Справа № 333/564/24
Провадження № 1-кп/333/274/25
Іменем України
08 травня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22023080000001931 від 11.12.2023 року відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мелітополь, Мелітопольського району, Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений ст. 480 КПК України, раніше не судимого,
-за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації ОСОБА_9 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 року № 36/103, від 16.12.1970 року № 2734 (XXV) від 21.12.1965 року № 2131 (XX), від 14.12.1974 року № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України затверджених Верховною радою України, зокрема Указом Президента України від 06.11.2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023 року, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 16.11.2023 року строком на 90 діб.
Так, 24.02.2022 року на виконання вищевказаних наказів військово-політичного керівництва російської федерації, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі і м. Мелітополь, Запорізької області, яке було захоплено 25.02.2022 року.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022 року, далі за текстом - Закон № 1207-УІІ), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених ч. 1 ст. 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207-УІІ, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 84 від 09.03.2023 року «Про затвердження змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», яким було затверджено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 (в редакції від 29.09.2023 року), територія Мелітопольської міської територіальної громади, Мелітопольського району Запорізької області є такою, що перебуває у тимчасовій окупації з 25.02.2022 року.
Після остаточної військової окупації території Мелітопольського району, Запорізької області, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військових шляхом територіях Мелітопольського району, Запорізької області, представники збройних формувань російської федерації, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення із числа діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів України, створили на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконний правоохоронний орган - мовою оригіналу: «Управление внутренних дел по городу Мелитополю и Мелитопольскому району главного управлення внутренних дел по Запорожской области», на захопленій матеріально-технічній базі Мелітопольського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями, необхідними для здійснення поліцейського контролю місцевого населення.
У подальшому, у першій половині червня 2022 року (точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) громадянин України ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Мелітополь, Запорізької області, яке з 25.02.2022 року та станом на сьогоднішній день є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийняв пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, та добровільно зайняв посаду мовою оригіналу: «оперуполномоченный» у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області, а саме мовою оригіналу: «Управление внутренних дел по городу Мелитополю и Мелитопольскому району главного управления внутренних дел по Запорожской области», що розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, буд. 37.
Після цього, громадянин України ОСОБА_3 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Мелітополь, Запорізької області, діючи умисно, із власних корисливих мотивів, та виконуючи свої функціональні обов'язки в інтересах окупаційної влади, займаючи посаду мовою оригіналу: «оперуполномоченного» приймав участь разом із іншими представниками вищевказаного незаконно створеного правоохоронного органу у обшуку домоволодінь місцевих мешканців міста Мелітополь, а також вчиняв інші протиправні дії в інтересах окупаційної влади, пов'язані з охороною прав, правопорядку, що здійснюються від імені та за стандартами держави-агресора на тимчасово окупованій території м. Мелітополь, Запорізької області, реалізація яких в свою чергу забезпечує становлення та зміцнення окупаційної влади російської федерації шляхом функціонування незаконно створеного окупаційного правоохоронного органу російської федерації на окупованій території України.
2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК - колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
3. Позиція обвинуваченого.
Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавав.
Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника - адвоката ОСОБА_8 . Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_3 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самим захисника; в) бути осудженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_3 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.
Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12.02.1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнього його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Позиція сторони захисту.
Захисник не мав можливості зв'язатися з обвинуваченим і узгодити з ним правову позицію щодо висунутого обвинувачення.
На думку захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 винуватість ОСОБА_3 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення не доведена належними і допустимими доказами, не доведено факт добровільності зайняття останнім відповідних посад.
4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.
Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за викладених у вироку обставинах у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
Так, допитаний у судовому засіданні 21.01.2025 року свідок ОСОБА_10 зазначив, що він мешкав у м. Мелітополь. Раніше був засуджений, тому кожен тиждень ходив до відділу поліції відмічатись. В кабінеті бачив ОСОБА_3 , він був оперуповноваженим до повномасштабного вторгнення російської федерації. Після вторгнення він також бачив ОСОБА_3 , той був вже працівником міліції російської федерації. Дуже багато поліцейських перейшли на бік російської федерації та почали в ними співпрацювати. ОСОБА_3 мав на руці та нозі білі пов'язки, разом з іншими особами він ходив по будинках та допитував цивільних. Декілька разів його зупиняв особисто ОСОБА_3 , в останнє повідомив, що йому потрібно виїжджати з м. Мелітополь, бо життя тут спокійного йому не буде. В середині червня 2022 року за порадою ОСОБА_3 він виїхав до м. Запоріжжя.
У суді 06.02.2025 року свідок ОСОБА_11 пояснив, що ОСОБА_3 він знає давно, бо вони мешкали в одному районі в м. Мелітополь, працювали у відділку поліції. ОСОБА_3 був оперуповноваженим. Після вторгнення російської федерації частина співробітників поліції відразу ж виїхали, він залишився, бо треба було доглядати батьків, вони інваліди і потребували постійного догляду. У березні 2022 року російська федерація почала набирати людей до міліції, деякі працівники української поліції погодились і пішли на співпрацю. ОСОБА_3 також пішов на співпрацю, зайняв посаду оперуповноваженого. Особисто з ним не спілкувався, бачив декілька разів з представниками російської федерації. ОСОБА_3 був одягнутий в цивільному, проте мав позначки - білі стрічки. Вважає, що ОСОБА_3 ніхто не примушував займати посаду в органах російської федерації, це було добровільно.
Крім показів свідків судом досліджені наступні докази, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Із протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.05.2023 року, проведеного оперуповноваженим 2 сектору відділу контррозвідки УСБУ в Вінницькій області старшим лейтенантом ОСОБА_12 , за участю свідка ОСОБА_11 , встановлено, що свідок ОСОБА_11 впізнав особу на фото № 1 як ОСОБА_3 , який у минулому і на теперішній час працює у м. Мелітополь у поліції. Вони знайомі близько 5-7 років, у зв'язку з спільним проходженням служби. Наразі ОСОБА_3 працює у незаконно створеному органі правоохоронного зразка при МВС російської федерації, виконує функцію оперуповноваженого у карному розшуку.
Із протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2023 року, проведеного оперуповноваженим 2 сектору відділу контррозвідки УСБУ в Вінницькій області старшим лейтенантом ОСОБА_12 , за участю свідка ОСОБА_13 , встановлено, що свідок ОСОБА_13 впізнав особу на фото № 1 як ОСОБА_3 , який приймав участь в охороні правопорядку на так званому референдумі, приймав участь у фільтраційних заходах на стороні російської федерації на території Мелітопольського та Кирилівського районів. Позивний у ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_4».
Із протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.10.2023 року, проведеного слідчим 2-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенантом юстиції ОСОБА_14 у присутності двох понятих, за участю свідка ОСОБА_15 , встановлено, що свідок ОСОБА_15 впізнав особу на фото № 2 як ОСОБА_3 , який у кінці листопада 2022 року проводив незаконний обшук за місцем його мешкання: АДРЕСА_2 . Під час обшуку ОСОБА_3 зазначив, що працює оперуповноваженим у окупаційній владі.
Із протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.10.2023 року, проведеного слідчим 1-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_5 старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_16 у присутності двох понятих, за участю свідка ОСОБА_10 , встановлено, що свідок ОСОБА_10 впізнав особу на фото № 1 як ОСОБА_3 , який 16-17 червня 2022 року разом зі своїм напарником зупинили свідка, який йшов до продуктового магазину, посадили в автомобіль ВАЗ 2106 і відвезли до відділу поліції, зазначили, що вони оперуповноважені, як співпрацюють з російською федерацією.
Із протоколу огляду від 19.09.2023 року, проведеного оперуповноваженим 2 сектору відділу контррозвідки УСБУ в Вінницькій області старшим лейтенантом ОСОБА_12 - переглянуто диск, на якому виявлені аудіо та відео файли файли, зображення. На відео під назвою «наркота» зображено затримання жінки, яка нібито у себе вдома організувала цех по фасовці заборонених засобів (синтетичного наркотику). Особа № 1 є ОСОБА_3 , який допитує жінку.
Із протоколу огляду від 16.02.2023 року за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем, проведеного оперуповноваженим 2 сектору відділу контррозвідки УСБУ в Вінницькій області старшим лейтенантом ОСОБА_12 - проведено зняття інформації з інформаційних систем, а саме з облікового запису «Telegram», який зареєстрований на абонентський номер НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_3 . Виявлено спілкування у період з 11.11.2022 року по 24.11.2022 року між користувачем « ОСОБА_17 » та ОСОБА_3 щодо організації роботи у поліції, заробітної плати, намагання перейти до гру, виявлення незнайомих автомобілів, хвороби та планів піти на лікарняний. Спілкування 15.11.2022 року у закритій групі «Мусоропровод», спілкування у період з 18.08.2022 року по 20.09.2022 року з користувачем «мама» - спілкування у вигляді зображень, фото. Також ОСОБА_3 є учасником закритої групи «Розыск» - вирішується питання щодо оперативної наради, викликів осіб. Спілкування з 27.09.2022 року по 22.10.2022 року з абонентом « ОСОБА_18 » - текстові повідомлення, в який вирішується питання хто куди переходе і за кого треба попрохати із знайомих. 19.10.2022 року спілкування між користувачем « ОСОБА_19 » та ОСОБА_3 - відправлено зображення мовою оригіналу «протокол принятия усного заявления о преступлении, протокол допроса потерпевшего», підписаного оперуповноваженим ОСОБА_3 .
Із протоколу огляду від 21.11.2023 року за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем, проведеного слідчим 2-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенантом юстиції ОСОБА_14 - проведено зняття інформації з інформаційних систем - номер мобільного телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_3 , який займає посаду оперуповноваженого у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області «Управление внутренних дел по городу Мелитополю и Мелитопольскому району главного управления внутренних дел по Запорожской области». Відкрито файли, де зафіксовано листування з « ОСОБА_20 », ОСОБА_3 пропонує виходити на роботу у незаконно створений правоохоронний орган, останній відмовляється посилаючись на майбутні непорозуміння з рідними. Наявний знімок,де зафіксовано таблицю співробітників т.зв «ОУР УВД по г. Мелитополю и Мелитопольскому району» на листопад 2022 року.
Із протоколу огляду від 10.11.2022 року за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем, проведеного старшим слідчим 1-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_5 старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_21 - проведено зняття інформації з інформаційних систем месенджеру Telegram мобільного телефону НОМЕР_2 - спілкування ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (заступника міністра економічного розвитку рф) - наявна «ведомость на зароботную плату за апрель 2022 года Главного управления МВД в Запорожской области»
Із протоколу огляду від 20.12.2023 року за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем, проведеного слідчим 1-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенантом юстиції ОСОБА_14 - проведено зняття інформації з інформаційних систем - електронна скринька, яка належить та особисто її використовує ОСОБА_24 , яка добровільно зайняла посаду у незаконному правоохоронному органі, утвореному на тимчасово окупованій території м. Мелітополь - ІНФОРМАЦІЯ_2 - виявлено папки та листи з «ГУВД сентябрь» - зазначено прізвища співробітників, їх дані та нарахована сума заробітної плати, ОСОБА_3 зазначений під «799» - 63788,27 рублів заробітна плата.
У судовому засіданні також досліджені документи, що характеризують особу ОСОБА_3 .
Крім того під час судового слідства було досліджено такі докази.
Повідомлення про підозру від 28.11.2023 року складену слідчим 2-го відділення СВ ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенантом юстиції ОСОБА_14 , погоджену прокурором Запорізької обласної прокуратури в кримінальному провадження № 22023080000001556 від 18.09.2023 року за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Повідомлення про виклик ОСОБА_3 до слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5, а також надіслання скан-копії повістки про виклик для вручення письмово повідомлення про підозру та проведення слідчих дій за її участі як підозрюваної у даному кримінальному провадженні на 04.12.2023 року, на 05.12.2023 року, 06.12.2023 року, які були опубліковані у газеті «Урядовий кур'єр» від 30.11.2023 року.
Повідомлення про виклик ОСОБА_3 до слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 та повідомлення, що останній є підозрюваним, для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та вручення в порядку ст. 293 КПК України копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, які були опубліковані 09.01.2024 року в газеті «Урядовий Кур'єр».
Постанова про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_3 в державний, міждержавний та міжнародний розшук від 11.12.2023 року.
Постанова від 11.12.2023 року про виділення матеріалів досудового розслідування за номером № 22023080000001556 від 18.09.2023 року в окреме кримінальне провадження № 22023080000001931 від 11.12.2023 року.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023080000001931 від 11.12.2023 року, який підтверджує факт внесення відомостей про початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення на наступних обставин: громадянин України ОСОБА_3 підтримуючи агресію російської федерації на територію України, а також створення незаконних адміністрацій держави-агресора на окупованих територіях півдня України, прийняв пропозицію невстановлених представників вказаної окупаційної влади, що діють на території м. Мелітополь і Мелітопольського району, та добровільно погодився зайняти посаду «оперуполномоченного» у незаконному правоохоронному органі «Управление внутренних дел по городу Мелитополю и Мелитопольскому району главного управления внутренних дел по Запорожской области».
За ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2023 року задоволено клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023080000001931, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2023 року, відносно підозрюваного ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Повідомлення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування опубліковано 20.12.2023 року в газеті «Урядовий Кур'єр».
Зміст даних документів не містить доказів винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. Однак, інформація, яка визначена у документах, свідчить про дотримання норм кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню
У ході судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенню в межах висунутого обвинувачення за викладених у вироку обставинах повністю підтверджена дослідженими в ході судового слідства доказами.
Версія сторони захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення повністю спростовується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів. Добровільність зайняття ОСОБА_3 посади у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, підтверджується, зокрема, показами свідків, оглянутими у судовому засіданні Інтернет-ресурсами, результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, згідно яких при виконанні своїх обов'язків в незаконних органах влади ОСОБА_3 будь-якого примусу психологічного чи фізичного характеру з боку інших осіб не зазнавав.
За таких обставин, суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення, який є громадянином України, і кваліфікує дії останнього за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
6. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
7. Мотиви призначення судом покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, об'єктом якого стали суспільні відносини, пов'язані зі збройною агресією росії та національною безпекою України, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, відсутність пом'якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої покарання обставини, враховуючи також те, що обвинувачений вчинив даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у добровільному зайнятті ним посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, з метою його перевиховання та упередження скоєння злочинів в подальшому, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк, встановленому санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України, з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади на певний строк.
Призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
При цьому, визначаючи розмір призначеного покарання, суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 як громадянин України, вчинив злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинив цей злочин умисно з прямим умислом, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без реального відбування покарання.
Також з огляду на вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_3 , не вбачає підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).
Таким чином, з урахуванням матеріалів справи та особи обвинуваченого, суд, враховуючи обставини справи, які не лише характеризують особу винного і вчинений ним злочин, а й дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_3 , як особа, відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов'язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до нього саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, так як серед суспільства є тим індивідом, яка несе особливу небезпеку для оточуючих, а також для інтересів держави, а тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю із конфіскацією майна. Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_3 .
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, який пов'язаний із зайняттям ним посади в незаконно створеному правоохоронному органі, на підставі ст. 54 КК України, суд вважає за необхідне позбавити останнього спеціального звання - «старший лейтенант поліції».
Призначення вказаного покарання, також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання передбаченого ст. 50 КК України, а й меті правосуддя, невід'ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Рішення з приводу застосування, продовження, зміни запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом не приймалося.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2023 року накладено арешт шляхом заборони відчуження нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3 :
- садовий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1935180223230, загальна площа (кв.м): 63.9, опис: садовий будинок А-1 літня - житлова площа 44,2 кв.м., гараж Б-1, сарай В-1, сарай Г-1, навіс Д, убиральня-душ У, огорожа № 1, водогін № 2, який на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 у розмірі частки 1/6, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;
- об'єкт нерухомого майна: земельна ділянка, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1934554523230, площа (га): 0.0518, яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 у розмірі частки 1/6, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;
- об'єкт нерухомого майна: квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 18781557, яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 у розмірі частки 1/5, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- об'єкт рухомого майна: транспортний засіб марки «MITSUBISHI GALANT», 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_5 .
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, у зв'язку з призначеним покаранням, підстави для скасування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, накладеного на майно ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2023 року, відсутні.
По справі цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати, речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, пов'язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_3 спеціального звання - «старший лейтенант поліції».
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.
Арешт, накладний ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2023 року шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження майна, яке належить ОСОБА_3 - садовий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1935180223230, загальна площа (кв.м): 63.9, опис: садовий будинок А-1 літня - житлова площа 44,2 кв.м., гараж Б-1, сарай В-1, сарай Г-1, навіс Д, убиральня-душ У, огорожа № 1, водогін № 2, яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 у розмірі частки 1/6, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1934554523230, площа (га): 0.0518, яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 у розмірі частки 1/6, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 18781557, яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 у розмірі частки 1/5, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; об'єкт рухомого майна: транспортний засіб марки «MITSUBISHI GALANT», 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_5 - залишити незмінним до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного ОСОБА_3 майна на користь держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1