Справа № 2-134/10
Провадження № 2-в/331/23/2025
14 травня 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря - Солов'ян О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-134/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник АТ «Державний ощадний банк України» звернулася до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-134/10 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2025 року відкрито провадження у справі та запропоновано учасникам справи подати всі наявні у них документи, відповідно до яких можна відновити втрачене провадження.
Представник АТ «Державний ощадний банк України» в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, заяв суду не надали.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з ст. 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Відповідно до ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
Враховуючи категорію даної справи, суд на підставі п. 4 ч. 5 статті 12 ЦПК сприяє встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження.
Також суд при вирішенні даної заяви враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред'явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.
Враховуючи, встановлені ч. 3 ст. 493 ЦПК України, обмежені терміни розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження, суд має констатувати вжиття всіх можливих заходів, направлених на відновлення втраченого судового провадження.
В ході розгляду питання щодо відновлення втраченого судового провадження з'ясовано, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа № 2-134/10 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно із довідкою архіваріуса Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Сірик М. матеріали цивільної справи № 2-134/10 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором знищено, у зв'язку із закінченням строку зберігання.
На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів № 4273-ІХ від 26.02.2025 назва Жовтневого районного суду міста Запоріжжя змінена на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.
На пропозицію суду надати суду документи та матеріали, що збереглися, представником АТ «Державний ощадний банк України» надано, зокрема: копію кредитного договору № 448 від 27.03.2007 р.; копію договору поруки № 448 п від 27.03.2007 р.; копію договору застави № 448-зф від 27.03.2007 р.; копію заяви ОСОБА_2 від 27.03.2007 р.; копію позовної заяви ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредиту; копію позовної заяви ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредиту (уточненої станом на 19.01.2010 р.); копію довідки про суми заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору № 448 від 27.03.2007 р.; копію рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2010 р. по справі № 2-134/10; копію апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2010 р.; копію супровідного листа Апеляційного суду Запорізької області від 19.04.2010 р. № 22-2294/10; копію заперечень ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя на апеляційну скаргу ОСОБА_2 № б/н від 26.05.2010 р.; копію ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 23.06.2010 р. по справі № 22-2294/2010 р.
Крім того, відомості, які наявні в автоматизованій системі документообігу суду Д-3, свідчать, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя вищезазначена цивільна справа перебувала та у справі прийняте процесуальне рішення.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2010 року позов ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя заборгованість за кредитним договором у розмірі 216 431 грн. 42 коп.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя штраф за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором та договором поруки у розмірі 4 425 грн.; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя судовій збір у розмірі 1 700 грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе в частині зібраних матеріалів відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-134/10 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Керуючись ст.ст. 258, 260, 488, 489, 493, 494 ЦПК України, суд
Заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-134/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-134/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині наступних документів:
- копія кредитного договору № 448 від 27.03.2007 р.;
- копія договору поруки № 448 п від 27.03.2007 р.;
- копія договору застави № 448-зф від 27.03.2007 р.;
- копія заяви ОСОБА_2 від 27.03.2007 р.;
- копія позовної заяви ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредиту;
- копія позовної заяви ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредиту (уточнена станом на 19.01.2010 р.);
- копія довідки про суми заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору № 448 від 27.03.2007 р.;
- копія рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2010 р. по справі № 2-134/10:
« Справа № 2-134/10
25.02.2010 р. м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого - судді Світлицької В. М.
при секретарі Доброчинській А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 27.03.2007 р. між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 448, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 30 453,86 доларів США для придбання автомобіля, із строком погашення не пізніше 27.03.2014 р. Крім того, 27.03.2007 р. з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 448п, згідно з умовами якого ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за зобов'язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором від 27.03.2007 р. Відповідно до умов кредитного договору, 27.03.2007 р. з метою забезпечення виконання зобов'язань, між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір застави № 448-зф, відповідно до якого в заставу банку було передано транспортний засіб - автомобіль легковий марки TOYOTA, модель AVENSIS, 2006 року випуску, заставною вартістю 170880 грн. Відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, тому позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 195 711,92 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача посилаючись на обставини, викладені у позові, уточнив позовні вимоги, просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 216 431,42 грн., стягнути з відповідача ОСОБА_2 штраф за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань у розмірі 4 425 грн., стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.
Представник відповідача ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив. Його неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду її по суті.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_1 , суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27.03.2007 р. між банком і відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 448.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 30 453,86 доларів США, а позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 12% річних та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, із строком погашення не пізніше 27.03.2014 року.
Відповідно до п. 3.3.4 кредитного договору від 27.03.2007 р. № 448 погашення кредиту здійснюється щомісячно ануїтетними платежами в сумі 550 доларів США шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань не пізніше 27 числа місяця, наступного за звітнім.
27.03.2007 р. між банком та відповідачем ОСОБА_2 в забезпечення виконання кредитного договору, укладено договір поруки № 448п, предметом якого є надання поруки відповідачем ОСОБА_2 перед банком за виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором від 27.03.2007р. № 448 в тому ж розмірі, що і ОСОБА_1 , включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, тобто в повному обсязі боргових зобов'язань, які виникають з кредитного договору від 27.03.2007 р.№ 448, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя і ОСОБА_1 . При цьому поручителю були роз'яснені його права та обов'язки, згідно з якими відповідач ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед банком за повне та своєчасно виконання відповідачем ОСОБА_1 боргових зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі таких зобов'язань.
Відповідно до п. 2.1 договору поруки від 27.03.2007 р. № 448п у разі порушення боржником виконання зобов'язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов'язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору в порядку, передбаченим цим договором.
Відповідно до п. 2.4 договору поруки від 27.03.2007 р. № 448п якщо при настанні строку платежу відповідно до кредитного договору боржником не буде сплачено плати кредиту, боржник та/або кредитор зобов'язуються повідомляти поручителя про прострочення платежу. Відповідно до п. 2.5 договору поруки від 27.03.2007 р. № 448п поручитель зобов'язується протягом п'яти календарних днів з моменту отримання повідомлення кредитора або боржника згідно з п.2.4 даного договору виплатити несплачену боржником суму кредитору.
Відповідно до п.3.3 договору поруки від 27.03.2007 р. № 448п в разі невиконання або неналежного виконання поручителем зобов'язань, що передбачені п.2.5 даного договору поручитель сплачує кредитору штраф в розмірі 10% від суми несплаченого платежу.
Одночасно для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та банком укладено договір застави рухомого майна № 448-зф, за умовами якого ОСОБА_1 передала банку у заставу транспортний засіб - автомобіль легковий марки TOYOTA, модель AVENSIS, 2006 року випуску, заставною вартістю 170880грн.
Відповідно до ч. 2 ст 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором,а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено договором чи законом; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Чинне законодавство України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у вигляді пені, якою у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлюється, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, у разі порушення зобов'язання боржник повинен відшкодувати збитки, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання перед боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором від 27.03.2007 р. № 448 , та допустила заборгованість за кредитним договором, чим порушує умови договору, а тому повинна нести відповідальність, передбачену договором та сплатити пеню від простроченої суми платежу.
За таких обставин, відповідач ОСОБА_2 також має перед банком зобов'язання за кредитним договором по поверненню кредиту ОСОБА_1 , яке, як встановлено судом, на теперішній час не виконано.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 27.03.2007 р. № 448, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Орджонікідзевського відділення № 7717 та відповідачем ОСОБА_1 , у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, заборгованість відповідачів перед банком за кредитним договором становить суму у розмірі 216 431,42 грн., а також за договором поруки від 27.03.2007 р. № 448п, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя та відповідачем ОСОБА_2 , у зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору від 27.03.2007 р. № 448 щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, штраф за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань відповідача ОСОБА_2 перед банком становить суму у розмірі 4 425 грн.
На підставі викладеного, дослідивши надані позивачем письмові докази, суд приходить до висновку, що відповідачі не виконують суттєві умови щодо додержання порядку та строків погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого у них солідарно виникла заборгованість у розмірі 216 431,42 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати .
Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 59, 60, 88, 208, 209, 212, 214-215, 292, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 543, 549, 553, 554, 610, 611, 612, 624, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя заборгованість за кредитним договором у розмірі 216 431 грн. 42 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя штраф за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором та договором поруки у розмірі 4 425 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя судовій збір у розмірі 1 700 грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: В.М. Світлицька».
- копія апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2010 р.;
- копія супровідного листа Апеляційного суду Запорізької області від 19.04.2010 р. № 22-2294/10;
- копія заперечень ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Орджонікідзевського відділення № 7717 м. Запоріжжя на апеляційну скаргу ОСОБА_2 № б/н від 26.05.2010 р.;
- копія ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 23.06.2010 р. по справі № 22-2294/2010 р.:
«Справа № 22-2294/2010 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Світлицька В.М.
Суддя-доповідач: Крилова О.В.
23 червня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Бабак А.М.
Спас О.В.
при секретарі Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У червні 2009 року ВАТ «Держаний ощадний банк України» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові зазначало, що 27.03.2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 448, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 30 453,86 доларів США для придбання автомобіля, із строком погашення не пізніше 27.03.2014 року. Крім того, 27.03.2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 448п, згідно з умовами якого ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за зобов'язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором від 27.03.2007 року. Відповідно до умов кредитного договору, 27.03.2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань, між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір застави № 448зф, відповідно до якого в заставу банку було передано транспортний засіб автомобіль легковий марки TOYOTA, модель AVENSIS, 2006 року випуску, заставною вартістю 170880 грн. Відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків.
Посилаючись на зазначені обставини просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 195711,92 грн. та судові витрати.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2010 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором у розмірі 216431,42 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» штраф за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором та договором поруки у розмірі 4 425 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.
ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції; судові витрати покласти на позивача.
ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з нього заборгованості та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову; судові витрати покласти на позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
За змістом ст. 10 та 60 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог та заперечень.
Зазначаючи про те, що банком неправильно здійснювалося зарахування ануїтетних платежів, які здійснювала відповідачка ОСОБА_1 за кредитним договором, апелянт разом з тим не надала ані фахових розрахунків, ані висновків експерта чи спеціаліста на підтвердження неправомірних дій банку.
В цілому вимагаючи скасування оскаржуваного рішення, апелянт разом з тим не заперечує проти існування заборгованості за кредитним договором. З урахуванням цих обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а розрахунок заборгованості, наданий банком, допустимими доказами не спростований.
Посилання апелянта ОСОБА_2 на те, що неповідомлення його про порушення умов договору основним боржником звільняє від відповідальності як поручителя є безпідставним, ним не доведено, що він повідомив банк про зміну адреси проживання, яка зазначена у договорі поруки і за якою банк мав повідомляти його про порушення умов договору основним боржником.
За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення скарг та скасування оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст.ст. 308, 314. 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді ».
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.М. Світлицька