Справа № 636/214/25 Провадження 2/636/1524/25
14.05.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Золотоверхої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
06.01.2025 (зареєстровано 09.01.2025) представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з останнього заборгованість за кредитними договорами №2001342270902 від 27.06.2019, №1001407976601 від 18.09.2019, №1001513623901 від 03.01.2020 у розмірі 133333.42 грн. та судовий збір у розмірі 2422.40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що сторонами укладено кредитні договори: 27.06.2019 кредитний договір №2001342270902, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 30000 грн.; 18.09.2019 кредитний договір №1001407976601, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 20000 грн.; 03.01.2020 кредитний договір №1001513623901, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 40000 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.10.2024 склала:
- по кредитному договору від 27.06.2019 № 2001342270902 - 45299.60 грн., з яких: 28937.35 грн. - заборгованість за кредитом; 16362.25 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією;
- по кредитному договору від 18.09.2019 № 1001407976601- 26420.37 грн., з яких: 15730.87 грн. - заборгованість за кредитом; 6.62 грн. - заборгованість процентами; 10682.88 грн. - заборгованість за комісією;
- по кредитному договору від 03.01.2020 № 1001513623901- 61613.45 грн., з яких: 36592.64 грн. - заборгованість за кредитом; 16.81 грн. - заборгованість процентами; 25004.00 грн. - заборгованість за комісією.
Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 31.10.2024 склала 133333,42 грн., які представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Представник позивача в позові просила розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судові засідання 05.03.2025 та 14.05.2025 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, відзив на позов не надав, заяв про розгляд справи в його відсутності не надходило.
Зі згоди представника позивача, керуючись вимогами ч. 4 ст.223, ст. ст.280,281 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи.
Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
26.06.2019 між сторонами підписано заяву №2001342270902 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. (копія а.с.11), згідно якої клієнт беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб; просив відкрити на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку миттєвого випуску (не персоніфіковану), встановити кредитний ліміт у сумі 20000.00 грн.; розрахунковий день 30 число місяця; строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування, розмір мінімального платежу та інші умови викладені ДКБО; підтвердив, що отримав картку, ПІН та ознайомлений з умовами; реальна річна процентна ставка 47.88 %, орієнтована загальна вартість кредиту для споживача (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 12577.58 грн. (розрахунок здійснено за умови виникнення заборгованості у розмірі 10000.00 грн. та наступним її погашенням у строк 12 місяців рівними платежами). Заяву підписано клієнтом власноручно.
Надано і копію паспорта споживчого кредиту від 26.06.2019 (а.с.12), згідно якого зазначено наступні істотні умови кредиту: тип - кредитна лінія, ліміт - 20000.00 грн.; строк - 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої зі сторін; мета - загальні споживчі цілі, в т.ч. для оплати за договорами страхування; спосіб надання - шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії; стандартна процентна ставка - 47.88 % річних, фіксована; передбачено щомісячне повернення кредиту.
Згідно копії довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001342270902 (а.с.38) відповідачу 27.06.2019 встановлено кредитний ліміт у розмірі 20000.00 грн., 17.10.2019 - збільшено до 25000.00 грн., 13.02.2020 - збільшено до 30000.00 грн.
18.09.2019 між сторонами підписано заяву №1001407976601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. (копія а.с.8), згідно якої клієнт беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб; просив надати йому споживчий кредит на наступних умовах: цільове призначення - споживчі цілі, сплата разової комісії банку; сума - 20000.00 грн. (в т.ч. на загальні споживчі цілі 20000.00 грн., на сплату разової комісії банку 0.00 грн.); строк - 24 місяці; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 3.99 %; розмір процентної ставки - 0.01 % річних; разова комісія - 0.00 %; спосіб надання кредиту - банківський переказ; найменування кредитного продукту - кредит на загальні цілі - GP X-cell ВСЕЯСНО (24) - банківський переказ. Зазначено у заяві і графік платежів, згідно якого передбачено 24 ануїтетних платежі. Заяву підписано клієнтом власноручно.
Надано і копію паспорта споживчого кредиту від 18.09.2019 (а.с.8), згідно якого зазначено наступні істотні умови кредиту: тип - кредит, ліміт - 20000.00 грн.; строк - 24 місяців; мета - загальні споживчі цілі; спосіб надання - безготівковий переказ; процентна ставка - 0.01 % річних, фіксована; щомісячна комісія за обслуговування кредиту - 3.99 % (нараховується на суму кредиту щомісячно) передбачено щомісячне повернення кредиту.
На підтвердження надання відповідачу коштів за договором №1001407976601 до суду надано копію платіжної інструкції №TR.37707344.48722.8810 від 18.09.2019 на суму 20000.00 грн. (а.с.38).
03.01.2020 між сторонами підписано заяву №100151362901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. (копія а.с.9), згідно якої клієнт беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб; просив надати йому споживчий кредит на наступних умовах: цільове призначення - споживчі цілі, сплата разової комісії банку; сума - 40000.00 грн. (в т.ч. на загальні споживчі цілі 40000.00 грн., на сплату разової комісії банку 0.00 грн.); строк - 24 місяці; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 3.99 %; розмір процентної ставки - 0.01 % річних; разова комісія - 0.00 %; спосіб надання кредиту - банківський переказ; найменування кредитного продукту - кредит на загальні цілі - GP X-cell ВСЕЯСНО (24) - банківський переказ. Зазначено у заяві і графік платежів, згідно якого передбачено 24 ануїтетних платежі. Заяву підписано клієнтом власноручно.
Надано і копію паспорта споживчого кредиту від 03.01.2020 (а.с.9), згідно якого зазначено наступні істотні умови кредиту: тип - кредит, ліміт - 40000.00 грн.; строк - 24 місяців; мета - загальні споживчі цілі; спосіб надання - безготівковий переказ; процентна ставка - 0.01 % річних, фіксована; щомісячна комісія за обслуговування кредиту - 3.99 % (нараховується на суму кредиту щомісячно) передбачено щомісячне повернення кредиту.
На підтвердження надання відповідачу коштів за договором №1001513623901 до суду надано копію платіжної інструкції №TR.40129687.65569.8810 від 03.01.2020 на суму 40000.00 грн. (а.с.39).
Надано до суду виписку/особовий рахунок з 18.09.2019 по 31.10.2024 (а.с.44-45), з 03.01.2020 по 31.10.2024 (а.с.45-46), з 27.06.2019 по 31.10.2024 (а.с.46-48) на підтвердження користування відповідачем коштами.
До суду надано копію публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції від 11.06.2019 (а.с.14-29, 29-34). Суд вважає за доцільне зазначити наступне з цього приводу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «ПУМБ»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Ураховуючи вимоги статей 207, 1055 ЦК України кредитні договори, у тому числі які укладаються відповідно до ст. 634 (договір приєднання), мають містити підписи сторін на всіх формулярах або інших стандартних формах, які містять умови такого договору.
До цих правовідносин не можна застосувати правила договору приєднання, передбачені ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до яких договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Тарифи, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим позивачем, тобто банк міг додати до позовної заяви витяги з Умов і Тарифів у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Ці докази повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Окрім цього, Умови і Тарифи відповідно до вимог статей 207, 634, 1055 ЦК України мають містити підпис відповідача, оскільки законодавством установлені вимоги щодо письмової форми до всіх форм кредитних договорів, у тому числі договорів приєднання.
Позивач в обґрунтування своїх вимог надав суду копії публічних пропозицій, які не містять підпису відповідача, який би свідчив про те, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився й погодився з ними, підписуючи Заяву позичальника, а також те, що Умови в подальшому не змінювались без його відома.
Суд наголошує, що позивачем не надано копій примірників Умов і Тарифів, які відповідно до ст. ст. 207, 1055 ЦК України як складові частини кредитного договору мають містити підпис відповідача.
З наданих суду матеріалів убачається, що сторони уклали кредитний договір шляхом підписання відповідачем лише заяв та паспортів кредиту.
На підставі викладеного суд вважає, що оскільки пропозиції, які надані позивачем на підтвердження своїх вимог, не містять підпису відповідача, а позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач підписуючи Договори, а також те, що Умови в подальшому не змінювались без його відома, то їх не можна розцінювати як частину Договорів, укладених сторонами 26.06.2019, 18.09.2019 та 03.01.2020. Отже, суд відхиляє умови Договору, викладені у прозозиціях через недостовірність таких доказів, а при вирішенні справи керується лише тими умовами Договору, які сторони узгодили шляхом підписання відповідачем заяв та паспортів кредиту.
Вказане вище узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм статей 207, 633, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України в аналогічній справі, викладеними в постанові від 3 липня 2019 року в справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З положень частини 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування»(далі також -Закон України № 1734-VIII), який набрав чинності 10 червня 2017 року.
За статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII.
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Додатком 2 до Правил про споживчий кредит до платежів за додаткові та супутні послуги банку віднесено, у тому числі, розрахунково-касове обслуговування.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону № 1734-VIIIта підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості (постанова Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21),
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У той же час суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини першої статті 216ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно зі статтями 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Сторони строк договору визначили, погодили строк договору, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов'язання.
У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов'язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першою статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК України).
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12 (н/п 4-10 цс 18).
З розрахунку заборгованості (а.с.42-43) заборгованість відповідача за договором № 2001342270902 від 26.06.2019 становить 45 299.60 грн., з яких заборгованість за сумою кредиту - 28 937.35 грн., заборгованість за відсотками - 16 362.25 грн., при цьому погашено за тілом - 7731,12 грн., за відсотками - 8210.65 грн., розрахунки проведено за період з 01.07.2019 по 30.05.2021.
З розрахунку заборгованості (а.с.39-40) заборгованість відповідача за договором № № 1001407976601 від 18.09.2019 станом на 31.10.2024 становить 26 420.37 грн., з яких заборгованість по сумі кредиту - 15 730.87 грн., заборгованість за відсотками - 6.62 грн., заборгованість по комісії - 10 682.88 грн., погашено по тілу - 4 269.13 грн., по відсоткам - 0.87 грн., по комісії - 3 990.00 грн. При цьому з розрахунку вбачається, що суму по тілу нараховано за період з 18.10.2019 по 18.09.2021; по процентам - з 18.09.2019 по 31.10.2024; з комісії з 18.10.2019 по 30.03.2021.
З розрахунку заборгованості (а.с.41-42) заборгованість відповідача за договором № № № 1001513623901 від 03.01.2020 станом на 31.10.2024 становить 61 613.45 грн., з яких заборгованість по сумі кредиту - 36 592.64 грн., заборгованість за відсотками - 16.81 грн., заборгованість по комісії - 25 004.00 грн., погашено по тілу - 3 407.36 грн., по відсоткам - 0.64 грн., по комісії - 3 192.00 грн. При цьому з розрахунку вбачається, що суму по тілу нараховано за період з 03.02.2020 по 03.01.2022; по процентам - з 03.01.2020 по 31.10.2024; з комісії з 03.02.2020 по 23.06.2021.
Виходячи з викладеного суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 97646.54 грн., стягнувши суму заборгованості за тілом кредитів та суму заборгованості по процентам, оскільки позивачем не наведено перелік наданих послуг, за які договорами №1001407976601 та №1001513623901 передбачено комісію за обслуговування заборгованості по кредитній лінії.
Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов'язань, суду не надано.
Суд розподіляє судові витрати згідно зі статтею 141 ЦПК України.
Позивачем на підтвердження сплати судового збору надано платіжну інструкцію №180 від 17.12.2024 (а.с.1) на суму 2422.40 грн.
Відповідно до ч. ч.1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 178, 141, 258-259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовні вимоги акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (Код ЄДРПОУ 14282829, адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4) заборгованість за кредитними договорами №2001342270902 від 27.06.2019, №1001407976601 від 18.09.2019, №1001513623901 від 03.01.2020 в розмірі 45299.60 грн., 15737.40 грн. та 36609.45 грн. відповідно, а в загальному розмірі 97646.54 грн. (дев'яносто сім тисяч шістсот сорок шість гривень 54 копійки).
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (Код ЄДРПОУ 14282829, адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4) суму судових витрат у розмірі 1719.42 грн. (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять гривень 42 копійки), судовий збір.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією за договорами №1001407976601 від 18.09.2019, №1001513623901 від 03.01.2020, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.О. Золотоверха