Справа № 331/1798/25
Провадження № 2/331/1686/2025
01 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-Р», треті особи Головне управління Держпраці у Запорізькій області, Запорізький обласний центр зайнятості про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ТОВ «АВТО-Р», треті особи ГУ Держпраці у Запорізькій області, Запорізький обласний центр зайнятості про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн.).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем ставляться шість немайнових вимог: 1) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 про звільнення від 16.12.2024 р.; 2) про визнання протиправними дій відповідача щодо видачі наказу про звільнення з посади помічника бухгалтера відділу бухгалтерії ТОВ «АВТО-Р»; 3) про визнання протиправними дій відповідача щодо видачі трудової книжки з внесенням до неї запису про звільнення; 4) про зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення від 16.12.2024 р.; 5) про зобов'язання відповідача видати наказ про звільнення з посади помічника бухгалтера відділу бухгалтерії ТОВ «АВТО-Р»; 6) про зобов'язання відповідача видати належним чином оформлену трудову книжку з внесенням до неї запису про звільнення, а також майнова позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки.
Проте, ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн., тобто лише за три позовні вимоги.
За таких обставин, позивачу необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору за кожну позовну вимогу, відповідно до ставок встановлених Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.
Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Велика Палата неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. напр. постанови ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі № 925/642/19).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови ВП ВС від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).
Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Таким чином, згідно з чинним законодавством, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивач повинна визначитися з вимогами, які мають захистити її порушені права, а також чим визначений той спосіб захисту права, який просить застосувати позивач.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом із цим, позивачем не додано до матеріалів справи доказів на підтвердження факту її перебування у трудових відносинах з відповідачем, оскільки з доданої копії сторінки трудової книжки взагалі неможливо встановити чи належить вона позивачу, при цьому будь-які інші докази, зокрема, трудовий договір або наказ про прийняття на роботу також відсутні.
Також, зі змісту позову вбачається, що позивачем направлено заяву про звільнення за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, однак до позовної заяви додано копію квитанції поштового відправлення та накладної, з яких неможливо встановити чи отримана вона відповідачем або повернута на адресу позивача.
Крім того, згідно із п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Пунктом 1 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Таким чином, в позовній заяві позивачу необхідно зазначити ціну позову та надати обґрунтований розрахунок сум за вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175-177 ЦПК України або не сплачені судові витрати, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуюче вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-Р», треті особи Головне управління Держпраці у Запорізькій області, Запорізький обласний центр зайнятості про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Світлицька