18 квітня 2025 року Справа № 915/1334/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Артьомові І. І., розглянувши без повідомлення (виклику) сторін заяву (вх. № 3841/25 від 13.03.2025) представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу та прийняття додаткового рішення по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетична асоціація», вул. Крушельницької Соломії, буд. 18, офіс 509, м. Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільська область, 46002 (код ЄДРПОУ 44949544)
електронна пошта: office.energy.association@gmail.com
представник позивача Козак Андрій Леонідович
представник позивача Русин Андрій Степанович
до відповідача Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства», вул. Київська, 129-А, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210 (код ЄДРПОУ 45094848)
електронна пошта: puvk23@ukr.net
про стягнення грошових коштів у розмірі 2 905 872, 19 грн.
Представники учасників справи в судове засідання не з'явились
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична асоціація» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства» суму заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 2 500 000, 00 грн., 3 % річних у розмірі 57 141, 87 грн., пеню у розмірі 348 730, 32 грн.
Позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 03.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.03.2025 закрито провадження у справі № 915/1334/24 в частині стягнення з відповідача Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (код ЄДРПОУ 45094848) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична асоціація» (код ЄДРПОУ 44949544) 122 000 грн. (сто двадцять дві тисячі грн. 00 коп.) - заборгованості за спожиту електричну енергію, у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України).
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.03.2025 позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства», вул. Київська, 129-А, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210 (код ЄДРПОУ 45094848) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична асоціація», вул. Крушельницької Соломії, буд. 18, офіс 509, м. Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільська область, 46002 (код ЄДРПОУ 44949544):
- 2 078 000 грн. (два мільйони сімдесят вісім тисяч грн. 00 коп.) - суми заборгованості за спожиту електричну енергію;
- 57 141, 87 грн. (п'ятдесят сім тисяч сто сорок одна грн. 87 коп.) - 3 % річних;
- 200 000, 00 грн. (двісті тисяч грн. 00 коп.) - пені;
- 29 806, 46 грн. (двадцять дев'ять тисяч вісімсот шість грн. 46 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
Відмовлено в позові в частині стягнення 148 730, 32 грн. (сто сорок вісім тисяч сімсот тридцять грн. 32 коп.) - пені.
12.03.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Русина А.С. надійшла заява (вх. № 3841/25 від 13.03.2025) про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична асоціація» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000, 00 грн.
Клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подано у строки, встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2025 прийнято заяву (вх. № 3841/25 від 13.03.2025) про ухвалення додаткового рішення до розгляду. Призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 18.04.2025.
Сторони у судове засідання 18.04.2025 повноважних представників не направили, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином у порядку ч. 3, 4 ст. 120 ГПК України.
Причини неявки представника відповідача суду не повідомлено.
16.04.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області надійшла заява про розгляд справи без участі керівника та представника позивача.
Керуючись ч. 3 ст. 196 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2025 суд зазначив, що явка учасників процесу не обов'язкова.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та прийняття додаткового рішення у справі без участі представників сторін.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
В судовому засіданні 18.04.2025 судом відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України підписано скорочену (вступну та резолютивну частини) додаткового рішення без його проголошення.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами:
- договором про надання правової допомоги № 15/10 від 15.10.2024, укладеним між ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА АСОЦІАЦІЯ» та адвокатом Русином А.С. з метою захисту та представництва інтересів в Господарському суді Миколаївської області у справі щодо стягнення заборгованості за Договором № 16 про постачання електричної енергії споживачу;
- актом наданих послуг № 1 від 10.03.2025, відповідно до якого виконавець надав замовнику правничу допомогу у справі № 915/1334/24 (правничі послуги, передбачені в договорі про надання правової допомоги № 15/10 від 15.10.2024 на суму 60 000, 00 грн.);
- детальним описом наданих послуг професійної правничої допомоги по справі № 915/1334/24. Всього вартість послуг 60 000, 00 грн.;
- рахунком № 1 від 10.03.2025 на суму 60 000, 00 грн., виставленим для оплати відповідно до договору № 15/10 від 15.10.2024;
- ордером серії ВО № 1088098 від 06.12.2024 на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНА АСОЦІАЦІЯ», що виданий адвокатом Русиним Андрієм Степановичем на підставі договору про надання правової допомоги № 15/10 від 15.10.2024 у Господарському суді Миколаївської області.
Адвокат Русин А. С. здійснює діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 648 від 09.09.2011, видане Тернопільською обласною КДКА на підставі рішення № 15 від 09.09.2011 та відповідно до відомостей з Реєстру адвокатів обліковується у Раді адвокатів Тернопільської області.
Як вказано вище, 15.10.2024 між ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА АСОЦІАЦІЯ» та адвокатом Русином А.С. укладено договір про надання правової допомоги № 15/10 від 15.10.2024.
Відповідно до п. 3.1 договору за результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої виконавцем правничої допомоги та її вартість.
Відповідно до 3.2 договору оплата за цим Договором здійснюється не пізніше 10-ти днів з моменту набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.
Відповідно до п. 3.3 договору вартість правничої допомоги встановлена в фіксованій сумі та не залежить від часу, витраченого виконавцем, його партнерами, адвокатами та співробітниками.
Відповідно до п. 3.6 договору сума, що вказана у акті про надання правничої допомоги є гонораром виконавця за надання правничої допомоги та поверненню не підлягає.
Суду не подано доказів розірвання договору або визнання його недійсним.
В судовому засіданні 07.03.2025 представник позивача подав усну заяву про розподіл судових витрат до судових дебатів у порядку ст. 129 ГПК України, що зафіксовано в протоколі судового засідання.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21; від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20; від 19.04.2021 по справі № 21/96(10); від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20.
Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За змістом ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
В постанові КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20 зазначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).
За висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).
Положеннями процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; постанова КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21).
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови КГС ВС від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20, від 21.12.2021 по справі № 927/1202/20, від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за обґрунтованим та належно вмотивованим клопотанням іншої сторони (постанова КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанови об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19; додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 у справі № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 904/1798/18).
Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (п. 6.53 постанови КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
Матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 60 000, 00 грн.
Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат, а також не подано суду жодних належних та допустимих доказів у справі в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, які б підтверджували неспівмірність витрат та наявність правових підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 60 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Як вказано вище, рішенням суду від 07.03.2025 позовні вимоги позивача судом задоволено частково. Відмовлено в позові в частині стягнення пені, у зв'язку зі зменшенням її розміру за клопотанням відповідача. Відтак, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, які є судовими витратами, покладаються на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 60 000, 00 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. 125, 129, 232-233, 238, 240, 241, 244, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з відповідача Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства», вул. Київська, 129-А, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210 (код ЄДРПОУ 45094848) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична асоціація», вул. Крушельницької Соломії, буд. 18, офіс 509, м. Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільська область, 46002 (код ЄДРПОУ 44949544):
- 60 000, 00 грн. (шістдесят тисяч грн. 00 коп.) - витрат на професійну (правничу) допомогу.
2. Наказ видати позивачу після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 13.05.2025
Суддя Е.М. Олейняш