорушення, яке нібито було ним вчинено шляхом ненадання «представникам Відповідача» військово-облікових документів. До протоколу позивач надав свої пояснення викладені на окремому листі. Розгляд протоколу справи про притягнення заявника до адміністративної відповідальності було призначено на 10 год. 00 хв. 07 квітня 2025 року в приміщенні відповідача. Заявник не був присутнім при розгляді зазначеного протоколу в зв'язку з його мобілізацією - 30 березня 2025 року працівниками відповідача та відправлення в навчальну частину. Постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не отримував. Звернувшись 21 квітня 2025 року через свого представника до відповідача з адвокатським запитом - 08 травня 2025 року було отримано безглузду та незаконну відмову в наданні документів з підстави ненадання оригіналу ордеру про надання правничої допомоги, що суперечить вимогам ст. 20 та 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою про скасування постанови про притягнення заявника до адміністративної відповідальності посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскарження постанови про притягнення заявника до адміністративної відповідальності і час передбачений для подання позову про скасування постанови спливає, виникла необхідність у забезпеченні даного доказу. Окрім того, є підстави припускати, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 навмисне не надають вищезазначену постанови для стягнення коштів з заявника в подвійному розмірі, тому подання відповідних доказів стане згодом неможливим або надто утрудненим.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 справу розподілено та передано для розгляду судді Сиротенко В.К.
Судове засідання для розгляду заяви призначене на 14.05.2025.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні 14.05.2025 представник заявника підтримав заяву та просив її задовольнити.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви та додані до неї документи, приходить до наступного висновку.
За приписами ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу
Вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями статті 117 ЦПК України.
Відповідно до пунктів чотири-п'ять статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Окрім того, аналізуючи зазначені вище положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.
Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19) викладено наступну правову позицію: «Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом».
Заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).
Суд звертає увагу на те, що у матеріалах, які є предметом розгляду, будь-яких обставин та доказів, які дають підставу припускати, що докази, які заявник наразі просить суд витребувати, можуть бути втрачені або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, заявник у своїй заяві не наводить.
Убачається, що фактично мета заяви зводиться до «здобуття доказів», а не їх «забезпечення», що є різними правовими поняттями та мають диференційоване правове регулювання та підґрунтя.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Коноваленком О.Ю., про забезпечення доказів до подання позовної заяви, суд приходить до висновку, що заявник не обґрунтував у своїй заяві, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим під час судового провадження за позовом. Заявником не наведено жодних обставин, що даний засіб доказування може бути втраченим або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Також не наведено підстав для забезпечення цих доказів відповідно до наведених вище положень ЦПК України.
Крім того, стаття 116 ЦПК України не позбавляє права в майбутньому під час розгляду справи забезпечити вказані в заяві докази під час подання позовної заяви до суду.
З огляду на викладене, заява про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 84, 116, 117, 118, 258-260 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 14.05.2025.
Суддя В.К. Сиротенко