Іменем України
14 травня 2025 року справа № 927/142/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом: Ніжинської міської ради Чернігівської області,
площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600, код 34644701
до відповідача: Приватного підприємства “Рекорд», вул. Коваля, буд. 12А, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, код 32890096
про стягнення 92631,92 грн.
без виклику сторін
встановив:
14.02.2024 Ніжинська міська рада Чернігівської області звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства “Рекорд» про стягнення 92631,92 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,8131 га, кадастровий номер 7410400000:03:020:0023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, розташованої у м. Ніжин, вул. Шевченка, 109/4, без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування землею у період з 01.08.2023 по 31.12.2024.
Ухвалою суду від 19.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/142/25 без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.
24.02.2025 від позивача надішло клопотання від 24.02.2025 про долучення доказів до матеріалів справи, у якому позивач просить суд долучити до матеріалів справи відповідно до вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України докази, що підтверджують направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Відповідно до відповіді №9408262, сформованої засобами підсистеми ЄСТІС «Електронний Суд», у відповідача відсутній зареєстрований Електронний кабінет.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
20.02.2025 ухвала Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2025 про відкриття провадження у даній справі надсилалася відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, повернулася до суду неврученою із позначкою пошти “за закінченням терміну зберігання, адресат відсутній за вказаною адресою».
07.04.2025 ухвала суду від 19.04.2025 про відкриття провадження у справі повторно надсилалась відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, і повернулася до суду неврученою із позначкою пошти “адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку “відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки адресатом.
Відповідач у справі не позбавлений прав та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення “адресат відсутній за вказаною адресою», суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про наявне позовне провадження у справі №927/142/25.
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.05.2004 за Приватним підприємством «Рекорд» зареєстровано на праві власності (реєстраційний номер майна 711844) нежитлову будівлю складу «СТО» загальною площею 4196,2 кв. м. (площа земельної ділянки 8133 кв.м.), що знаходиться за адресою вул. Шевченка, буд 109/4, м. Ніжин, Чернігівська область, придбану на підставі договору купівлі-продажу № 879 від 25.03.2004. (а.с. 16)
Позивач зазначає, що 04.08.2004 сформовано земельну ділянку площею 0,8131 га, кадастровий номер 7410400000:03:020:0023, цільове призначення - 11.02, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, вид використання - для розміщення і обслуговування складу СТО, форма власності - комунальна, власник земельної ділянки - Ніжинська міська рада (а.с.1).
На зазначеній земельній ділянці по вул. Шевченка, 109/4, м. Ніжин, Чернігівська область, площею 0,8131 га з кадастровим номером 7410400000:03:020:0023 розміщене нерухоме майно, що належить на праві приватної власності Приватному підприємству "Рекорд".
04.08.2004 між Ніжинською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Рекорд» (орендарем) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості на підставі рішення VII cесії XXIV скликання Ніжинської міської ради від 04.08.2004, який знаходиться у м. Ніжині по вул. Шевченка, 109/4 (а.с. 19).
Відповідно до п.2 умов договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8133 га, у тому числі 0,4403 га під будівлями, 0,3730 заасфальтована територія. Земельна ділянка не підтоплюється.
На земельній ділянці знаходиться об'єкти нерухомого майна, які належать орендарю на праві власності: нежитлова будівля складу СТО, а також інші об'єкти інфраструктури, проїзди в межах земельної ділянки заасфальтовані (п.3 договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 692653 грн (п.5 договору).
Згідно п. 8 договору його укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
За доводами позивача договір оренди землі від 04.08.2004 не поновлювався після закінчення строку його дії.
Позивач також зазначає, що звертався до суду щодо стягнення безпідставно збережених коштів за періоди користування відповідачем земельною ділянкою з 01.01.2018 по 31.12.2020 та з 01.01.2022 по 31.07.2023 та рішеннями Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2021 у справі №927/4/21 та від 25.12.2023 у справі №927/1532/23 було стягнуто відповідні грошові кошти.
Судом встановлено, що станом на 01.01.2025 договору оренди землі на земельну ділянку площею 0, 8131 га, кадастровий номер 7410400000:03:020:0023, укладений між Ніжинською міською радою та ПП «РЕКОРД» для обслуговування належного підприємству на праві приватної власності нерухомого майна, не поновлювався та повторно не укладався.
Листом №17 від 10.01.2025 Фінансове управління Ніжинської міської ради надало інформацію про те, що у період з 15.02.2023 до 31.12.2024 відповідач орендну плату не сплачував, сплата земельного податку у період з 15.02.2023 до 31.12.2024 відсутня ( а.с.36).
Листом №01.1-15/78 від 21.01.2025 Ніжинська міська рада звернулась до Приватного підприємства «Рекорд» з вимогою про сплату безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,8131 га кадастровий номер 7410400000:03:020:0023 для розміщення та обслуговування складу СТО (11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) за період з 01.08.2023 до 31.12.2024 ( а.с. 38).
Позивач у листі №01.1-15/78 від 21.01.2025 також посилається на витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,8131га, кадастровий номер якої 7410400000:03:020:0023, відповідно до яких:
1. від 31.01.2023 року № НВ-9904978222023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2023 році - 2 103 286, 99 грн.
2. від 27.05.2024 року № НВ-9940072312024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2024 році - 2 211 361,02 грн. (а.с. 38)
Відповідно до підпункту 5.4.11 пункту 5.4.3: розділу V «Ставки плати за землю» Положення про плату за землю, що затверджено рішенням Ніжинської міської ради від 08.072015 № 6-66/2015 (зі змінами), розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем за землі промисловості на рівні 3 відсотки нормативної грошової оцінки (а.с. 43-44).
Отже, нарахована Приватному підприємству «Рекорд» сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,8131га з кадастровим номером 7410400000:03:020:0023 для розміщення і обслуговування складу СТО за період з 01.08.2023 до 31.12.2024, розраховано за формулою: нормативно-грошова оцінка земельної ділянки * відсоток від нормативно грошової оцінки /12 місяців у році * кількість місяців несплати за користування земельною ділянкою, та становить:
- за період з 01.08.2023 по 31.12.2023 - 26291,09 грн. (2103286,99 грн*3%/12 місяців*5 місяців);
- за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 66340,83 грн. (2211361,02 грн*3%/12 місяців*12 місяців).
Загальний розмір заявлених до стягнення з відповідача грошових коштів за період з 01.08.2023 до 31.12.2024 складає 92631,92 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів у сумі 92631,92 грн. за період з 01.08.2023 по 31.12.2024, посилаючись на вимоги ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Відзив на позов або докази сплати заявлених до стягнення грошових коштів відповідач не надав, викладені у позові обставини не спростував.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктами 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата" за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
Частиною першою статті 93, пунктом "в" частини 1 статті 96 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Зі змісту вказаних норм слідує, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику, оскільки право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
У випадку ж використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно, насамперед, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов'язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18.
Наявною у матеріалах справи інформацією з Державного земельного кадастру підтверджено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7410400000:03:020:0023 розташована у м. Ніжин, вул. Шевченка, 109/4, площа земельної ділянки - 0,8131 га; цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, вид використання - для розміщення і обслуговування складу СТО, форма власності - комунальна, власник земельної ділянки - Ніжинська міська рада (а.с 18).
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що спірна земельна ділянка є сформованою як об'єкт цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Приватним підприємством «Рекорд» зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, склад СТО загальною площею 4196,2 кв. м. (площа земельної ділянки 8133 кв.м.), що розташована за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, буд. 109/4 (реєстраційний номер майна: 711844) на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2004, серія та номер: 879 ( а.с. 16-17).
З викладеного вбачається, що належна відповідачу на праві власності нежитлова будівля СТО загальною площею 4196,2 кв. м. знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7410400000:03:020:0023, яка розташована у м. Ніжин, вул. Шевченка. буд. 109/4, тобто на спірній земельній ділянці.
Доказів у підтвердження належного оформлення права користування земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Ніжинською міською радою та державної реєстрації такого права відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що земельна ділянка площею 0,8133 га, кадастровий номер якої 7410400000:03:020:0023 використовувалась відповідачем у заявлений до стягнення період без належного оформлення права оренди останнім, а отже відповідач користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
При розрахунку заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 92631,92 грн. у період з 01.08.2023 по 31.12.2024 позивачем враховано: нормативно-грошову оцінку земельної ділянки; відсоток від нормативно грошової оцінки; 12 місяців у році; кількість місяців несплати за користування земельною ділянкою, та становить:
- за період з 01.08.2023 по 31.12.2023 - 26291,09 грн. (2103286,99 грн*3%/12 місяців*5 місяців);
- за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 66340,83 грн. (2211361,02 грн*3%/12 місяців*12 місяців).
Загальний розмір безпідставно збережених коштів Приватного підприємства «Рекорд» за період з 01.08.2023 до 31.12.2024 складає 92631,92 грн.
Заперечень щодо нарахованих позивачем коштів, як орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, а також контррозрахунку зазначених сум відповідач не надав.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд доходить висновку про те, що останнім правомірно нараховано 77929,08 грн. орендної плати за період користування земельною ділянкою площею 08131 га, кадастровий номер 7410400000:03:020:0023 у період з 01.08.2023 по 31.12.2024.
Зважаючи на те, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, він зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 92631,92 грн. за період з 01.08.2023 по 31.12.2024 підлягає задоволенню.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Рекорд» (вул. Коваля, буд. 12А, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, код 32890096) на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області (площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600, код 34644701) на рахунок ГУК у Чернігів.обл/тг м. Ніжин (24062200), код 37972475, р/р UA 508999980314050611000025707 банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат) безпідставно збережені кошти у сумі 92631,92 грн.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Рекорд» (вул. Коваля, буд. 12А, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, код 32890096) на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області (площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600, код 34644701 одержувач - виконком Ніжинської міської ради, р/р UA298201720344220014000029658, код ЄДРПОУ 04061783) 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 14.05.2025.
Суддя М.О. Демидова