Справа № 636/7695/24 Провадження 2/636/849/25
05.05.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Бруславської С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від всіх доходів позивача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що до дитячого будинку сімейного типу родини ОСОБА_1 було влаштовано малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 матір'ю якої є відповідач. На даний час дитина проживає в дитячому будинку сімейного типу, знаходиться на утриманні позивача. Відповідач не виконує свої обов'язки щодо утримання неповнолітньої дитини. Батько дитини вказаний в свідоцтві про народження відповідно до ст. 135 СК України. Враховуючи викладене позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі частки всіх видів заробітку, і до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позову.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутності позовні вимоги підтримує просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток та оголошенням про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України.
Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 256-5 СК України дитячий будинок сімейного типу окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як п'яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
За змістом ст.ст. 256-6-256-7 СК України батьки-вихователі подружжя або окрема особа, що не перебуває у шлюбі, які взяли дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, для виховання та спільного проживання. Батьки-вихователі несуть обов'язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 цього Кодексу. Батьки-вихователі є законними представниками дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники. Вихованцями дитячого будинку сімейного типу є діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.
Статтею 256-8 СК України передбачено, що рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною в місті Києві чи Севастополі державною адміністрацією, виконавчим комітетом міської, районної у місті (у разі її створення), селищної, сільської ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, на основі типового договору укладається договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.
ОСОБА_4 вказаний батьком дитини відповідно до ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 10.04.2019 позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до її малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з розпорядженням Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області №133 від 06.06.2019 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у зв'язку з тим, що батько записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, а мати позбавлена батьківських прав відносно дитини.
На підставі розпорядження Балаклійської міської військової адміністрації Харківської області № 1024 від 20.03.2024 року малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був влаштований на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_1 , де перебуває і на цей час.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ч. 5 ст. 150 СК України).
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні їх від виконання даного зобов'язання кошти на утримання дитини стягуються в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що суд, визначаючи розмір аліментів, враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач, як мати, зобов'язана матеріально утримувати дитини, та визначаючи розмір аліментів бере до уваги вищенаведені обставини справи, у тому числі й матеріальне становище дитини, яка проживає у дитячому будинку сімейного типу ОСОБА_1 .
За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ч. 3 ст. 193 СК України).
Частиною 1 ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір, від сплати якого позивач звільнений при зверненні з позовом до суду, слід стягнути в дохід держави з відповідача в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 12-13, 76, 82, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 430 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь вихователя дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини з усіх видів її заробітку (доходу), щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 вересня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Бунін Є.О.