18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
14 травня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1086/24
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши скаргу Мошнівської сільської ради на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця (вх. № 7543/25) у справі
за позовом Державної екологічної інспекції центрального округу,
до відповідача: Мошнівської сільської ради,
про стягнення 123 420 грн,
У провадженні Господарського суду Черкаської області перебувала справа за позовом Державної екологічної інспекції центрального округу до Мошнівської сільської ради з вимогою про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 123 420 грн.
11.11.2024 суд ухвалив рішення у справі, яким позов задовольнив частково. Стягнув з Мошнівської сільської ради шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 122 134,98 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 996,47 грн.
Ухвалою від 16.01.2025 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Мошнівської сільської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2024 у справі №925/1086/24 з доданими до скарги матеріалами повернув апелянту.
31.01.2025 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2024 суд видав відповідні накази.
09.05.2025 Мошнівська сільська рада подала скаргу на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця.
Ухвалою від 12.05.2025 суд скаргу Мошнівської сільської ради, яка подана представником за ордером, адвокатом Горобцем С.О. на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця залишив без розгляду.
14.05.2025 Мошнівська сільська рада, від імені якої діє адвокат за ордером Горобець С.О., подала скаргу на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця з вимогами:
1. Поновити строк на подання скарги на дії державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тараненко Ірини Миколаївни щодо винесення протиправної Постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2025 № 77418591 про стягнення з Мошнівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 122 134,98 грн. та Постанови про відкриття виконавчого провадження № 77419005 від 06.03.2025 на підставі наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1086/24 від 31.01.2025 про стягнення з Мошнівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу витрати зі сплати судового збору на суму 2 999,47 грн., як пропущеного з поважних причин.
2. Визнати дії державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тараненко Ірини Миколаївни щодо винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2025 № 77418591 про стягнення з Мошнівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 122 134,98 грн. та Постанову про відкриття виконавчого провадження № 77419005 від 06.03.2025 на підставі наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1086/24 від 31.01.2025 про стягнення з Мошнівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу витрати зі сплати судового збору на суму 2 999,47 грн.
3. Визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2025 № 77418591 на підставі наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1086/24 від 31.01.2025 про стягнення з Мошнівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 122 134,98 грн.
4. Визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження № 77419005 від 06.03.2025 на підставі наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1086/24 від 31.01.2025 про стягнення з Мошнівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу витрати зі сплати судового збору на суму 2 999,47 грн.
Окремо до скарги Мошнівська сільська рада, від імені якої діє адвокат за ордером Горобець С.О., додала клопотання про поновлення строку для звернення зі скаргою на дії державного виконавця з вимогою поновити строк на подання скарги на дії державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тараненко Ірини Миколаївни щодо винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2025 № 77418591 про стягнення з Мошнівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 122 134,98 грн. та Постанови про відкриття виконавчого провадження № 77419005 від 06.03.2025 на підставі наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1086/24 від 31.01.2025 про стягнення з Мошнівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу витрати зі сплати судового збору на суму 2 999,47 грн.
В обґрунтування поданого клопотання скаржник (він же і боржник) зазначає, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.11.2024 частково задоволено позовну заяву Державної екологічної інспекції центрального округу до Мошнівської сільської ради про стягнення коштів. Стягнуто з Мошнівської сільської ради шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 122 134,98 грн. Постановою суду апеляційної інстанції вказане рішення залишено без змін.
Державним виконавцем Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тараненко Іриною Миколаївною 06.03.2025 винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 77418591 на підставі наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1086/24 від 31.01.2025 про стягнення з Мошнівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 122 134,98 грн та Постанову про відкриття виконавчого провадження № 77419005 від 06.03.2025 на підставі наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1086/24 від 31.01.2025 про стягнення з Мошнівської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу витрати зі сплати судового збору на суму 2 999,47 грн.
Вважаючи, дії державного виконавця щодо винесення відповідних Постанов протиправними, Мошнівська сільська рада звернулася до Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зі скаргою на дії державного виконавця від 14.03.2025. Разом із тим, листом від 16.04.2025 № 22467/5 Черкаський відділ ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) повідомив Мошнівську сільську раду про відсутність правових підстав для задоволення скарги.
Не погоджуючись з таким рішенням, 28.04.2025 Мошнівська сільська рада звернулась до Міністерства юстиції України. Однак, боржник стверджує, що своєю відповіддю від 05.05.2025 Міністерство юстиції України повідомило Мошнівську сільську раду про відсутність повноважень для розгляду відповідного звернення та необхідність звернутися з відповідною скаргою до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Суд встановив, що вказане твердження боржника не підтверджується змістом листа Міністерства юстиції України, в ньому цитуються норми частин першої-третьої ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", а не повідомлення про необхідність звернення до начальника відділу.
Зважаючи на наведене, скаржник вважає, що єдиним способом захисту права заявника є звернення до суду, який видав виконавчий документ. Разом із тим, зважаючи на те, що Мошнівська сільська рада намагалася здійснити досудове врегулювання спору, однак цього останній не вдалося, скаржник вважає за необхідне клопотати про поновлення строку для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця з дня отримання відповіді від Міністерства юстиції України, тобто з 05.05.2025.
Розглянувши подане клопотання суд зазначає таке.
11.11.2024 суд ухвалив рішення у справі № 925/1086/24, яким позов задовольнив частково. Стягнув з Мошнівської сільської ради шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 122 134,98 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 996,47 грн.
31.01.2025 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2024 суд видав відповідні накази.
06.03.2025 державний виконавець Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Тараненко І.М. виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень:
- ВП № 774119005 з виконання судового наказу Господарського суду Черкаської області від 31.01.2025 у справі № 925/1086/24 про стягнення з Мошнівської сільської ради на користь держави витрат зі сплати судового збору на суму 2 999,47 грн;
- ВП № 77418591 з виконання судового наказу Господарського суду Черкаської області від 31.01.2025 у справі № 925/1086/24 про стягнення з Мошнівської сільської ради шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 122 134,98 грн.
Боржник додав до своєї скарги лист № 22467/5 від 16.04.2025 Черкаського відділу Державної виконавчої служби у Черкаській області, що адресований Мошнівській сільській раді, в якому зазначається, що розглянуто скаргу Мошнівської сільської ради № 465/09-13 від 14.03.2025 на дії державного виконавця, що надійшла до відділу 17.03.2025 і повідомляється, що така скарга не відповідає вимогам чинного законодавства ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" тому розглянута як звернення. Далі у листі № 22467/5 повідомляється, що на виконанні у Черкаському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № 77426341 до складу якого входять, зокрема, виконавчі провадження № 77419005 та № 77418591. Відділ ДВС покликаючись на положення ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та на положення ч. 2 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", відповідно до якої дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності, вказав, що у Черкаському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутні правові підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 77418591. Подальші виконавчі дії будуть організовані відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Також боржник додав до своєї скарги лист № 63129/76035-9-25/20.3.2 від 05.05.2025 Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, адресований Начальнику Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Віталю Лаптінову та Мошнівській сільській раді, у якому зазначається про надсилання за належністю для розгляду в межах компетенції звернення Мошнівської сільської ради від 28.04.2025, з приводу примусового виконання рішень відповідно до підпунктів 9, 10 пункт 4 Типового положення про управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.04.2016 за № 617/28747 (із змінами). Цим же листом інформовано заявника (Мошнівську сільську раду) про те, що відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Частиною другою статті 74 Закону встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Згідно частини третьої статті 74 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Із поданих боржником листів суд встановив, що 14.03.2025 Мошнівська сільська рада подала "скаргу" на дії державного виконавця до Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ), в якій були зазначені ті ж обставини, що і в скарзі, що подана до суду.
Отже боржник 14.03.2025 був обізнаний про винесені державним виконавцем постанови від 06.03.2025 про відкриття виконавчих проваджень № 77418591 та № 77419005.
Відповідно до ч. 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Стаття 341 ГПК України визначає строки для звернення із скаргою. Відповідно до ч. 1 цієї статті скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Згідно з ч. 2 цієї статті пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. (абз. 1) У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду. (абз. 2)
Оскільки із поданих боржником матеріалів суд встановив, що Мошнівська сільська рада як мінімум 14.03.2025 вже була обізнана про існування постанов від 06.03.2025 про відкриття виконавчих проваджень № 77418591 та № 77419005, то строк для подання скарги до суду сплив 24.03.2025. Тоді як зі скаргами Мошнівська сільська рада зверталась до суду 09.05.2025 - з пропуском на сорок п'ять днів без наведення поважних причини такого пропуску та 14.05.2025 - з пропуском на п'ятдесят днів із відповідним клопотанням про поновлення строку.
Суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
З'ясовуючи яка норма підлягає застосуванню при обрахуванні строку на оскарження виконавчих дій (пункт а) ч. 1 ст. 341 ГПК України чи ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження"), суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 13.03.2019 у справі № 920/149/18:
"Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом «а» частини першої статті 341 цього Кодексу."
Отже, боржник, Мошнівська сільська рада, з моменту як дізнався про можливе порушення його прав відкриттям виконавчих проваджень мав право у десятиденний строк, як з'ясовано вище, не пізніше 24.03.2025, звернутись до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом, тобто до Господарського суду Черкаської області у порядку, передбаченому нормами Розділу VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень" Господарського процесуального кодексу України (ст. 339-344).
Проте така скарга подана до Господарського суду Черкаської області 14.05.2025 із пропуском визначеного нормами ГПК України строку на 50 днів і навіть зі значним пропуском строку і за нормою ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Щодо вказаних боржником в клопотанні про поновлення строку для подання скарги причин пропуску такого строку, суд зазначає, що вони зводяться до здійснення Мошнівською сільською радою дій спрямованих, як стверджує боржник, "на досудове врегулювання спору".
Водночас щодо звернення боржника до Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ), а потім до Міністерства юстиції України, суд звертається до положень Закону України "Про виконавче провадження".
Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначає порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Так у частині першій досліджуваної статті визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У частині другій зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
У частині третій вказано, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Отже проаналізувавши наведені норми статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", суд встановив, що частиною третьою передбачена можливість звернення зі скаргою до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, проте таке право надано стягувачу та іншим учасникам виконавчого провадження, окрім боржника. Тоді як Мошнівська сільська рада є боржником, як зазначено у наказах від 31.01.2025 у справі № 925/1086/24, тому Мошнівська сільська рада не мала права звертатися до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець із скаргою.
З викладеного випливає, що звернення боржника до Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ), а потім до Міністерства юстиції України не тільки не було необхідним, необґрунтованим, а і суперечить вимогам наведеної вище норми. Тоді як у Розділі VI - судовий контроль за виконанням судових рішень ГПК України, в редакції від 15.12.2017 прямо передбачено право та визначено порядок і строк звернення із скаргою до суду. Проте, всупереч наведеним нормам, не зважаючи на імперативно встановлений у ст. 341 ГПК України строк для звернення до суду зі скаргою, боржник вдався до досудового врегулювання строку.
З'ясування обставин дотримання заявником встановленого законом процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного чи приватного виконавця, наявності клопотання про поновлення такого строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання зазначеного строку, відсутності поважності причин для такого поновлення, є залишення скарги без розгляду на підставі ч. 2 ст. 341 ГПК України.
Щодо юридичної визначеності норми закону та передбачуваності наслідків її застосування, то Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13.03.2019 у справі № 920/149/18 виснувала таке.
"36. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
37. Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
38. У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
39. Основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
40. У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу І Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення про дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 розділу І Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами й поставленою метою (див. рішення від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини»).
41. Практика ЄСПЛ щодо України стосовно гарантій, закріплених статтею 6 розділу І Конвенції, знайшла своє відображення у справах, які стосуються права доступу до суду та справедливого судового розгляду.
42. Аналізуючи таку практику у контексті гарантій, закріплених статтею 6 розділу І Конвенції, можна зробити висновок, що причини порушення прав людини частіше за все полягають у недосконалому законодавстві або в його практичному застосуванні державними органами та судовими інстанціями.
43. ЄСПЛ у рішенні від 6 вересня 2005 року у справі «Салов проти України» зауважує, що однією з вимог, яка постає з вислову «передбачений законом», є передбачуваність відповідних заходів. Та чи інша норма не може вважатись «законом», якщо її не сформульовано з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку: він повинен мати можливість (за необхідності й за належної правової допомоги) передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія. Крім того, ЄСПЛ підкреслює, що рівень передбачуваності значною мірою залежить від змісту заходу, сфери, яку він має охопити, а також кількості й статусу тих, до кого він застосовується."
Суд звертає увагу на те, що Мошнівська сільська рада як юридична особа, орган місцевого самоврядування та учасник господарсько-правових відносин, який має значний досвід участі у судових процесах (як свідчать дані з Єдиного державного реєстру судових рішень) та представник Мошнівської сільської ради - Горобець С.О. як адвокат, який, очевидно, має повну вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права та, відповідає кваліфікаційним вимогам для зайняття адвокатською діяльністю, визначеним Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надання професійної правничої допомоги адвокатом передбачає обізнаність адвоката із матеріальним та процесуальним правом, судовою практикою та обставинами справи, що безумовно має покращувати рівень захисту прав учасників судового процесу) не могли бути не обізнаними з відповідними нормами ГПК України, який є основним нормативним актом, який регулює здійснення судочинства господарськими судами і, відповідно, визначає процесуальний порядок звернення з такими скаргами та їх розгляд судом. Такі норми ГПК України діють з 15.12.2017, тобто більше семи років.
Скаржник звернувся зі скаргою на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця 14.05.2025, тобто більше ніж через сім років після набрання чинності змін до ГПК України, внесених Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, що передбачають строк оскарження дій державних виконавців протягом 10 календарних днів.
З огляду на викладене, застосування відповідних процесуальних обмежень було передбачуваним для Мошнівської сільської ради та адвоката Горобця С.О. і тому відповідає принципу юридичної визначеності, оскільки останні могли передбачити наслідки несвоєчасного звернення зі скаргою до Господарського суду Черкаської області.
Суд встановив, що наведені скаржником (боржником) обставини "досудового врегулювання спору" не є поважними причинами, з яких скаржник (боржник) не звертався у десятиденний строк до суду із відповідною скаргою. Це вибір боржника, Мошнівської сільської ради, її представника - адвоката Горобця С.О., не звертатися у десятиденний строк до господарського суду, який видав виконавчий документ із скаргою в порядку ст. 339-341 ГПК України, а листуватися з органом ДВС та Міністерством юстиції України у порядку, не передбаченому чинним законодавством, оскільки, як встановлено судом вище, оскарження дій державного виконавця в ході виконавчого провадження до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, боржником, яким є Мошнівська сільська рада, норми Закону України "Про виконавче провадження" не передбачають.
З огляду на викладене, у зв'язку з недоведенням боржником поважності причин пропуску строку для звернення до суду зі скаргою, суд відмовляє в задоволенні клопотання Мошнівської сільської ради про поновлення строку для звернення зі скаргою на дії державного виконавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 341 ГПК України пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. (абз. 1) У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду. (абз. 2)
Підсумовуючи викладене, враховуючи недоведеність боржником поважність причин пропуску строку на подання скарги, суд залишає без розгляду скаргу Мошнівської сільської ради, яка подана представником за ордером, адвокатом Горобцем С.О. на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 341 ГПК України, як таку, що подана з пропуском строку.
Керуючись ст. 234-235, 255, 339-341 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні клопотання Мошнівської сільської ради про поновлення строку для звернення зі скаргою на дії державного виконавця відмовити.
Скаргу Мошнівської сільської ради, яка подана представником за ордером, адвокатом Горобцем С.О. на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Копії ухвали надіслати учасникам виконавчого провадження за допомогою системи "Електронний суд".
Ухвала складена та підписана 14.05.2025.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА