Справа № 333/1018/25
Провадження № 1-кс/333/1735/25
14 травня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 по скарзі ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі,
У провадженні судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 знаходиться скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі.
13.05.2025 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 по скарзі ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі.
13.05.2025 року під час судового засідання скаржник ОСОБА_3 заявив відвід судді ОСОБА_4 у зв'язку із тим, що він не довіряє вищезазначеній судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя, оскільки вона знаходиться у зговорі з ТУ ДБР, винесе завідомо незаконне рішення.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 заяву про відвід підтримав, просив суд її задовольнити.
Суддя ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою судом про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з'явилася, відповідно ч.3 ст.81 КПК України надала суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, просить розглянути заяву її про відвід відповідно до законодавства.
Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши заяву про відвід, вважає, що відвід не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтями 75, 76 КПК України зазначений перелік підстав, за яких виключається участь судді в розгляді справи.
Відповідно до положення ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань кримінального судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у кримінальних провадженнях є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.
Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, шо безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає 'особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Суб'єктивними обставинами, за наявності яких можна зробити висновок про невідповідність суду вимогам неупередженості є, наприклад, висловлювання судді по суті правової проблеми у засобах масової інформації до свого головування у судовому органі, покликаному вирішити справу («Сандер проти Сполученого Королівства»); не реагування судді на расистські висловлювання присяжних («Ремлі проти Франції») тощо. З огляду на це ЄСПЛ наголосив на тому, що судді при виконанні ними службових обов'язків мають бути стриманими, щоб гарантувати репутацію безстороннього судочинства.
Суд вважає, що заява ОСОБА_3 ґрунтується лише на суб'єктивних переконаннях, його твердження про упередженість судді та прийняття незаконних рішень не відповідає дійсності і заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав відводу, та інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, що передбачені КПК України.
Таким чином, оцінивши в сукупності вищевикладене, суд прийшов до висновку, що суду не надано достовірних доказів, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності, та які б вказували на упередженість судді ОСОБА_4 .
Суд не вбачає наявності обставин, що виключають участь судді ОСОБА_4 у розгляді скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, чи обставин, які викликали б обґрунтовані сумніви в її неупередженості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 80 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80-82 КПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 по скарзі ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений о 16 год. 30 хв. 14.05.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1