Справа №333/2821/24
Провадження №2/333/195/25
Іменем України
13 травня 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справи №333/2821/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі -ТОВ «Коллект Центр») звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд стягнути зі ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року у розмірі 37446,06 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн., а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.05.2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» було укладено договір про надання споживчого кредиту №4180745, згідно з умовами якого позивач надав відповідачці кошти у сумі 11300,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом. 30.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №30-12/2021-21, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна». ТОВ «Вердикт Капітал», у свою чергу, відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна». Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. У зв'язку із не виконанням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором, станом на 08.03.2024 року утворилась заборгованість в загальній сумі - 37446,06 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 11300,00 грн., заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги - 25764,00 грн., 3% річних - 52,01 грн., інфляційні втрати - 330,05 грн.
21.10.2024 року від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що кредитний договір не був укладений ні в паперовій, ні в електронній формі. Не підписані відповідачем умови кредитування не можуть бути застосовані до правовідносин сторін. Позивачем не доведено факту видачі позики первісним кредитором. Нараховані позивачем суми не відповідають законодавству України, у тому числі ст.1048, 1056-1 ЦК України, ст.12, ч.3 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування», спеціальному законодавству про карантин та військовий стан та заявленим самим позивачем у наданих копіях договорів та графіків платежів умовам кредитування, і є непропорційно великою сумою, не відповідає засадам справедливості, добросовісності і розумності цивільно-правових відносин та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду.
21.10.2024 року від відповідачки до суду надійшло клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу, в якому вона просить суд повністю відмовити позивачу у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки позивач до 17.05.2023 року мав серед видів статутної діяльності «діяльність у сфері права», має штат працівників, у тому числі юристів, які можуть забезпечити представництво інтересів останнього. Діє пряма заборона покладання таких витрат на споживача фінансових послуг відповідно до вимог ч.8 ст.25 Закону України «Про споживче кредитування». Позов є типовим. Позивач стягує борги з тисячі осіб, тому зміст позовних заяв та інших документів потребує мінімального підходу і мінімальних часових затрат. 4000 грн. за 2-годинну усну консультацію є безпідставними, а 9000 грн. за підготовку і подання позовної заяви є значно завищеними. Відповідачу позивач не пропонував позасудового врегулювання.
25.10.2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому вона просить суд позов задовольнити в повному обсязі, оскільки 19.05.2021 року при укладенні договору ОСОБА_1 було свідомо вчинено сукупність дій, спрямованих на укладення договору споживчого кредиту. Між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний кредитний договір з використанням електронного підпису відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору. Небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від ТОВ «Авентус Україна» то ТОВ «Вердикт Капітал» та, в свою чергу, від ТОВ «Вердикт Капітал» до позивача прав вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем. У розрахунку заборгованості вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона нарахована. Відповідач не наводить обґрунтування не співмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Статус фінансової компанії не позбавляє позивача права на правову допомогу, гарантованого Конституцією України.
20.11.2024 року від відповідачки до суду надійшли додаткові пояснення.
02.12.2024 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
Представник позивача, будучи повідомлений судом своєчасно і належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка, будучи повідомленою судом належним чином про час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явилася, скористалася своїм правом на надання відзиву.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
19.05.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» в електронній формі шляхом підписання електронним підписом (вчиненим одноразовим ідентифікатором) було укладено договір про надання споживчого кредиту №4180745, за умовами якого товариство надало споживачу кредит у розмірі 11300,00 гривень, строком на 30 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день, а споживач зобов'язався одержати і повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (а.с.5-8).
Укладення договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході останнього в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.
До договору про надання споживчого кредиту додані підписані електронним підписом (вчиненим одноразовим ідентифікатором): паспорт споживчого кредиту із зазначенням всіх істотних умов договору (а.с. 10-12); таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.9 зворотна сторона).
Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п. 1.4 договору про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року).
Відповідно до п. 1.5 договору про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору.
Пунктом 1.5.2 договору про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року зазначено, що знижена процентна ставка 1,615 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п.2.1 договору про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.
Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п.2.5 договору про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року).
Відповідно до 4 розділу договору про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року визначено, що строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2. (пп.4.2.1 -4.2.4) договору; або в порядку авто пролонгації на кількість днів та відповідно до умов, визначених в п.4.3 (пп.4.3.1 - 4.3.2) договору.
Пунктом 4.2.2 договору про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року визначено, що пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов'язаний повідомити про це товариство в один із вказаних нижче способів: перед здійсненням платежу здійснити в особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»; або протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень товариству, що розміщений на веб-сайті в Розділі «Зворотній зв'язок», вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов'язковою вказівкою в такому повідомленні номеру та дати цього договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений позивачем платіж буде розцінений товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом.
Порядок автопролонгації строку кредиту визначає, що сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2 - 4.2.4 договору. Тобто, в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (п.4.3.1 договору).
Розділом 5 договору про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року передбачено, що товариство має право вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, встановлених договором, а споживач в свою чергу зобов'язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 11300 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на її платіжну картку, що підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк».
На підтвердження факту видачі кредиту, до позову також долучено листи ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «Контрактовий Дім».
Відповідно до умов договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником кредитодавцю з метою отримання кредиту.
Щодо надання виписок з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку, то позивач не є банком в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».
Таку виписку по рахунку позичальника формує та надає банк, що обслуговує картковий рахунок відповідача, який був вказаний ним на отримання кредитних коштів і на який були перераховані кошти за договором про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Отже, з боку позивача порушень не відбулося, та з урахуванням вимог закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.
На противагу наданим позивачем доказам, які підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує обставину наявності боргу, відповідачем не долучено жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження відсутності факту наявності боргу.
Відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, в зв'язку з чим, а також відповідно до п. 4.3 договору про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року договір було пролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.
У матеріалах справи наявні погодження позичальника, скріплені її електронним цифровим підписом, щодо умов кредитування, зокрема, в частині нарахування відсотків за користування кредитом, що підтверджує паспорт споживчого кредиту, який був наданий відповідачу як інформація, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит за стандартизованою формою.
З картки обліку договору вбачається, що відповідачем не було здійснено жодного платежу щодо сплати погашення заборгованості (а.с.15-20).
30.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №30-12/2021-21, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» (а.с.23-28).
ТОВ «Вердикт Капітал», у свою чергу, відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення (купівлю-продаж) права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» (а.с.29-35).
На підтвердження розміру заборгованості відповідача позивачем надано розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.03.2023 року становить 37446,06 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 11300,00 грн., заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги - 25764,00 грн., 3% річних - 52,01 грн., інфляційні втрати - 330,05 грн. (а.с.15-22).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).
При цьому, на виконання вимог ч.1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв'язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Із вказаних норм права та із аналізу матеріалів вказаної цивільної справи можна дійти висновку, що сторони погодили умови кредитування.
Кредитний договір між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст. 205, ст. ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.
Позивач просив суд стягнути з відповідача проценти за користування кредитом в сумі 25764,00 грн. При цьому строк дії договору становив 30 днів, тобто до 18 червня 2021 року. Вказані проценти нараховувалися до 16.09.2021 року, оскільки умовами договору передбачений порядок продовження строку його дії за ініціативою споживача (пролонгація), а також порядок автопролонгації строку кредиту.
Доказів, які свідчать про подальше узгодження сторонами істотних умов кредитування, матеріали справи не містять.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у Постанові Великої Палати від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.
Кредитний договір укладений 19.05.2021 року строком на 30 днів, тобто до 18.06.2021 року. Отже нарахування кредитором відсотків після закінчення строку кредитування суперечить умовам кредитування і нормам ст.1048 ЦК України.
Відтак, посилання на умови пункту 4.3 щодо автопролонгації строку кредиту без згоди відповідача, у випадку наявності у позичальника на дату закінчення строку кредиту заборгованості, є безпідставним.
Частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Виходячи з викладеного, встановивши погодження між сторонами умов (пункту 4.2.2) про продовження строку користування кредитом через ініціативу позичальника (здійснення платежу на користь товариства), яку має право погодити позикодавець; приймаючи до уваги нечіткість умов пункту 4.3 про автопролонгацію строку кредитування без згоди позичальника з урахування погоджених умов у вказаному пункті 4.2.2; заперечення відповідача; враховуючи положення статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд дійшов висновку про недоведеність факту продовження строку кредитування понад тридцять днів, який було визначено у пункті 1.4 кредитного договору.
У зв'язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом за межами строку кредитування відсутні.
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору споживчого кредиту є безпідставним, тому проценти за користування кредитними коштами за договором про надання споживчого кредиту підлягали нарахуванню до 18.06.2021 року
Отже, відсотки за користування кредитом в період до 18.06.2021 року становлять 6441,00 грн., а їх нарахування здійснено у відповідності до умов договору (11300 грн. х 1,90% = 214,70 грн. х 30 днів = 6441,00 грн.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов'язання, судом не встановлено.
За встановленого вище, позивач має право вимагати від відповідача сплати 3% річних за період прострочення грошового зобов'язання та інфляційних втрат.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Позивачем враховано вищевказані перехідні положення ЦК України та здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних лише станом до 23.02.2022 року.
Доводи відповідача, що умови кредитного договору є несправедливим не заслуговують на увагу, оскільки договір про надання споживчого кредиту № 4180745 від 19.05.2021 року відповідачем не оспорювався, а тому, з урахуванням приписів статті 204 ЦК України, є дійсним та підлягає виконанню.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, що свідчить на наявність підстав для стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суми заборгованості в розмірі 18123,06 гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11300,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 6441,00 грн., 3% річних - 52,01 грн., інфляційні втрати - 330,05 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога ТОВ «Коллект Центр» надавалася адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі договору про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 року.
Згідно з п.4.1 вказаного договору визначено, що вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
На підтвердження факту надання професійної правової допомоги позивачем надано заявку на надання юридичної допомоги №710 від 07.02.2024 та акт виконаних робіт, за змістом яких вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 13000 грн., з яких: надання усної консультації з вивчення документів 2 год. - 4000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу 3 год. - 9000 грн., а також платіжну інструкцію №413000008 від 09.02.2024 року, що підтверджує перерахування адвокатському об'єднанню «Лігал Ассістанс» 51000 грн. за надання правової допомоги згідно з договором №02-01/2023 від 02.01.2023 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
Суд звертає увагу, що правнича допомога ТОВ «Коллект центр» надається адвокатським об'єднанням на підставі договору № 02-01/2023 від 02.01.2023 року, правнича допомога за яким надається на підставі окремо наданих клієнтом заявок, тобто такий договір стосується необмеженого кола судових справ. ТОВ «Коллект центр» до позовної заяви на підтвердження наявності у нього права вимоги до відповідача додано копію договору факторингу, на підставі якого до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за кредитними договорами в загальній кількості 29141, виходячи з порядкового номеру останнього в переліку кредитного договору.
При цьому правнича допомога по складанню позовних заяв за кредитними договорами, право вимоги за якими перейшло до позивача на підставі договорів факторингу, є однотиповою, такі справи не є складними, тому, керуючись принципами справедливості і верховенства права, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «Коллект центр».
Таким чином, враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті здачі-прийняття виконаних робіт, згідно з договором про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 року, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов висновку про стягнення на користь ТОВ «Коллект Центр» зі ОСОБА_1 5000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково (48,39 %), то судові витрати підлягають стягненню з відповідача в сумі 1465,25 гривень (ч.1 ст. 141 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, оф.306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4180745 від 19.05.2021 року у розмірі 18123 (вісімнадцять тисяч сто двадцять три) гривні 06 копійок, з яких: 11300 грн. - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 6441,00 грн. - заборгованість за відсотками, 3% річних - 52,01 грн., інфляційні втрати - 330,05 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, оф.306, код ЄДРПОУ 44276926) витрати на оплату судового збору у розмірі 1465 (одна тисяча чотириста шістдесят п'ять) гривень 25 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, оф.306, код ЄДРПОУ 44276926) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'яти тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 13 травня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков