12 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/6610/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Господарського суду міста Києва (Котков О.В.)
від 17.09.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду (Кропивна Л.В., Шапран В.В., Пономаренко Є.Ю.)
від 12.03.2025 (повний текст складений 24.03.2025)
у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1
до ІНФОРМАЦІЯ_2
про стягнення грошових коштів,
1. ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3, з яких ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 процентів за користування коштами попередньої оплати за державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від ІНФОРМАЦІЯ_6 НОМЕР_1.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 процентів за користування коштами попередньої оплати за державним контрактом та 16 234,63 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 апеляційні скарги Позивача та Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі №910/6610/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі №910/6610/24 залишене без змін.
4. 09 квітня 2025 року від Позивача (Скаржника) до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі №910/6610/24, в якій Скаржник просить:
1) відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення Верховним Судом постанови у справі;
2) прийняти касаційну скаргу до розгляду та відкрити касаційне провадження;
3) розгляд справи здійснювати в закритому судовому засіданні;
4) скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі №910/6610/24 у незадоволеній частині та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти за державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від ІНФОРМАЦІЯ_6 НОМЕР_1, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 процентів за користування коштами;
6) стягнути з Відповідача судові витрати за подання касаційної скарги.
5. У тексті касаційної скарги Скаржник вказує, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), - суди неправильно застосували норми статей 253, 530, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.03.2024 у справі №922/1813/23 та від 16.05.2024 у справі №910/7012/23, щодо визначення строку поставки та періоду нарахування пені й процентів за користування коштами.
6. За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
7. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
8. Для цілей ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 12 ГПК України).
9. Частиною сьомою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
10. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3 028 грн.
11. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
12. Предметом позову в цій справі визначено стягнення грошових коштів у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_3, що становить менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік (500 х 3 028,00 грн = 1 514 00,00 грн).
13. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі №905/1623/20).
14. При цьому тягар доказування покладається на Скаржника.
15. Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних, обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки інакше принцип правової визначеності буде порушено.
16. Разом із тим у тексті касаційної скарги Скаржник не навів жодного обґрунтування підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
17. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
18. Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 №R (95) 5 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
19. У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 у справі "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France", заява №21920/93) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежена перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
20. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує права на доступ до суду, оскільки воно вже реалізоване шляхом звернення до суду першої інстанції та надалі - суду апеляційної інстанції.
21. У цій справі касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій. Водночас Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду лише тому, що Скаржник вважає його незаконним. Настання відповідних наслідків у разі ухвалення судового рішення не на користь позивача / відповідача є звичайним (передбачуваним) процесом.
22. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі №910/6610/24, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
23. Зважаючи, що Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, подані Скаржником клопотання не розглядаються.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі №910/6610/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова