07.05.2025м. СумиСправа № 920/1275/19
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду клопотання відповідача про зупинення розгляду справи (вх №5199 від 02.12.2024) у справі №920/1275/19
за позовом Акціонерного товариства “Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801),
до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз» (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13; код ЄДРПОУ 03352432),
про стягнення 346525702,79 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Кухтик В.М. (адвокат, довіреність від 26.08.2024 №1-4042),
від відповідача: Юрченко І.М. (адвокат, довіреність від 25.12.2024 №1Др-31-1224)
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
Справа №920/1275/19 перебуває у провадженні судді Котельницької В.Л.
У судовому засіданні 07.05.2025 з розгляду справи по суті представник відповідача підтримав подане клопотання про зупинення розгляду справи (вх №5199 від 02.12.2024).
Представник позивача просив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання з огляду на подані заперечення (вх №3962 від 16.12.2024).
У клопотанні про зупинення розгляду справи (вх №5199 від 02.12.2024) відповідач просить
1)повернутися до стадії підготовчого засідання;
2)зупинити розгляд справи № 920/1275/19 до вирішення по суті та набрання чинності рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/2964/24 (за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України», в частині, що стосується останнього) та справи №910/3067/24 (за позовом АТ «Укртрансгаз», в частині пунктів 1, 2, 3 резолютивної частини рішення).
У клопотання про зупинення розгляду справи відповідач зазначив, що Антимонопольним комітетом України під час розгляду справи №143-26.13/64-9 ухвалено рішення від 28.12.2023 №398-р, яким на двох суб'єктів господарювання Групи Нафтогаз, накладено штрафи, а також під час розгляду справи Антимонопольний комітет України дійшов таких висновків:
- АТ «Укртрансгаз» у період 2016-2018 років здійснювало господарську діяльність з транспортування природного газу магістральними трубопроводами на підставі ліцензії від 28.02.2023 №211, в його управлінні знаходиться більшість магістральних трубопроводів України;
- протягом 2017-2018 років АТ «Укртрансгаз» здійснювало закупівлю природного газу переважно у АТ «НАК «Нафтогаз України» за переговорною процедурою та відкритими торгами;
- АТ «Укртрансгаз» та АТ «НАК «Нафтогаз України» є суб'єктами господарювання пов'язаними відносинами контролю, у значенні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та відповідно до чинного законодавства, є єдиним суб'єктом господарювання;
- АТ «НАК «Нафтогаз України» здійснює прямий контроль над діяльністю АТ «Укртрансгаз»;
- у період 2016-2018 років АТ «Укртрансгаз» затвердило 6 алгоритмів формування БЦГ. Однак жоден із них не передбачав системного підходу до її формування;
- формування та затвердження АТ «Укртрансгаз» БЦГ у період 2016-2018 років здійснювалось довільно та необґрунтовано, в тому числі із недотриманням визначених у алгоритмі складових;
- дії групи Нафтогаз України в особі АТ «Укртрансгаз» у період з січня 2016 року по грудень 2018 року на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами України щодо встановлення економічно необґрунтованої базової ціни газу, яку неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
- НАК «Нафтогаз України» отримало вигоди від вчинення порушення АТ «Укртрансгаз», яке полягало у встановленні АТ «Укртрансгаз» значних та неподільних обсягів закупівлі природного газу під час оголошення процедур публічних закупівель на придбання природного газу, постачання яких не міг забезпечити жоден із суб'єктів господарювання, крім АТ «НАК «Нафтогаз України», шляхом отримання додаткового доходу у зв'язку з реалізацією акціонерним товариством «НАК «Нафтогаз України» природного газу АТ «Укртрансгаз» за цінами, які є вищими за середньозважені ціни реалізації АТ «НАК Нафтогаз України» промисловим споживачам, а також суб'єктам господарювання, пов'язаним із групою Нафтогаз України відносинами контролю.
Рішенням Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 398-р, за результатом розгляду справи № 143-26.13/64-19, визнано, що:
1) група Нафтогаз України, в особі АТ «Укртрансгаз» у період з січня 2016 року по грудень 2018 року займала монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами України з часткою 100 відсотків, відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;
2.2) дії групи Нафтогаз України, в особі АТ «Укртрансгаз», у період з січня 2016 року по грудень 2018 року, на загальнодержавному ринку послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами України щодо встановлення економічно необґрунтованої базової ціни газу, яку неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідач зауважує, що предметом розглядуваної даної справи є стягнення з АТ «Сумигаз» на користь АТ «Укртрансгаз» заборгованості за договором транспортування природного газу № 1512000714 вiд 17.12.2015, в тому числі за послуги балансування обсягів природного газу у тому числі і за період липень-грудень 2018 року. Рішення АМК комітету України від 28.12.2023 №398-р є предметом оскарження у справах №910/2964/24 (за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України», в частині, що стосується останнього) та № 910/3067/24 (за позовом АТ «Укртрансгаз», в частині пунктів 1, 2, 3 резолютивної частини рішення), що розглядаються Господарським судом м. Києва.
На думку відповідача, з викладеного вбачається, що справа №920/1275/19 є такою, що пов'язана з вирішенням по суті справи №910/2964/24 та справи №910/3067/24 про визнання недійсними пунктів рішення АМК комітету України від 28.12.2023 №398-р, оскільки безпосередньо стосується правильності визначення базової ціни газу у частині спірного періоду (з липня по грудень 2018 року) і, як наслідок, визначення дійсної вартості послуг з балансування у цей період. За таких обставин відповідач вважає неможливим розгляд справи про стягнення основного боргу та штрафних санкцій за договором транспортування природного газу 1512000714 від 17.12.2015 у частині спірного періоду (з липня по грудень 2018 року), до вирішення Господарським судом м. Києва питання про скасування (чи відмову у скасуванні) Рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 398-р, за результатом розгляду справи № 143-26.13/64-19.
З огляду на зазначене відповідач просить повернутися до стадії підготовчого провадження та зупинити розгляд справи № 920/1275/19 до вирішення по суті та набрання чинності рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/2964/24 (за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України», в частині, що стосується останнього) та справи №910/3067/24 (за позовом АТ «Укртрансгаз», в частині пунктів 1, 2, 3 резолютивної частини рішення).
Позивач у поданих запереченнях (вх №3962 від 16.12.2024) вважає клопотання відповідача необґрунтованим та таким, що не є мотивованим тим, в чому саме полягає неможливість розгляду справи №920/1275/19 до вирішення справ №910/2964/24, №910/3067/24, адже думка відповідача про взаємопов'язаність справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі в контексті застосування п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Під час розгляду клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, господарський суд з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Підстава, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України виникає тоді, коли ухвалення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства (така позиція Верховного Суду викладена у постанові від 20.02.2019 у справі №906/806/15, постанові від 18.06.2020 у справі №916/2740/19, постанові від 27.05.2020 у справі №916/2739/19).
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд зауважує, що в даному випадку відсутні перешкоди для продовження розгляду справи №920/1275/19 при наявність справ №910/3067/24 та №910/2964/24, оскільки матеріали справи №920/1275/19 містять достатню кількість доказів, що можуть підтвердити або спростувати факт виникнення негативного небалансу у відповідача у спірному періоді та надання йому відповідних послуг балансування.
Суд зазначає, що незалежно від того, яке рішення буде прийнято судом у справі №910/3067/24 та у справі №910/2964/24, такі рішення жодним чином не можуть вплинути на результат розгляду у справі №920/1275/19. Більш того, що рішенням Антимонопольного комітету України № 398-р від 28.12.2023 не було зобов'язано АТ «Укртрансгаз» здійснити перерахунок/коригування БЦГ (базової ціни газу), не було зобов'язано здійснити перерахунок вартості наданих послуг балансування, тим більше вказаним рішенням АМКУ не було встановлено заподіяння АТ «Укртрансгаз» будь-якої шкоди замовникам послуг транспортування (Рішення АМКУ взагалі не стосується прав та обов'язків АТ «Сумигаз»).
Таким чином, твердження відповідача про те, що на даний час існують обставини, які унеможливлюють розгляд даної справи, без встановлення обставин у справі №910/3067/24 та №910/2964/24 є безпідставними, оскільки в матеріалах справи №920/1275/19 містяться всі необхідні докази для її розгляду по суті.
Відповідач, заявляючи клопотання про зупинення провадження у даній справі, не лише не надав доказів на підтвердження правомірності своїх вимог щодо зупинення провадження у справі з підстав, визначених в п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, але й не вказав яким чином дана справа пов'язана із справами №910/3067/24 та №910/2964/24 та в чому полягає неможливість суду у даній справі самостійно встановити певні обставини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі №920/1275/19 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №910/3067/24 та №910/2964/24, в зв'язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи (вх №5199 від 02.12.2024).
Керуючись статтями 12, 32, 42, 75, 195, 121, 202, 216, 227, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи (вх №5199 від 02.12.2024).
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвала оскарженню окремо від рішення не підлягає.
Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі “Інтернет» за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.
Повну ухвалу складено та підписано 14.05.2025.
Суддя В.Л. Котельницька