Справа № 636/2304/25 Провадження 2-а/636/54/25
14.05.2025 м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючої судді - Золотоверхої О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Караулової О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
21.03.2025 до суду надійшов адміністративний позов представника позивача - адвоката Круглих К.О., в якому вона просила скасувати постанову №15/3/391 від 05.03.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, закрити провадження по справі.
Позов обґрунтовано тим, що 05.03.2025 постановою №15/3/391 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00грн. Згідно постанови № 15/3/391 від 05.03.2025 по прибуттю 03.03.2025 позивача в ІНФОРМАЦІЯ_3 , було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме: обов'язку з'явитись за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці. В ході проведення перевірки та наявних документів було встановлено, що 21.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 військовозобов'язаному ОСОБА_1 поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» була направлена повістка № 1328402 за місцем його реєстрації (проживання), а саме: АДРЕСА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 04.12.2024 о 14.00 год. для уточнення даних. 02.12.2024 вищезазначена повістка № 1328402 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою. Відповідно до п. 41 Порядку 560, вбачається, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Таким чином, ОСОБА_1 оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак у вказаний час не з'явився про причини неявки не повідомив, чим порушив ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи вищевикладене, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , своєю бездіяльністю порушив вимоги абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у додатку 2 до Порядку організації та веденні військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022р. № 1487, абз. 3,6 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», а також п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024р. Сторона позивача вважає, що відповідач при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необґрунтованою та незаконною і в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові від 05.03.2025 року, оскільки повістку не отримував, сповіщень щодо надходження повістки з АТ «УкрПошта» не надходило, а тому відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до третього відділу, а відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови. Крім того у постанові стягнення накладено у гривневому виразі, що суперечить санкції ч.3 ст. 210-1 КУпАП, котрий накладається у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. З огляду на викладене, враховуючи, що порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та недоведення факту вчинення адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа справу про адміністративне правопорушення - закриттю
Від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 14.04.2025 надійшов відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 викликає громадян з метою: взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, уточнення персональних даних, призову на військову службу. Виклик здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки, реєстраційний номер якої фіксується в ЄДРПВтР. Повістка направляється з адресою місця проживання (в разі уточнення військовозобов'язаним своїх даних) та зареєстрованою адресою проживання (в разі неуточнення даних). Так 03.03.2025 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з перебуванням у розшуку за порушення правил військового обліку, було доставлено громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме: обов'язку з'явитись за викликом до ТЦК та СП. Встановлено, що 21.11.2024 позивачу поштовим шляхом рекомендованим відправленням з описом була направлена електронна повістка №1328402 за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 , про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 , 04.12.2024 о 14:00 год. для уточнення даних. Вказана повістка була повернута без вручення у зв'язку з відсутністю громадянина ОСОБА_1 за вказаною адресою. Порядок вручення повісток прописано у Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період №560. Таким чином ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про виклик, не з'явився. На підставі викладеного до ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено електронне звернення щодо доставлення позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів , ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу». 03.03.2025 стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, позивачу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, повідомлено про розгляд справи 05.03.2025 о 10:00 год. 05.03.2025 винесено постанову №15/3/391 про накладення адміністративного стягнення на підставі вказаного протоколу. Позивач з вказаними документами ознайомлений, про що свідчать його підписи.
Сторони у судове засідання не викликалися на підставі ч.5 ст.262 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно копії паспорта на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (а.с.9) останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
03.03.2025 діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 складено протокол №15/3/390 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП (копія а.с.40-42) стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (адреса: АДРЕСА_1 ) за фактом вчинення ним порушення ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за наступних обставин: 03.03.2025 по прибуттю ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме обов'язку з'явитись за викликом до ТЦК. В ході проведення перевірки встановлено, що 21.11.2024 на адресу військовозобов'язаного ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , направлено електронну повістку №1328402 про виклик на 04.12.2024 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 . 02.12.2024 вказана повістка повернулася до ТЦК у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Таким чином ОСОБА_1 , оповіщений належним чином, не прибув за викликом на 04.12.2024 о 14:00 год., чим порушив вимоги ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ОСОБА_1 роз'яснено ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд відбудеться 05.03.2025 о 10:00 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 . Наявні ознаки власноручного підпису ОСОБА_1
05.03.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 винесено постанову №15/3/391 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП (копія а.с.7-8, 43-46) стосовно позивача за фактом вчинення ним порушення ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за наступних обставин: 03.03.2025 по прибуттю ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 було перевірено виконання ним правил військового обліку, а саме обов'язку з'явитись за викликом до ТЦК. В ході проведення перевірки встановлено, що 21.11.2024 на адресу військовозобов'язаного ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , направлено електронну повістку №1328402 про виклик на 04.12.2024 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 . 02.12.2024 вказана повістка повернулася до ТЦК у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Таким чином ОСОБА_1 , оповіщений належним чином, не прибув за викликом на 04.12.2024 о 14:00 год., чим порушив вимоги ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У зв'язку з чим на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000.00 грн. Наявна ознаки підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (без зазначення дати). Також наявний рядок «_____.03.2025 року № 15/3/___ копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності отримав (ла) ___.03.2025 року».
При цьому і у протоколі №8/14321, і у постанові №15/3/391 зазначено, що обставиною, що пом'якшує відповідальність до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння громадянина.
Надано до суду копію повістки №1328402 від 21.11.2024 (а.с.48), виписана на ім'я позивача на адресу « АДРЕСА_3 » про виклик останнього до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 , 04.12.2024 о 14:00 год. для уточнення даних. Надано і копію поштового конверта №0610209513440 (а.с.49) на адресу « АДРЕСА_3 », на якому наявна довідка про причини повернення/досилання - «Повертається, адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно даних з веб-порталу УкрПошта (а.с.53) у АДРЕСА_1 наявні і вулиця, і АДРЕСА_1 .
Надано копію облікових даних стосовно позивача (а.с.39), в яких зазначено: ПІБ; стать; дата народження; РНОКПП; вид обліку; військомат; звання; країна народження; місце народження; ідентифікатор військовозобов'язаного. Також наявні відомості щодо оголошення особи у розшук 14.12.2024 на підставі неприбуття за викликом до ТЦК та СП.
Згідно копії довідки МСЕ №019192 від 09.02.2000 (а.с.11) ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи з дитинства безстроково. Надано і копію пенсійного посвідчення на ім'я позивача (а.с.12), копію довідки (взамін військового квитка) (а.с.13), копію витягу з додатку «Резерв+» від 12.03.2025 (а.с.14, згідно якого позивач перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 (Печеніги), дата ВЛК - 16.10.2003, непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, відстрочка до 07.03.2026).
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Так, приписами ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і по теперішній час.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, згідно абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, складає неявка військовозобов'язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно п.п.1 п.27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 Під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
За правилами ч. 1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд зауважує, що позивач у позовній заяві зазначає про те, що відсутні докази вручення позивачу повістки про виклик до відповідача , а тому відповідач як суб'єкт владних повноважень у відповідності до положень статті 77 КАС України зобов'язаний був надати докази в спростування зазначених доводів зважаючи на те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому за умовами частини 5 положень статті 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Натомість, відповідач не надав до суду ні доказів вручення позивачу повістки ні інформації про обізнаність позивача у тому на яку дату його було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_6 , як і доказів в підтвердження того, що позивача було повідомлено у встановленому законом порядку про таку дату, що спростовує доводи відповідача про не прибуття позивача без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Надані до відзиву копія повістки свідчить саме про факт необізнаності позивача про виклик.
При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що позивачем надано копію паспорта, згідно якого його адреса зазначена як « АДРЕСА_1 », при цьому у повістці про виклик взагалі не зазначено тип частини території населеного пункту, а у протоколі №15/3/390 та постанові №15/3/391 взагалі зазначено АДРЕСА_1 .
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову. Зазначений обов'язок відповідач не виконав.
Суд вважає, що в даному випадку накладення на позивача адміністративного стягнення є необґрунтованим, оскільки при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідачем не враховано норми ч. 2 ст. 33 КУпАП, не надано жодного доказу на підтвердження застосування такого розміру адміністративного стягнення, без визначення штрафу у розмірі неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, як передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не встановлено належними, допустимими та достатніми доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, посадова особа якого виступала відповідачем у справі, на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 75-77, 90, 139, 241, 245-246, 250, 255, 258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №15/3/391 винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,- закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Золотоверха