Справа № 308/4353/25
1-кс/308/2807/25
13 травня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42025072210000078 від 17.03.2025,
встановив:
в провадженні слідчого судді знаходиться кримінальне провадження № 308/4353/25, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025072210000078від 17.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
До слідчого судді надійшло клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, в якому просить запобіжний захід, обраний щодо підозрюваної ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2025 (справа № 308/4353/25) у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. змінити на домашній арешт, посилаючись на те, що ОСОБА_4 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, яких виховує сама, які потребують лікування, житло в якому проживають діти орендоване, і вразі прострочення оренди, діти можуть бути виселені з квартири, підозра є необґрунтованою, правова кваліфікація дій ОСОБА_4 невірна.
Захисник ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив задовольнити. У разі висновку суду про неможливість зміни запобіжного заходу, просив зменшити розмір застави, оскільки таких коштів у підозрюваної немає.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала клопотання та просила його задовольнити. Вказала, що її мати похилого віку і самостійно не може виховувати її дітей. Щодо розміру застави зазначила, що батько однієї дитини має перед нею заборгованість по аліменнтах більше 140 тис. грн, батько іншої дитини сплачує аліменти щомісячно у розмірі 1700 грн. Вказала, що вона з родиною внутрішньо переміщені особи і проживають в орендованому житлі, а джерел для сплати оренди зараз не залишилося. Просила взяти вказані пояснення до уваги при постановленні ухвали.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу. Щодо розміру застави вказав, що залишає вирішення цього питання на розсуд суду.
Заслухавши пояснення підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_5 , думку прокурора, вивчивши клопотання та додані до нього матеріли, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов'язків.
Отже, на думку суду, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я підозрюваного, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням.
Слідчий суддя зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв'язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2025 клопотання прокурора задоволено, обрано відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, а саме до 21 травня 2025 року включно, з можливістю внесення застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок грн 00 копійок).
У разі внесення застави у вказаному розмірі, на підозрювану покладено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Слідчим суддею при обранні вказаного запобіжного заходу було враховано ступінь тяжкості та значну суспільну небезпеку інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, обставини його вчинення; дані, що характеризують особу підозрюваної, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити новий злочин та вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
У своєму клопотанні та поясненнях, наданих в судовому засіданні, захисник адвокат ОСОБА_5 та підозрювана ОСОБА_4 ставлять питання про зміну застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Підставами своїх вимог підозрювана зазначає про те, що на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, яких вона виховує сама, що підтверджується довідкою про заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання. Зазначає, що вони з дітьми проживають в орендованому житлі та у разі заборгованості за орендну плату вони можуть бути виселені з квартири, також діти потребують лікування. Окрім того, мама підозрюваної ОСОБА_6 має ряд захворювань.
Відповідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя констатує, що посилання захисника адвоката ОСОБА_5 на скрутне матеріальне становище, на переконання суду, не є тими обставинами, які можуть свідчити про зменшення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та наявність підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання захисника в цій частині.
Водночас, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах , зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_4 , беручи до уваги те, що вона на теперішній час утримується під вартою та не працює, на її утриманні перебувають неповнолітні діти, батько одного сина має значну заборгованість перед ОСОБА_4 зі сплати аліментів, перебування на її утриманні хворої матері похилого віку, проживання її родини в орендованому житлі суд приходить до висновку, що застава шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст. 201 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
клопотання задовольнити частково.
Запобіжний захід, визначений згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2025, змінити в частині суми застави, а саме зменшити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання нею обов'язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 грн (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень) 00 коп.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1