Справа № 308/16208/24
13 травня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071030001275 від 21 червня 2024 року та за № 12024071170000548 від 28 липня 2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ужгорода Закарпатської області, громадянки України, ромської національності, без освіти, не працюючої, не одруженої, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимої, останній раз Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 21.11.2024 за ч.3 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком два роки, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України -
01 серпня 2024 року, близько 00 години 10 хвилин, ОСОБА_5 разом з особою, відносно якої матеріали відділені в окреме кримінальне провадження, діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , куди були запрошені власником та у присутності останнього.
В цей час ОСОБА_5 та особа, відносно якої матеріали відділені в окреме кримінальне провадження, будучи в спальній кімнаті, скориставшись тим, що власник помешкання перебуває у стані алкогольного сп'яніння та не спостерігає за їхніми діями, відкрили шухляду та звернули увагу на те, що в ній знаходяться грошові кошти в загальній сумі 6000 грн.
Побачивши грошові кошти, у ОСОБА_5 та особи, відносно якої матеріали відділені в окреме кримінальне провадження, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, та реалізуючи який, ОСОБА_7 та особа, відносно якої матеріали відділені в окреме кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою, з прямим умислом та цілеспрямовано в цілях власної наживи, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, таємно, з шухляди викрали грошові кошти в сумі 6 000 грн. Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5 та особа, відносно якої матеріали відділені в окреме кримінальне провадження, діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, за попередньою змовою, таємно, повторно викрали із сумки темного кольору, яка знаходилась на балконі в кв. АДРЕСА_2 грошові кошти в загальній сумі 13 000 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту станом на 01.08.2024 згідно курсу НБУ становить 533 081,90 грн.
Після чого, ОСОБА_5 та особа, відносно якої матеріали відділені в окреме кримінальне провадження, з викраденими грошовими коштами покинули місце скоєння злочину та розпорядилися викраденими коштами на власний розсуд.
Виходячи з вищенаведеного, своїми умисними діями ОСОБА_5 та особа, відносно якої матеріали відділені в окреме кримінальне провадження, завдали потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 539 081, 90 грн.
Крім того, 27 липня 2024 року, близько 12 години 00 хвилин, ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на крадіжку, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу проникла до підсобного приміщення магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де незаконно, безоплатно та поза волею власника вилучила належний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 5 000 грн.
Вищевказаними протиправними діями ОСОБА_5 спричинила потерпілій ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму в розмірі 5 000 грн.
Крім того, 27 липня 2024 року, близько 12 години 00 хвилин, ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на крадіжку документів, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, шляхом вільного доступу проникла до підсобного приміщення магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де незаконно, безоплатно та поза волею власника вилучила належний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , гаманець, в якому знаходились дві банківських картки АТБ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_8 , при цьому розуміючи, що вказані банківські карти є офіційними документами, втрата яких істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів, після чого розпорядилася ними на власний розсуд.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано як вчинення кримінального правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше сховище, вчинене в умовах воєнного стану та ч.1 ст. 357 КК України, тобто викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
При виконанні судом вимог ст. 348 КПК України обвинувачена ОСОБА_5 зазначила, що їй зрозуміла суть обвинувачення та що вона визнає себе винною у вчиненні інкримінованих їй правопорушень та бажає давати показання.
Оскільки прокурор, обвинувачена не заперечили щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_5 визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміє зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності її позицій, роз'яснивши їй положення ч. 3 ст. 349, ч. 2 ст. 394 КПК України про те, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржувати фактичні обставини, які ніким не оспорюються, у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальних актах, визнала повністю, щиро розкаялася, та пояснила, що дійсно 01 серпня 2024 року близько 00 години 10 хвилин, разом з особою, відносно якої матеріали відділені в окреме кримінальне провадження, перебувала в квартирі АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час чого разом з особою, відносно якої матеріали відділені в окреме кримінальне провадження, викрали грошові кошти в розмірі 6 000 грн. та 12 000 доларів США, які в подальшому поділили між собою порівно.
Також, 27 липня 2024 року, близько 12 години 00 хвилин, проникла до підсобного приміщення магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де викрала у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 5 000 грн. та дві банківські карти «Приватбанк».
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень за викладених в обвинувальному акті обставин доведена повністю.
Покази обвинуваченої у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Дії обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше сховище, вчинене в умовах воєнного стану та ч.1 ст. 357 КК України, тобто викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів - кваліфіковані вірно.
При призначенні покарання суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст.65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Так, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачена раніше судима, на обліках в лікувальних закладах не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, спосіб життя, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме: їх класифікацію за ст. 12 КК України за ч. 4 ст. 185 КК України як тяжкий злочин, ч. 1 ст. 357 КК України як кримінальний проступок, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій.
При таких обставинах суд вважає доцільним призначення обвинуваченій покарання в межах санкцій статей, а саме за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк та за ч.1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на певний строк, із застосуванням ч.1 ст.70 Кримінального кодексу України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покрання у виді позбавлення волі на певний строк.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.08.2024, ОСОБА_5 була затримана 14.08.2024 о 19:34 год.
Відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.08.2024 року до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання, обвинуваченій ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з 14.08.2024 року до набранням вироком законної сили, виходячи із наступного співвідношення: одному дню попереднього ув'язнення дорівнює один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 до набрання цим вироком законної сили - залишити без змін.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 21.11.2024, відповідно до якого затверджено угоду про визнання винуватості укладену 21.11.2024 між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_5 та визнано ОСОБА_5 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим до вказаного покарання приєднано покарання за вироком Ужгородського міськрайонного судк Закарпатської області від 22.12.2017 та остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання с іспитовим строком 2 роки - виконувати окремо.
Розподіл процесуальних витрат у кримінальному проваджені, що підтверджуються довідкою про витрати на проведення експертизи, вирішено відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, шляхом стягнення вартості проведеної експертизи із обвинуваченої.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлений.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 349, 374, 376, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України та призначити покарання:
- за ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді п'яти років двох місяців позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України у виді двох років обмеження волі;
На підставі ч.1 ст.70 Кримінального кодексу України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді п'яти років двох місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_5 рахувати з дня її затримання - з 14.08.2024 з 19 год. 34 хв.
Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 термін перебування під вартою з 14 серпня 2024 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 до набрання цим вироком законної сили - залишити без змін.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 21.11.2024 виконувати окремо.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи СЕ-19/107-24/8737-Д від 14.08.2024 в сумі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 коп. та за проведення експертизи СЕ-19/107-24/9136-Д від 29.08.2024 в сумі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 коп.
Речові докази:
- 7 купюр номіналом 100 доларів США, які упаковано до спец.пакету НПУ СУ PSP 2143750,- повернути потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- два сліди папілярних ліній пальців рук, які вилучено на стрічку «Скотч» та упаковано до крафтового пакету НПУ СУ з підписами понятих та слідчого; диск «CD-R» на якому наявний відеозапис «WhatsApp Video 2024-09-12 at 14.40.02», який вилучено відповідно до постанови про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки відеозапису за адресою: Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Галицького, 6 та упаковано до паперового конверту - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1