13 травня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/315/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт"
про стягнення 695609,41 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - Моцайко В.С., адвокат;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Драченко Т.О.
Суддя Гладун А.І.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.
1.1. 27.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт".
1.2. Змістом позову є майнова вимога позивача до відповідача стягнути 695609,41 грн боргу за спожиту електричну енергію.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав умови договору та не сплатив за спожиту електроенергію, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 695609,41 грн за січень-лютий 2025 року.
1.4. 27.03.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглянути у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив об 11 год. 00 хв. 23.04.2025.
1.5. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, його представнику адвокату Моцайко В.С. та відповідачу, яку 28.03.2025 доставлено до їх електронних кабінетів у ЄСІТС (а.с. 41-42).
1.6. 23.04.2025 позивач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи для укладення сторонами мирової угоди (а.с. 43).
1.7. 23.04.2025 у судове засідання представники сторін не з'явилися.
1.8. 23.04.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у судовому засіданні до 09 год. 00 хв. 13.05.2025.
1.9. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.10. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.11. Днем вручення ухвал суду від 27.03.2025 та від 23.04.2025 відповідачу є 28.03.2025 та 23.04.2025 - дні отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи (а.с. 41, 46 на звороті).
1.12. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
1.13. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
1.14. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
1.15. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.16. 13.05.2025 у судовому засіданні взяла участь представник позивача адвокат Моцайко В.С. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
1.17. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.18. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.19. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
1.20. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
1.21. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.22. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.23. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.24. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.
1.25. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності відповідача.
1.26. Представник позивача адвокат Моцайко В.С. у судовому засіданні просила позов задовольнити повністю.
1.27. 13.05.2025 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
1.28. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 13.05.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/315/25.
Вислухавши пояснення учасника справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є майнова вимога до відповідача про стягнення заборгованості.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у справі є обставини виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору; невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати за спожиту електричну енергію; порушення суб'єктивного прав позивача, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 25.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ШПОЛА-ПРОДУКТ" (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії споживачу. (а.с.17-21)
Відповідно до умов договору сторони домовилися:
п.1.1 - цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору;
п. 2.1 - за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору;
п. 3.1 - початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору;
п. 5.1 - споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
п. 5.2 - спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
п. 5.4 - ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
п. 5.5 - розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць;
п. 5.7 - оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки;
п. 6.2 - споживач зобов'язується, зокрема: 1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору;
п. 13.1 - цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви- приєднання, яка є додатком 1 до цього договору або сплаченого рахунку (квитанції) постачальника;
п. 14.1 - Невід'ємною частиною Договору є додатки:
1) Додаток № 1 "Заява-приєднання" (а.с. 22);
2) Додаток № 2 "Комерційна пропозиція" (а.с. 24)
3.1.2. 25.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ШПОЛА-ПРОДУКТ" звернулося до ТОВ "ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ" із заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток №1), та керуючись статтями 633,634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу на сайті електропостачальника ТОВ "ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ" в мережі Інтернет за адресою: htt://energozbut.ck.ua, приєдналося до умов договору на об'єкті споживача - єдиний майновий комплекс, Шполянський хлібокомбінат за адресою: м. Шпола, вул. Івана Піддубного, 10, код точки обліку: 62Z1164082686489, та на умовах комерційної пропозиції постачальника "ВІЛЬНА ЦІНА 100%" (додаток №2) з початком постачання з 01.07.2021, остаточний розрахунок за фактично поставлену (спожиту) електричну енергію споживач зобов'язаний провести (здійснити) у термін не пізніше 5 робочих днів від дня отримання рахунку (п. 3 Комерційної пропозиції) (а.с. 22-24, 33).
3.1.3. 23.05.2022 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, у якій узгодили викласти у новій редакції преамбулу договору про постачання електричної енергії споживачу №71221000821 від 25.06.2021 та внесли зміни до розділу 15 місцезнаходження та банківські реквізити в частині прізвища керівника споживача (а.с. 25).
3.1.4. 12.03.2025 позивач надіслав Шполянській філії ВСП "Звенегородські енергетичні мережі" ПАТ "Черкасиобенерго" лист №22Ц-133-2025, у якому просив підтвердити/надати обсяги електричної енергії спожитої за об'єктом Шполянський хлібокомбінат, ЕІС-код 62Z1164082686489 за період з січня до березня 2025 року та надати документи на підтвердження обсягів поставленої (розподіленої) електричної енергії споживачу, зокрема акти встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку, звіту про використану електроенергію тощо (а.с. 26)
3.1.5. 13.03.2025 Шполянська філія ВСП "Звенегородські енергетичні мережі" ПАТ "Черкасиобенерго" надіслала Шполянському ЦОС лист №22Ц-226-25, у якому надала інформацію про обсяги спожитої електричної енергії споживачем ТОВ "ШПОЛА-ПРОДУКТ" (ЕІС-код 62Z1164082686489 за періоди: з 01.01.2025 до 31.01.2025 у обсязі 36600 кВт; з 01.02.2025 до 28.02.2025 - 31636 кВт, з 01.03.2025 до 11.03.2025 - 10338 кВт. Повідомила, що документи, які підтверджують обсяги розподіленої електроенергії надавалися споживачем виключно через особистий кабінет споживача ПАТ "Черкасиобенерго" (а.с. 27).
3.1.6. На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунки на оплату: від 03.02.2025 №71221000821 за січень 2025 року на суму 376267,91 грн; від 03.03.2025 №71221000821 за лютий 2025 року на суму 319341,50 грн. У рахунках позивач вказав термін оплати протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку. Вказані рахунки відповідач отримав 13.02.2025 та 14.03.2025 (а.с. 28-29).
3.1.7. 31.01.2025 та 28.02.2025 сторони склали та підписали акти прийняття-передавання товарної продукції за січень 2025 року та за лютий 2025 року, згідно з якими постачальник передав електричну енергію, а споживач прийняв та використав електричну енергію: у січні 2025 року у обсязі 36600 кВт*год. вартістю 376267,91 грн з ПДВ; у лютому 2025 року - 31636 кВт*год. вартістю 319341,50 грн з ПДВ (а.с. 31-32).
3.1.8. У акті звірки взаємних розрахунків за надані послуги з постачання електричної енергії станом на 28.02.2025 сторони підтвердили заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 695609,41 грн (а.с. 34).
3.1.9. За розрахунком позивача відповідачу за період з 01.06.2021 до 28.02.2025 поставлено електричну енергію у загальному обсязі 1311854 кВт*год. на загальну суму 8355580,21 грн. Відповідач сплатив позивачу 7659970,80 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену електричну енергію у січні-лютому 2025 року становить 695609,41 грн, що підтверджується розгорнутим балансом за активну електроенергію/вільні ціни ТОВ "ШПОЛА-ПРОДУКТ" договір №712221000821 (а.с. 30).
3.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.
3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
3.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.1. між сторонами виникло майнове господарське зобов'язання на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу;
4.5.2. за період з 01.06.2021 до 28.02.2025 позивач поставив відповідачу електричну енергію у в обсязі 1311854 кВт*год. вартістю 8355580,21 грн;
4.5.3. за поставлену позивачем електричну енергію за період з 01.06.2021 до 28.02.2025 відповідач розрахувався частково та сплатив позивачу 7659970,80 грн;
4.5.4. розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача за період з 01.01.2025 до 28.02.2025 становить 695609,41 грн;
4.5.5. позивач виставив відповідачу рахунки на оплату за січень-лютий 2025 рік на загальну суму 695609,41 грн. Строк оплати рахунку 5 робочих днів з дня отримання;
4.5.6. рахунки відповідач отримав 13.02.2025 та 14.03.2025;
4.5.7. строк виконання зобов'язання у відповідача настав 20.02.2025 та 21.03.2025.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2. Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
5.3. Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов'язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.
5.4. Дослідивши зміст та характер зобов'язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання.
5.5. Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
5.6. Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5.7. Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
5.8. Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
5.9. Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.10. Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
5.11. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
5.12. Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
5.13. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 2 статті 714 Цивільного кодексу України).
5.14. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.15. Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
5.16. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов'язаний передати у власність покупця оплачений товар.
5.17. Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
5.18. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).
5.19. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (частина 3 статті 693 Цивільного кодексу України).
5.20. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5.21. Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.22. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.23. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5.24. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
5.25. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.26. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.27. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
5.28. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.29. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу.
6.2. Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати за поставлену електричну енергію за період з 01.01.2025 до 28.02.2025 у розмірі 695609,41 грн.
6.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за поставлений товар.
6.4. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов'язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
6.5. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
6.6. Умови договору про постачання електричної енергії споживачу розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів.
6.7. На підставі укладеного сторонами договору у позивача виник обов'язок надати відповідачу послуги з передачі електричної енергії.
6.8. Позивач виконав свій обов'язок та поставив відповідачу електричну енергію у період з 01.01.2025 до 28.02.2025 вартістю 695609,41 грн, про що сторони склали та підписали акти прийняття-передавання товарної продукції за січень 2025 року та за лютий 2025 року, згідно з якими постачальник передав електричну енергію, а споживач прийняв та використав електричну енергію: у січні 2025 року в обсязі 36600 кВт*год. вартістю 376267,91 грн з ПДВ; у лютому 2025 року - 31636 кВт*год. вартістю 319341,50 грн з ПДВ.
6.9. На підставі укладеного сторонами договору у відповідача виник у обов'язок сплатити позивачу за прийняту електричну енергію.
6.10. Відповідно до пункту 6.2 споживач зобов'язується, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
6.11. Відповідно до пункту 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
6.12. Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату: від 03.02.2025 №71221000821 за січень 2025 року на суму 376267,91 грн та від 03.03.2025 №71221000821 за лютий 2025 року на суму 319341,50 грн. У рахунках позивач вказав термін оплати протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку.
6.13. Рахунки відповідач отримав 13.02.2025 та 14.03.2025.
6.14. Строк виконання зобов'язання у відповідача настав 20.02.2025 та 21.03.2025.
6.15. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача за період з 01.01.2025 до 28.02.2025 становить 695609,41 грн.
6.16. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.17. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
6.18. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.19. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
6.20. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
6.21. Невиконання відповідачем своїх обов'язків у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні та отримання плати за поставлений товар.
6.22. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 695609,41 грн боргу за спожиту електричну енергію у січні-лютому 2025 року, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. За подання позовної заяви, враховуючи коефіцієнт 0,8 за подання позовної заяви в електронній формі, позивач сплатив судовий збір у розмірі 8347,31 грн на підставі платіжної інструкції №68 від 27.03.2025 (а. с. 7).
7.3. У позові позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 8347,31 грн.
7.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.5. Оскільки позов суд задовольнив повністю судовий збір у розмірі 8347,31 грн, сплачений позивачем за подання, позову суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 14, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпола-Продукт" (ідентифікаційний код 43687274, адреса місцезнаходження: 20602, Черкаська обл., м. Шпола, вул. Іванна Піддубного, 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ" (ідентифікаційний код 42474208, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 166) 695609,41 грн (шістсот дев'яносто п'ять тисяч шістсот дев'ять гривень 41 копійку) боргу, 8347,31 грн (вісім тисяч триста сорок сім гривень 31 копійку) витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 13.05.2025.
Суддя А.І. Гладун