Справа № 643/878/21
Провадження № 6/643/187/25
12.05.2025 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.
з участю секретаря судового засідання - Вишнякової Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова Валерія Миколайовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 ,
08.05.2025 на розгляд до Салтівського районного суду міста Харкова надійшло вищевказане подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М., в якому останній просить звернути стягнення на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 яка не зареєстрована у встановленому законом порядку за боржником ОСОБА_2 у порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_3 та згідно Державного реєстру прав на нерухоме майно значиться зареєстрованою за ОСОБА_3 .
В обґрунтування подання зазначив, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. перебувають виконавчі листи, що видані на підставі рішення Московського районного суду міста Харкова у справі 643/878/21 видані 18.12.2024 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі - 21527,51 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 02.02.2022 - 609616,03 грн., в рівних частках по 304808,02 з кожної, в порядку застосування наслідків часткової недійсності договору купівлі- продажу квартири та стягнення судового збору у розмірі - 6204,00 грн., судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7800,00 грн, а всього: 14004,00 грн., в рівних частках по 7402,00 грн. На підставі поданих до виконання стягувачем заяв та виконавчих листів, приватним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень АСВП: 76953299, АСВП: 76953301 та вживаються заходи спрямовані на повне та своєчасне виконання судових рішень. Відповідно до отриманих виконавцем відомостей під час розшуку майна боржників встановлено відсутність зареєстрованого за боржниками рухомого та нерухомого майна. Проте, як було з'ясовано, судове рішення, що перебуває на примусовому виконанні було ухвалене внаслідок застосування наслідків часткової недійсності договору купівлі- продажу квартири. Так, відповідно до Договору купівлі-продажу від 04.12.2012 посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шуть О.Г. (зареєстрованого в реєстрі за №10730) ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (Продавці) передали у власність ОСОБА_1 (Покупець) на умовах купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Московського районного суду міста Харкова від 01.02.2017 у справі 643/9963/15-ц у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , треті особи - Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, приватний нотаріус Харківського; міського нотаріального округу Шуть Олена Геннадіївна, ОСОБА_6 - відмовлено. У свою чергу, рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25.07.2017 у справі 543/9963/15-ц апеляційну скаргу ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2017 року скасовано. Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсним укладений 04 грудня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шуть Оленою Геннадїївною за №10730. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21.01.2020 у справі №643/9963/15-ц роз'яснено, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2017 року визнано недійсним укладений 04 грудня 2012 року та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шуть О.Г. договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 лише в частині переходу права власності на частину вказаного нерухомого майна, що належало продавцю за договором ОСОБА_3 . Таким чином, враховуючи викладені обставини, з 13.11.2020 проведена відповідна реєстрація права власності та 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 зареєстрована за померлим ОСОБА_3 . У свою чергу доньки (боржниці ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ) на теперішній час не вжили жодних заходів щодо реєстрації такого нерухомого майна за собою в порядку спадкування, але фактично отримали таке майно - прийняли спадщину. Зазначив, що, приватний виконавець здійснив всі необхідні дії для повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та зобов'язав боржника надати відповідні відомості щодо майнового стану, проте і на теперішній час боржник не вжив заходів ані спрямованих на виконання судового рішення, ані на виконання вимог, що вказані у постановах про відкриття виконавчих проваджень чи свідомо ухиляється від виконання судових рішень. З огляду на вказане, приватним виконавцем вживаються вичерпні заходи, спрямовані на виявлення майна, що належить боржнику з метою звернення стягнення на таке майно та задоволення вимог стягувача. Так, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 09.04.2025 (пошук за повним снівпадінням), відсутні відомості про будь-яке інше зареєстроване нерухоме майно. З відповіді від 09.04.2025 Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, вбачається, що відсутні дані про зареєстровані за боржником ОСОБА_2 транспортні засоби. Приватним виконавцем також надіслано запит щодо надання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Своєю відповіддю від 09.04.2025 Державної податкової служби України вбачається, що інформація про податкового агента та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб додатковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, і суму утриманого ними податку, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, в Державному і реєстрі відсутня. З відповіді від 09.04.2025 Пенсійного фонду України про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно правовими договорами, про їх останнє місце роботи, вбачається, що ОСОБА_2 знайдена в РЗО (реєстр застрахованих осіб), але відсутні дані про отримання доходу. З відповіді від 09.04.2025 Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником юридичною особою через свої відокремлені підрозділи вбачається, що боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта ( НОМЕР_1 ) на обліку в органах ДФС не перебуває. Відповідно до Акту від 17.03.2025, приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , проте не було відчинено двері на вимогу приватного виконавця, залишено виклик. Вказані виклики з боку боржника залишені поза увагою, що також свідчить про ухилення від виконання судового рішення. З копії довідки, що надана приватним нотаріусом ХМНО Бакумовою А.В. від 19.10.2020, вбачається, що в провадженні приватного нотаріуса ХМНО Бакумової А.В. знаходиться спадкова справа №5/2015 ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину є: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інших спадкоємців, прийнявших спадщину, немає. З 13.11.2020 проведена відповідна реєстрація права власності та 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та зареєстровано за померлим ОСОБА_3 . У свою чергу боржниці ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на теперішній час не вжили жодних заходів щодо реєстрації такого нерухомого майна за собою в порядку спадкування, але фактично отримали таке майно - прийняли спадщину. Отже, приватним виконавцем має бути звернено стягнення на спірну квартиру. Таким чином, приватний виконавець провів всі можливі виконавчі дії щодо розшуку належного боржнику майна, встановив належність спірного майна боржнику та встановив відсутність у боржника коштів чи іншого рухомого чи нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача. Іншого рухомого та нерухомого майна, а також розрахункових рахунків належних боржнику не виявлено.
На електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи.
Суд зазначає, що відповідно до ч.11 ст. 440 ЦПК України, суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця, а тому підстави для відкладення розгляду подання відсутні.
Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Хаблов В.М. у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядок.
Дослідивши подання та долучені до нього матеріали, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Московського районного суду м.Харкова від 02.02.2022, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення коштів в порядку реституції - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі -21 527,51 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 02.02.2022року - 609 616 грн.03.коп., в рівних частках по 304 808,02 коп. з кожної, в порядку застосування наслідків часткової недійсності договору купівлі продажу квартири від 04.12.2012року. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 6204грн.00коп., судові витрати на правничу допомогу у розмірі - 7800грн.00коп., а всього: 14004грн.00коп., в рівних частках по 7002грн.00коп. з кожної. В іншій частині відмовлено.
На виконання рішення суду 18.12.2024 були видані виконавчі листи.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. від 23.01.2025, відкрито виконавче провадження №76953299, з виконання виконавчого листа №643/878/21, виданого Московським районним судом м. Харкова, боржник ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі -21 527,51 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 02.02.2022року - 609 616 грн.03.коп., в рівних частках по 304 808,02 коп. з кожної, в порядку застосування наслідків часткової недійсності договору купівлі продажу квартири від 04.12.2012року. Постанова 23.01.2025 була направлена на адресу боржника ОСОБА_2 .
Того ж дня, 23.01.2023 в рамках ВП №76953299, приватним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. від 23.01.2025, відкрито виконавче провадження №76953301, з виконання виконавчого листа №643/878/21, виданого Московським районним судом м. Харкова, боржник ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі - 6204грн.00коп., судових витрат на правничу допомогу у розмірі - 7800грн.00коп., а всього: 14004грн.00коп., в рівних частках по 7002грн.00коп. з кожної. Постанова 23.01.2025 була направлена на адресу боржника ОСОБА_2 .
Того ж дня, 23.01.2023 в рамках ВП №76953301, приватним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.
З копії довідки, що надана приватним нотаріусом ХМНО Бакумовою А.В. від 19.10.2020, вбачається, що в провадженні приватного нотаріуса ХМНО Бакумової А.В. знаходиться спадкова справа №5/2015 ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину є: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Інших спадкоємців, прийнявших спадщину, немає.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.02.2025рорку, частка квартири АДРЕСА_1 зареєстрована за спадкодавцем ОСОБА_3 .
З відповіді від 09.04.2025 Державної фіскальної служби України щодо наявності рахунків у боржника-юридичної особи та/або ФО-П, вбачається, що боржник ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 на обліку в органах ДФС не перебуває.
З відповіді від 09.04.2025 Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, вбачається, що відсутні дані про зареєстровані за боржником ОСОБА_2 транспортні засоби.
З відповіді від 09.04.2025 Пенсійного фонду України щодо фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовим та цивільно правовими договорами, про їх останнє місце роботи, вбачається, що ОСОБА_2 знайдена в РЗО, але відсутні дані про отримання доходу.
Відповідно до Акту від 17.03.2025, приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , не було відчинено двері на вимогу приватного виконавця, залишено виклик.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 09.04.2025року, щодо суб'єкта за боржником ОСОБА_2 (за повним співпадінням), за останньою не зареєстровано нерухоме майно.
Відповідно до ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом ст. 1, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст. 10 цього Закону).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів, щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Згідно з частинами 3, 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи, щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Застосування судом ч. 10 ст. 440 ЦПК України та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише тоді, коли виконавець вичерпав усі можливі заходи, які передбачені законом, щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.
При розгляді справ указаної категорії необхідно враховувати, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються, а невиконання судових рішень є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 11 грудня 2023 року (справа №522/9079/17), від 30 жовтня 2023 року (справа №755/4511/19) .
У процесі примусового виконання рішення приватним виконавцем Хабловим В.М. було вжито заходів, щодо перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Таким чином, в ході проведення виконавчих дій приватний виконавець Хаблов В.М. встановив, що у боржника ОСОБА_2 коштів чи рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача в повному обсязі, немає.
Згідно частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першої статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).Отже, неотримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину саме по собі не може перешкоджати виконанню рішення суду, яке набрало законної сили (див. постанови Верховного Суду, від 22 серпня 2018 року у справі № 623/2000/15-к, від 19 лютого 2020 року у справі № 752/1334/14-ц, від 03 червня 2020 року у справі № 2-1799/11).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.02.2025 та з Інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 22.04.2025 про об'єкт нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , вбачається, що частина квартири зареєстрована за померлим ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , зареєстрована за померлим ОСОБА_3 є спадковим майном та частина якого, виходячи із рівності часток, належить спадкоємцю ОСОБА_2 .
Зазначені обставини свідчать про те, що боржником ОСОБА_2 не було вчинено дій, необхідних для державної реєстрації права власності на вказану частину квартири.
Судом встановлено, що боржник ОСОБА_2 у добровільному порядку рішення суду про стягнення коштів в порядку реституції не виконала. Приватний виконавець, здійснюючи заходи, щодо пошуку майна боржника, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувача, встановив, що боржник не має грошових коштів та іншого майна у достатній кількості, на яке приватним виконавцем може бути звернуто стягнення з метою виконання рішення суду, однак виявив належність боржнику частини квартири, право власності на яку нею належним чином не зареєстроване.
В даному випадку приватний виконавець обґрунтовано звернувся до суду з вказаним поданням, оскільки відсутність державної реєстрації права власності за боржником ОСОБА_2 на частину квартири, які належать боржнику, однак нею не зареєстрована, унеможливлює подальшу примусову реалізацію цього майна, а отже, і виконання судового рішення.
Судом встановлено, що приватним виконавцем було здійснено усі необхідні заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для належного виконання судового рішення. У ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем було встановлено, що у боржника відсутні кошти на банківських рахунках чи інше майно, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача у повному обсязі. Крім того, в силу положень ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» боржник не запропонувала види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу з метою виконання судового рішення про стягнення боргу.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про задоволення подання приватного виконавця.
Керуючись ст.ст. 259-261, 353, 440, ЦПК України, суд, -
Подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова Валерія Миколайовича /м.Харків, вул. Конєва, буд.4, оф.308/ про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, стягувач: ОСОБА_1 / АДРЕСА_3 / , боржник: ОСОБА_2 / АДРЕСА_2 / - задовольнити.
Звернути стягнення на 1/4 частку нерухомого майна боржника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: квартири АДРЕСА_1 , при примусовому виконанні виконавчого листа № 643/878/21, виданого Московським районним судом м.Харкова 18.12.2024 на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.02.2022 у цивільній справі № 643/878/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення коштів в порядку реституції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Повна ухвала суду складена 14.05.2025.
Суддя Т.М. Довготько