Справа № 334/3634/25
Номер провадження № 1-кс/334/1215/25
07 травня 2025 року м. Запоріжжя
слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2025 за № 12025082050000903 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Запоріжжя, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який має на утриманні одну малолітню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_6
Слідчий СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Запорізького РУП ГУ НП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження за № 12025082050000903 від «05» травня 2025 року за ч. 1 ст. 307 КК України за фактом того, що ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Постанови Кабінету Міністрів Україні № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, з метою подальшого збуту, діючи умисно, у невстановлений слідством час, у невстановленої особи, але не пізніше 05 травня 2025 року, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який став незаконно зберігати при собі, а саме в пачці з-під цигарок в своїй сумці, з метою подальшого збуту.
У подальшому, 05 травня 2025 року, в період часу з 14 години 20 хвилин до 14 години 51 хвилини, під час проведення огляду місця події за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Портова, біля будинку №8, у ОСОБА_4 , а саме в сумці було вилучено пачку з-під цигарок, всередині якої знаходились згортки в кількості 43 штуки, в яких містився наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, зокрема, у трьох згортках виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, загальною масою 0,304 г (в перерахунку на основу), які ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав при собі, з метою подальшого збуту.
Відомості про вказаний злочин 05.05.2025 слідчим СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області внесено до ЄРДР № 12025082050000903 за ч. 1 ст. 307 КК України.
У вчиненні вищевказаного злочину обґрунтовано підозрюється - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
05.05.2025 о 14 годині 51 хвилини (час складання протоколу: 05.05.2025, о 16:19) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, біля буд. №8 від 05.05.2025, в ході якого у гр. ОСОБА_4 вилучено 43 згортки з кристалічною речовиною білого кольору; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.05.2025; протоколом огляду від 05.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була залучена в якості понятого до проведення огляду предмету від 05.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був залучений в якості понятого до проведення огляду предмету від 05.05.2025; протоколом огляду предмету (мобільного телефону ОСОБА_4 ) від 05.05.2025; висновком експерта Запорізького НДЕКЦ № СЕ-19/108-25/9917-НЗПРАП від 06.05.2025; висновком експерта Запорізького НДЕКЦ № СЕ-19/108-25/9918-НЗПРАП від 06.05.2025; висновком експерта Запорізького НДЕКЦ № СЕ-19/108-25/9922-НЗПРАП від 06.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був залучений в якості понятого до проведення огляду місця події від 05.05.2025, в ході якого у ОСОБА_4 вилучено 43 згортки з кристалічною речовиною білого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який був залучений в якості понятого до проведення огляду місця події від 05.05.2025, в ході якого у ОСОБА_4 вилучено 43 згортки з кристалічною речовиною білого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , працівника УПП в Запорізькій області ДПП, який зупинив гр. ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , працівника УПП в Запорізькій області ДПП, який зупинив гр. ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , працівника УПП в Запорізькій області ДПП, який зупинив гр. ОСОБА_4 ; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 від 05.05.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення якого було виявлено та вилучено два згортка з кристалічною речовиною білого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який був залучений в якості понятого до проведення обшуку від 05.05.2025 за місцем мешкання ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який був залучений в якості понятого до проведення обшуку від 05.05.2025 за місцем мешкання ОСОБА_4 ..
На підставі ст. 276 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, з метою збуту.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тобто ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який йому інкримінується є тяжким, та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років позбавлення волі, у зв'язку з чим ОСОБА_4 , будучи обізнаним про міру покарання, яка йому загрожує за вказаний злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Разом з цим, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України, оскільки підозрюваний ніде не працює, схильний до вживання наркотичних засобів, є внутрішньо-переміщеною особою, але не має джерела постійного доходу, соціальних зв'язків не має. З урахуванням зазначеної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , у сторони обвинувачення є вагомі підстави вважати, що ризик переховування останнім від органів досудового розслідування та/або суду є досить високим.
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення тобто ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та не встановлені всі особи, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Також, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується, тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі матиме можливість вживати відповідних заходів щодо знищення, приховання або спотворення предметів та документів, які мають значення для встановлення обставин даного кримінального провадження та можуть бути використані органом досудового розслідування на підтвердження його протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, зокрема за допомогою електронних систем знищити листування з іншими особами, причетними до збуту особливо небезпечних психотропних речовин, приховати джерела отримання грошових коштів за збут особливо небезпечних психотропних речовин. Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування предметів або речей, за допомогою яких здійснювалася незаконна діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. З урахуванням зазначених обставин у сторони обвинувачення є вагомі підстави вважати, що вказаний ризик є досить високим та ймовірним.
3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тобто ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 володіє повною інформацією стосовно понятих, присутніх під час проведення слідчих дій, в зв'язку з чим, перебуваючи на свободі, може шляхом погроз, вмовлянь незаконно вплинути на таких свідків з метою зміни їх показань у зазначеному кримінальному провадженні;
4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказаний ризик виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, в тому числі з метою прикриття, приховання слідів вже вчиненого ним злочину. Так, ОСОБА_4 є особою, раніше не судимою в силу ст. 89 КК України, проте він вже вчинив кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів для власного існування, тому існує велика вірогідність, що ОСОБА_4 буде продовжувати вчиняти інші злочини, оскільки припинення його протиправної діяльності стало можливим лише за втручання правоохоронних органів. Крім того встановлено, що ОСОБА_4 офіційно є безробітним, не має достатнього законного джерела доходу, який здатен забезпечити рівень життя підозрюваного, в подальшому може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою отримання коштів для існування та забезпечення життя, у разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:
- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України;
- підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, тобто тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан підозрюваного ОСОБА_4 дозволять йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, зокрема підозрюваний ОСОБА_4 зможе впливати на свідків у кримінальному провадженні, приховати джерела отримання особливо наркотичного засобу, а також продовжувати злочинну діяльність
Не можливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на особливу довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу. Крім того, застосування вказаного запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , не зменшить наявність вищевказаних ризиків та жодним чином не зможе перешкодити їх реалізації.
Також сторона обвинувачення вважає за необхідність визначити розмір застави стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв'язку з тим, що менший розмір застави не змусить останнього виконувати у повному обсязі покладені на нього судом обов'язки, через усвідомлення невідворотності відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, та може мати наслідком переховування останнього від органу досудового розслідування та суду, через незначний для нього розмір застави.
Ураховуючи наведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та для виконання завдань кримінального провадження, просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав зазначених в ньому, просила клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_16 в судовому засіданні просив обрати йому будь-який більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, він не має наміру тікати, одружений, має дитину
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній має постійне місце проживання, раніше не судимий, має статус внутрішньо переміщеної особи, проживає з дружиною та донькою, при цьому у його дружини діагностовано захворювання, яке потребує оперативного втручання, і одночасне обрання запобіжного заходу у виді триманні під вартою відносно підозрюваного несе ризики залишення малолітньої дитини без будь-якого піклування, оскільки інші особи, здатні догляду нути за дитиною відсутні. Крім того захисник посилалась на порушення порядку вручення підозри та затримання підозрюваного, оскільки з доданих матеріалів вбачається, що підозрюваного зупинили об 11:40 05.05.2025, а отже з того часу він і є затриманим, в той час як про підозру йому оголосили лише 06.05.2025 о 13:55, тобто з пропуском строку, визначеного ст. 278 КПК України.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтоване клопотання та заперечення на клопотання, дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183,199 КПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше не судимий, підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що додані до клопотання матеріали (протокол огляду місця події, протоколи допиту свідків, протокол огляду предмету (мобільного телефону ОСОБА_4 ); висновки експертів Запорізького НДЕКЦ; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 ) свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують. Копії вказаних матеріалів додано до клопотання та досліджено у судовому засіданні.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Щодо доводів захисника про порушення порядку затримання підозрюваного та порушення строків вручення повідомлення про підозру слідчий суддя зазначає наступне.
Під час судового засідання слідчим суддею серед іншого досліджено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - ОСОБА_4 , відповідно до даних якого особу фактично затримано о 14 годині 51 хвилині 05.05.2025. Протокол складений в присутності захисника, із застосуванням відеозйомки.
Слід наголосити, що поняття позбавлення свободи за змістом статті 5 § 1 містить як об'єктивний елемент поміщення людини у певний обмежений простір на значний період часу, так і додатковий суб'єктивний елемент, який полягає в тому, що людина не давала чинної згоди на таке поміщення (Storck проти Німеччини, §74; Stanev проти Болгарії [ВП], § 117). До відповідних об'єктивних факторів, які мають братись до уваги, відносяться: можливість залишити зону обмеження, рівень нагляду та контролю за переміщенням особи, ступінь ізоляції і наявність соціальних контактів (див., наприклад, Guzzardi проти Італії, § 95; H.M. проти Швейцарії, § 45; H.L. проти Сполученого Королівства, § 91; Storck проти Німеччини, § 73).
Разом з тим, з пояснень підозрюваного встановлено, що його зупинили на вулиці, коли він був з товаришем, провели його поверхневу перевірку. При цьому, він мав змогу передати свій мобільний телефон знайомому, який безперешкодно залишив місце події.
Окрім того, як вбачається з протоколу огляду місця події, проведеного 05.05.2025, до 14 години 51 хвилин, до вказаного часу проводилась слідча дія - огляд місця події, в якому брав участь і ОСОБА_4 .
Так, із врахуванням пояснень підозрюваного, обставин проведення слідчих дій за участі ОСОБА_4 , змісту протоколу затримання ОСОБА_4 в порядку ст.208-211 КПК України, а також відсутності достатніх та достовірних доказів щодо того, що час фактичного затримання не збігається із часом, вказаним у протоколі від 05.05.2025, слідчий суддя не приймає заперечення сторони захисту з цього приводу.
У клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, мотив якого є корисливий, підозрюваний не працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього постійного джерела коштів для свого забезпечення.
Разом з тим,слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризиків передбачених п.1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (який, на думку слідчого, підтверджується тим, що ОСОБА_4 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років та може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, може покинути територію Запорізької області та України, не має соціальних зв'язків), з огляду на те, що в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний має родину - дружину та доньку (що спростовує доводи слідчого про відсутність стійких соціальних зв'язків), має статус внутрішньо переміщеної особи, має постійне місце проживання. Щодо ризику впливу на свідків, слідчий суддя також вважає вказаний ризик недоведеним, оскільки доказів намагання впливу підозрюваного чи за його дорученням інших осіб на свідків чи потерпілого до клопотання не додано, крім того слідчий суддя враховує, що свідками є співробітники патрульної поліції, можливість впливу на яких з боку ОСОБА_4 є сумнівною. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя також вважає вказаний ризик недоведеним, оскільки як вбачається з матеріалів, долучених до клопотання, під час огляду місця події 05.05.2025 у ОСОБА_4 були вилучені вилучено 43 згортки з кристалічною речовиною білого кольору. Крім того, одразу після затримання ОСОБА_4 за місцем мешкання ОСОБА_4 від 05.05.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , було проведено обшук, під час проведення якого було виявлено та вилучено два згортка з кристалічною речовиною білого кольору. Суду надані висновки експертів щодо дослідження вилученої речовини, органом досудового розслідування оглянуті мобільні пристрої, вилучені і підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя вважає, що лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі «Ніколова проти Болгарії»).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії», викладена позиція відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Так, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути виправдана очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.
Доказів того, що підозрюваний може покинути територію Запорізької області чи Україну, не надано.
Матеріалами доданими до клопотання підтверджується, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, де проживає з родиною.
Підозрюваний ОСОБА_4 потребує застосування до нього запобіжного заходу. Водночас слідчий суддя не погоджується із стороною обвинувачення в тому, що застосування до підозрюваного більш м'яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів, не буде здатним запобігти ризику вчинення ним кримінальних правопорушень.
Наведені вище фактичні дані у сукупності дають підстави для висновку про відсутність підстав для застосування такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, та про те, що доведеному ризику здатний запобігти запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання підозрюваного.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором та слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення та наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не доведено, що до підозрюваного не може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою для запобігання наведеному ризику, слідчий суддя доходить висновку що з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження до ОСОБА_4 доцільно застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, який забезпечить дотримання ним процесуальних обов'язків під час досудового слідства.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, слідчий суддя виходить із того, що згідно матеріалів клопотання, підозрюваний проживає в квартирі АДРЕСА_3 .
При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 181, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
В клопотанні слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2025 за № 12025082050000903 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 2 (два) місяці, в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 05.05.2025 до ЄРДР №12025082050000903, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме до 05.07.2025 року, із застосуванням електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися цілодобово з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
5) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених на підозрюваного.
Надати право працівникам органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з'являтися в житло з вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що у разі ухилення від виконання цієї ухвали слідчим суддею, судом може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу щодо нього на більш суворий.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 05 липня 2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти на Запорізьке районне управління поліції ГУНП в Запорізькій області
Копію ухвали для контролю за поведінкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після її оголошення.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1