Справа № 210/3093/25
Провадження № 2-а/210/40/25
іменем України
14 травня 2025 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В. перевіривши адміністративний позов адвоката Горбенко Інни Василівни, яка діє від імені та інтересів ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду 12 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд»надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
До позову долучено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Суд перевіривши матеріали позовної заяви, додатки до нього та клопотання про поновлення пропущеного строку приходить до наступного висновку.
Згідно із частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
За приписами частини 3 статті 122 КАС України такий строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, для визначення початку перебігу строку звернення потрібно виходити не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Відтак, необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Як убачається з матеріалів адміністративного позову, оскаржувану позивачем постанову складено 25 квітня 2025 року, однак до суду позивач звернувся лише 12 травня 2025 року, тобто з пропуском 10-тиденного строку.
У той же час, у клопотанні представник позивача просить поновити строк на звернення з позовом до суду, у зв'язку з тим, що лише 30 квітня 2025 року її підзахисний дізнався про наявність оскаржуваної постанови.
Проте з доданих до позовної заяви документів, неможливо встановити, коли саме позивачем отримана оскаржувана постанова.
Крім того, у своєму клопотання сторона позивача не наводить жодної поважної причини, що унеможливлювало звернення до суду.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ч. 1 ст. 123, ч.6 ст.161, ч. 1 ст. 169 КАС України, позовна заява підлягає залишенню без руху при цьому суд звертає увагу позивача на наступне.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 340/1019/19).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем оскаржується постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 25 квітня 2025 року.
Разом з тим, адміністративний позов подано до суду першої інстанції 12 квітня 2025 року, тобто з пропуском 10-тиденного строку, встановленого ч.2 ст.286 КАС України.
У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач вказує на те, спірну постанову отримав 30 квітня 2025 року, про що здійснив відмітку про отримання.
Однак, доказів на підтвердження викладених обставин суду не представлено.
До заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом, позивачем додано
Отже позивачем не надано жодного доказу на підтвердження отримання ним спірної постанови 30 квітня 2025. Інших поважних обставин чи належних доказів в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем не надано, у заяві не вказано.
Строк звернення до суду з адміністративним позовом обчислюється з моменту реального, фактичного порушення права чи інтересу особи, про яке особа дізналась, або повинна була дізнатись.
Враховуючи положення ст.286 КАС України та норми КУпАП, позивач мав право оскаржити постанову по справі про адміністративне правопорушення №у/3636/2 протягом десяти днів з дня її винесення - 30.04.2025 року.
Тобто, адміністративний позов до суду мав бути поданий позивачем до 06.05.2025 року включно.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ч. 1 ст. 123, ч.6 ст.161, ч. 1 ст. 169 КАС України, позовна заява підлягає залишенню без руху з повідомленням про це позивача і наданням йому строку для усунення зазначених недоліків п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали - шляхом подання доказів, з яких можливо встановити дату отримання позивачем постанови № у/3656/2 від 25.04.2025, та у разі пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду надати заяву (клопотання) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення, а також з поданням доказів поважності причин його пропуску.
Крім того, у цій справі встановлено, що всі сторони є користувачами ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшли автентифікацію та якім надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до їх повноважень, суд зауважує, що всі процесуальні документи будуть скеровані до «Електронних кабінетів користувачів, без надсилання у паперовому вигляді.
Тому суд звертає увагу користувачів ЄСІТС, що процесуальні строки слід відраховувати з моменту доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет користувача.
Підтвердженням отримання процесуального документу буде слугувати - електронне повідомлення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов адвоката Горбенко Інни Василівни, яка діє від імені та інтересів ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без руху.
Повідомити адвоката Горбенко Інни Василівни, яка діє від імені та інтересів ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки заяви шляхом подання доказів, з яких можливо встановити дату отримання позивачем постанови № у/3656/2 від 25.04.2025, та у разі пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду надати заяву (клопотання) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення, а також з поданням доказів поважності причин його пропуску, у триденний строк з моменту отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Чайкіна