Справа № 333/2136/25
Провадження № 1-кс/333/1595/25
Іменем України
13 травня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, яка полягає у не розгляді клопотань від 05.03.2025 року у кримінальних провадженнях № 42024082010000088, № 42024080000000118, № 42024080000000123, № 62025080100000671, № 4202508000000003, -
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, яка полягає у не розгляді клопотань від 05.03.2025 року у кримінальних провадженнях № 42024082010000088, № 42024080000000118, № 42024080000000123, № 62025080100000671, № 4202508000000003, в якій скаржник просить слідчого суддю зобов'язати уповноважену особу ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі задовольнити його клопотання, заявлені 05.03.2025 року під час його допиту як свідка, відповідно до ст. 220 КПК України.
Особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити.
Старший слідчий першого СВ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_4 , будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив судове засідання провести без його участі, відмовити в задоволенні скарги, оскільки клопотання ОСОБА_3 , заявлені ним під час допитів в якості свідка у кримінальних провадженнях № 4202508000000003, № 42024082010000088, № 42024080000000118 (до якого приєднано кримінальне провадження № 62025080100000671), № 42024080000000123, розглянуто слідчим та винесено постанови про часткову відмову в задоволенні клопотання та про відмову у задоволенні клопотання у вказаних кримінальних провадженнях.
Також через канцелярію суду слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі були надані суду копії постанови про часткову відмову в задоволенні клопотання від 06.03.2025 року, постанов про часткову відмову в задоволенні клопотання від 14.03.2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, тому з урахуванням строків розгляду таких скарг, слідчий суддя вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у його відсутність.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 під час допиту його в якості свідка заявив ряд клопотань у кримінальних провадженнях № 4202508000000003, № 42024082010000088, № 42024080000000118 (до якого приєднано кримінальне провадження № 62025080100000671), № 42024080000000123.
Постановою старшого слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 від 06.03.2025 року відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_3 в частині визнання його потерпілим по кримінальному провадженню № 42024082010000088 від 31.07.2024 року.
Старший слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, відмовляючи в задоволені клопотання ОСОБА_3 в частині визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 42024082010000088 від 31.07.2024 року, в постанові від 06.03.2025 року визначив мотиви, за яких ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування не може з об'єктивних причин бути залучений як потерпілий. Також слідчий вказав, що на даний час в ході досудового розслідування кримінального провадження не отримано достатніх та об'єктивних даних, які б свідчили про спричинення ОСОБА_3 будь-якої шкоди, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України, внаслідок можливих неправомірних дій працівників правоохоронного органу, у зв'язку з чим відсутні підстави для залучення останнього у якості потерпілого у вказаному кримінальному провадженні та допиту в якості потерпілого.
Постановою старшого слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 від 14.03.2025 року відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_3 в частині допиту його в якості потерпілого і визнання його потерпілим по кримінальному провадженню № 4202508000000003 від 15.01.2025 року.
Старший слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, відмовляючи в задоволені клопотання ОСОБА_3 в частині допиту його в якості потерпілого і визнання його потерпілим по кримінальному провадженню № 4202508000000003 від 15.01.2025 року, в постанові від 14.03.2025 року визначив мотиви, за яких ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування не може з об'єктивних причин бути залучений як потерпілий. Також слідчий вказав, що на даний час в ході досудового розслідування кримінального провадження не отримано достатніх та об'єктивних даних, які б свідчили про спричинення ОСОБА_3 будь-якої шкоди, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для залучення останнього у якості потерпілого у вказаному кримінальному провадженні та допиту в якості потерпілого.
Постановою старшого слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 від 14.03.2025 року відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_3 в частині допиту його в якості потерпілого і визнання його потерпілим по кримінальному провадженню № 42024080000000118 (до якого приєднано кримінальне провадження № 62025080100000671) від 05.11.2024 року.
Старший слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, відмовляючи в задоволені клопотання ОСОБА_3 в частині допиту його в якості потерпілого і визнання його потерпілим по кримінальному провадженню № 42024080000000118 від 05.11.2024 року, в постанові від 14.03.2025 року визначив мотиви, за яких ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування не може з об'єктивних причин бути залучений як потерпілий. Також слідчий вказав, що на даний час в ході досудового розслідування кримінального провадження не отримано достатніх та об'єктивних даних, які б свідчили про спричинення ОСОБА_3 будь-якої шкоди, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для залучення останнього у якості потерпілого у вказаному кримінальному провадженні та допиту в якості потерпілого.
Постановою старшого слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 від 14.03.2025 року відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_3 в частині допиту його в якості потерпілого і визнання його потерпілим по кримінальному провадженню № 42024080000000123 від 14.11.2024 року.
Старший слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, відмовляючи в задоволені клопотання ОСОБА_3 в частині допиту його в якості потерпілого і визнання його потерпілим по кримінальному провадженню № 42024080000000123 від 14.11.2024 року, в постанові від 14.03.2025 року визначив мотиви, за яких ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування не може з об'єктивних причин бути залучений як потерпілий. Також слідчий вказав, що на даний час в ході досудового розслідування кримінального провадження не отримано достатніх та об'єктивних даних, які б свідчили про спричинення ОСОБА_3 будь-якої шкоди, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для залучення останнього у якості потерпілого у вказаному кримінальному провадженні та допиту в якості потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
У частині другій ст. 55 КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Частина п'ята ст. 55 КПК України передбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Положення ст. 55 КПК України визначають поняття потерпілого в кримінальному провадженні, визначають його ознаки, причинно-наслідковий зв'язок виникнення прав та обов'язків в особи на присвоєння такого статусу та обставини за яких в особи виникає таке право.
Отже, поняття потерпілого визначено в КПК України чітко - потерпілий це фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Конституцією України передбачено обов'язок держави утверджувати і забезпечувати права та свободи кожної людини. У зв'язку з цим важливого значення набуває точне й однакове застосування судами норм кримінально-процесуального законодавства, якими визначено права потерпілих від злочинів.
КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим в разі неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально правової характеристики кримінального правопорушення, у разі відсутності шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву.
Вимогами ч. 5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення прокурора / слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, що слідчим було дотримано.
Старший слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, відмовляючи в задоволені клопотання ОСОБА_3 про залучення його в якості потерпілого, в постановах від 06.03.2025 року і 14.03.2025 року визначив мотиви, за яких ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування не може з об'єктивних причин бути залучений як потерпілий.
На теперішній час досудове розслідування у вказаних кримінальних провадженнях триває, встановлюється наявність події та складу кримінального правопорушення.
Доводи ОСОБА_3 про наявність у нього процесуального статусу потерпілого, без документального підтвердження, не свідчить про надання останньому такого статусу в розумінні ст. 55 КПК України.
Крім того, аналіз змісту ч. 5 ст. 55 КПК України свідчить про те, що під час досудового розслідування саме слідчий або прокурор повноважні вирішувати питання, пов'язані з визнанням особи потерпілою або відмовою в такому визнанні.
Відповідно до вимог ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Таким чином, чинний КПК України не надає права слідчому судді перебирати на себе повноваження слідчого приймати замість останніх осіб будь-які процесуальні рішення, віднесені виключно до компетенції уповноважених осіб органу досудового розслідування.
Ухвалення слідчим суддею рішення, яким було б зобов'язано слідчого вчинити конкретну дію, вказувало б на втручання в процесуальні повноваження слідчого, про що зазначено також у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №522/7836/21 від 01.12.2022 року.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, яка полягає у не розгляді клопотань від 05.03.2025 року у кримінальних провадженнях № 42024082010000088, № 42024080000000118, № 42024080000000123, № 62025080100000671, № 4202508000000003 - відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1